Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах icon

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах

Реклама:



Скачати 225.51 Kb.
НазваСтворення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах
Дата конвертації21.01.2013
Розмір225.51 Kb.
ТипПрограма
джерело

СТВОРЕННЯ РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Кроком на шляху до реорганізації та оновлення, відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", стала Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі". Програма орієнтує педагогів дошкільних закладів на оновлення розвивального середовища, яке слід привести у відповідність для реалізації всіх семи ліній розвитку та сфер «Культура», «Природа», «Люди», «Я Сам».

Насичене та раціонально облаштоване предметно-ігрове та природне розвивальне середовище є місцем для ігор дітей й стимулом, спонуканням до певних самостійних занять.

Приваблюють дітей, підказують їм творчі задуми, допомагають елементарно зорієнтуватися у ситуації вибору і викликають прагнення до змістовної зайнятості такі елементи предметно-ігрового середовища, як: відповідні віку іграшки; ігрове та фізкультурне обладнання, спортивний інвентар; матеріал для дитячої праці; приладдя та матеріал для ліплення, малювання, аплікації, конструювання, дизайну; атрибути для рухливих і творчих ігор.

Дані елементи предметно-ігрового середовища ефективно виконують таку функцію за умови зручного розміщення у доступних місцях, на достатніх площах групових приміщень, ігрових майданчиків і ділянок. Для повного впровадження Базової програми необхідне інноваційне архітектурне проектування, новий дизайн, промислова продукція (обладнання, меблі, іграшки тощо) нового покоління. Центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. У роботі з дошкільниками триває пошук і забезпечення природовідповідних компонентів середовища, які б допомагали повноцінному становленню мовленнєвої особистості. Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення. Першим і найважливішим компонентом успішного процесу є насичення мовленнєвого середовища, у якому постійно чи тимчасово перебуває малюк, зразками рідної мови. Дитина може розвиватися як представник людства і як його рівноправний член лише під впливом мовлення людей, які її оточують. Довірливі стосунки, особисті контакти з дорослими мають позитивний вплив на зміст і рівень позитивної діяльності дошкільників, оскільки так поступово закладаються базові якості особистості (самостійність, відповідальність, креативність, самовладання, справедливість, розсудливість, людяність тощо), необхідні для самовиявлення і самореалізації дитини у її вільному бутті.

Одним з основних вимог розвитку творчої особистості дошкільника є широкий підхід до вирішення проблеми (творчість – стиль життя). Дорослий повинен створювати всі умови для того, щоб дитина сама могла вести пошуково-дослідницьку діяльність, вирішувати різні питання по-своєму.

Навчання, виховання, розвиток дитини повинні відбуватися в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини має бути безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в морально-психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище повинно відповідати структурі когнітивної (пізнавальної) сфери дитини, передбачати можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності.

Однією з перших звернула увагу на проблему розвивального середовища М.Монтессорі, яка найважливішою передумовою розкриття дитиною внутрішнього потенціалу вважала вільну самостійну діяльність у створеному педагогом просторово-предметному середовищі. Тому, на її думку, завдання педагога полягає насамперед у наданні дитині засобів саморозвитку й ознайомленні її з правилами користування ними. Збагачене середовище передбачає єдність соціальних і природних засобів забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини. Сюди відносять архітектурно-ландшафтні та природничо-екологічні об'єкти; художні студії; ігрові та спортивні майданчики; конструктори; тематичні набори іграшок, посібників; аудіовізуальні та інформаційні засоби виховання і навчання.

^ Розвивальне предметне середовище має відповідати віковим особливостям дітей. Загалом, воно визначається взаємозв'язком таких складових:

1) продукти діяльності фахівців — художників, проектувальників, конструкторів, майстрів-оздоблювачів (твори мистецтва, меблі, інструменти, предмети, вироби прикладного мистецтва, посібники, іграшки);

2) результати діяльності персоналу дошкільного закладу і батьків з організації та оформлення побуту (облаштування зон, виставок, виготовлення посібників та іграшок-саморобок, декоративне оформлення кімнат до свят тощо);

3) результати участі дітей у створенні інтер'єру під керівництвом вихователя.

Особливо ефективним є модульне предметно-ігрове середовище. Прикладами предметів-модулів можуть слугувати легкі куби різного розміру, виготовлені за типом вкладишів, і середні за розміром модулі — “меблі-іграшки”. Дитина може перетворювати модулі на корабель, будиночок, казкову печеру тощо. Середовище повинно пробуджувати у дітей активність, давати їм можливість здійснювати різноманітні види діяльності. Разом і тим, навколишнє середовище повинно при необхідності гасити надзвичайну активність, давати можливість відпочити. Тому розвивальне середовище передбачає наявність місця для релаксації. Це може бути і "куточок усамітнення" і затишна кімната з м'якими меблями і іншими елементами, які сприяють відпочинку. Емоційний комфорт підтримується і за рахунок організації виставок дитячих робіт (малюнки, аплікація тощо) всіх дітей, незалежно від рівня виконання.

Як відомо, незаповнене і безбарвне предметно-ігрове середовище справляє на дітей негативний вплив, гальмує розвиток особистості. Перенасичене предметне середовище так само погано впливає на психіку малят. І тільки періодично поновлюване, варіативне, оптимально організоване предметно-ігрове середовище має розвивальний вплив, спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, позитивно впливає на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

Особливе місце у предметно-ігровому середовищі відводиться дидактичним, розвивальним матеріалам, які використовуються цілеспрямовано та спонукають до роздумів.

Зміст розвивального предметного середовища має задовольняти всі потреби щодо розвитку дитини та становлення її творчих здібностей. Для кожного вікового періоду предметно-ігрове середовище особливе. Наприклад, у дітей молодшого дошкільного віку потреба в русі надзвичайно велика, тому в групі слід виділити місце для спортивного куточка. Можна створити в кімнаті доріжку руху, де за допомогою модулів, картинок та знаків чи символів буде визначено, які рухи повинні виконувати діти (ходьба, повзання, лазіння, подолання перешкод тощо). Середній вік - розквіт сюжетно-рольової гри. Діти цього віку вже можуть використовувати предмети-замінники, символи, які дозволяють вийти за рамки реальної предметної дії та відтворити загальний задум у ігровій формі, використовуючи інші предмети. Ця особливість відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку дитини, отже бажано замість реальних предметів якомога більше пропонувати предметів-замінників. Враховуючи, що в середньому дошкільному віці інтерес проявляється до мови, ігрове середовище необхідно наповнити дидактичними іграми. Більш різноманітним, ніж у молодшому віці, стає матеріал для будівельних та конструктивних ігор, виникає потреба у місці для експериментування.

^ У старших вікових групах необхідно застосовувати різні матеріали, які сприяють оволодінню читанням, математикою: друковані літери, слова, таблиці, книжки з крупним шрифтом, посібники з цифрами, настільно-друковані ігри з цифрами та літерами, ребуси, головоломки. Так само використовують матеріали, що стимулюють розвиток пізнавальної активності дітей - дитячі енциклопедії, ілюстровані видання про тваринний та рослинний світ, дитячі журнали, альбоми. Обов'язково виділяється місце для дидактичних ігор математичного змісту причому таких, де б діти могли виявляти самостійність у виборі матеріалу. Не забуваймо і про предмети для дослідно-пошукової діяльності - магніти, збільшувальне скло, пружини, ваги, мензурки, великий вибір природних матеріалів.

Одне слово, будь-яке середовище має забезпечувати розвиток творчих компонентів мислення дітей, давати їм можливість вільно маніпулювати об'єктами, конструювати різні моделі бачення світу, вирішувати творчі завдання.

Вивчаючи ігрову діяльність дітей в дошкільних закладах, можна зазначити, що предметно-ігрове середовище організується так, щоб кожна дитина мала можливість займатись улюбленою справою. Розміщення матеріалу згідно з зонами дозволяє дітям об'єднуватися в підгрупи за інтересами. Дошкільнята мають можливість реалізувати свої знання про оточуючий світ у різноманітних іграх, самостійно обираючи те, що їм для цього потрібне.

Оскільки ігри орієнтовані на стимулювання творчої та пізнавальної активності дітей, середовище можна перетворювати в міру розвитку дитячих інтересів, знань та умінь. У такій зоні мають бути: набори великомасштабних конструкторів кількох розмірів, призначені для дітей різного віку; набори модулів різних форм та різного кольору, з різних матеріалів для спорудження об'єктів; ігрові стінки з дидактичними та проектними іграми, багатосекційні ігрові ширми; площини та пристосування для сидіння у спе­ціально відокремленій зоні для настільних ігор (їх краще робити не прямокутними, а складної конфігурації); м'які низькі меблі - для лежання та сидіння, коли діти відпочивають у перерві між іграми та заняттями; м'які легкі блоки для спорудження, для усамітнення; ляльковий театр (подіум-сцена з мікрозалою для глядачів); спортивне знаряддя: м’ячі, бігова доріжка тощо; різноманітні іграшки (м'які, надувні, плоскі, механічні та ін.).

^ Середовище екологічного розвитку складається з різноманітних елементів, де кожний виконує свою функцію. Доцільно створити зимовий сад з різноманітними рослинами, які відрізняються за видовим складом, зовнішнім виглядом та географічними особливостями. Бажано мати аудіо- та відеоекологічні програми, з краєвидами різних географічних та кліматичних зон у різні пори року, які відображають тваринний світ цих зон. Може бути спеціальна екологічна кімната, яка розподіляється на низку екологічних зон: міні-музеї, з колекціями комах, кристалів, листя, насіння, камінців, кімнатних рослин тощо. Тут діти можуть класифікувати матеріал за розміром, кольором чи формою, складати розповіді, малювати. Дуже потрібні лабораторії для дослідницької діяльності та експериментування, де діти вчитимуться аналізувати свої спостереження у природі, робити висновки про закономірності та взаємозв'язки. Окрема тема "живий куточок": у ньому мають бути різноманітні рослини, тварини, птахи, акваріум з рибками. Але, хочеться зазначити, що підбір «мешканців» куточку повинен здійснюватись відповідно віку дітей.

^ Фізичне розвивальне середовище передбачає такі умови, де б дитина вільно, в індивідуальному режимі реалізувала свої потреби в бігу, лазінні, стрибках тощо. Складається з добре обладнаної зали для фізкультурних занять, майданчика, басейну, фізкультур­них зон у групах та на прогулянкових майданчиках.

^ Територія дошкільного закладу також є складовою розвивального простору. Пропонується виділити на території такі тематичні зони: екологічну (сад, город), де б діти могли займатися різними видами сільськогосподарської праці; архітектурно-ландшафтну; спортивно-ігрову; ігрову для моторних, дидактичних, конструктивних, сюжетно-рольових ігор тощо.

Крім перелічених зон, обов'язково повинен бути майданчик для сюжетно-рольових ігор - ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху і формування навичок правильної поведінки в сучасному світі.

Отже, довкілля дитини є важливою умовою ефективної підготовки її до майбутнього самостійного життя. Навколишнє середовище має бути організоване так, аби спонукати дитину до виконання активних дій відповідно до її життєвого ритму, фізичних та психічних можливостей.

Складові розвивального середовища

Умови реалізації педагогічних функцій предметного середовища.

Розвивальне середовище в групі бу­дується згідно з програмно-методични­ми вимогами та з обов'язковим урахуванням вікових та індивідуальних особ­ливостей дошкільника.

Група вже не нагадує приміщення, де все зроблено руками вихователів. Сумісні колажі демонструють плоди самостійної творчості. Дитячі малюнки відображають інтереси і досягнення ви­хованців.

Умовно групову кімнату можна поділити на центри дитячої активності, ор­ганізація роботи у яких здійснюється на основі їхнього особистого вибору. До її складу входять мікрозони, або так звані зони розвитку — центри актив­ності: «Дитячий світ», «Бібліотека», «Ізостудія», «Віконечко у природу», «Будівництво», «Математична скарбнич­ка», «Від звука до слова», «У світі музики», «Етнографічний», «Спортивний», «Куточок усамітнення», «Разом із сім'єю».

Усі центри мають свою назву. Підпи­сувати їх слід тільки друкованими бук­вами. А щоб привернути увагу дитини, можна використати червоний колір і позначити емблемою.

^ 1. «Дитячий світ»

Для успішної соціалізації дітей важли­во, щоб вони змалку набували життєво необхідних знань про предмети і явища, що їх оточують, навчались орудувати з предметами. Діти дуже спостережливі. Вони наслідують дорослих, прагнуть ак­тивно діяти. У грі з'являється роль, нескладний сюжет. Проте гра виникає у малюків здебільшого під впливом зоро­вих образів. Ось чому в осередку сю­жетно-рольової гри ми зібрали іграшки та предмети, які максимально наближу­ють дітей до знайомих їм предметів по­буту: ігрові меблі (кухня, ліжко, колис­ка, столик, крісла тощо); образні іграшки (ляльки, пупси, іграшкові звіря­та)', комплекти постільної білизни; на­бори одягу для ляльок; набори посуду тощо. Ігрові матеріали, що пропонують­ся дітям, яскраві й досить мобільні, лег­ко трансформуються зі зміною теми гри.

Невід'ємною частиною центру є куто­чок вбирання. Дітям раннього віку дуже подобається прикрашати себе намистом, стрічками, вбиратись у різний одяг, позу­вати перед дзеркалом. Тут зароджують­ся основи театралізованої діяльності. Малюки отримують заряд позитивних емоцій від можливості спілкуватися з навколишнім світом та однолітками.

У більшій частині він облаштовується самими дітьми, які виготовляють маски і різні атрибути для розігрування казок. Сюжетно-рольові ігри розташовуються разом із вихователями.

2. «Бібліотека»

Тут створені всі умови для затишної роботи з творами різних жанрів, ознайомлення з письменниками. Книж­ки повинні бути повернуті обгортками до дітей, все це формує їхню зацікав­леність до книжок. Діти набувають на­вичок користування книгою, бережли­вого ставлення до неї. Діти І та II мо­лодшої групи охоче розглядають яскра­во ілюстровані книжки з картону та тка­нини, коментуючи малюнки до знайо­мих казок.

^ 3. «Мистецька студія»

Діти будь-якого віку із задоволенням займаються образотворчою діяльністю, почуваючи себе справжніми майстра­ми. Ці заняття по-особливому емоційні, вони несуть дітям радість, піднесення, задоволення. Організовуючи цей центр, слід подбати не лише, щоб діти отриму­вали позитивні емоції, а й про розвиток їхньої творчості, допитливості, уяви та ініціативи, розвиток дрібної моторики, тактильних відчуттів, зорового сприй­мання. У цьому центрі незалежно від віку слід розмістити рулон паперу (можливо, шпалери}, що вільно роз­кручується і висить на стіні.

^ 4. «Віконечко у природу»

Використовується для задоволення цікавості дітей до явищ природи, де во­ни експериментують, досліджують живу і неживу природу. Спостереження за живими істотами та неживими об'єктами не лише дають дітям нові враження, а й збагачують їх емоційно. Матеріал у цьо­му центрі змінюється відповідно до зміни інтересів та змін пір року.

5. «Будівництво»

Це центр формування і розвитку просторових уявлень та психічних про­цесів, дрібної моторики рук, складання моделей різної конструктивної складності та із різного конструкторського матеріалу.

Виховання терплячості та наполегли­вості при виконанні завдання, уміння доводити роботу до кінця. Для обігрування споруд є різні дрібні іграшки (ляльки, тварини, транспорт).

^ 6. «Математична скарбничка»

Це місце, де розміщені матеріали з сенсорики, математики, логіки, різно­манітні дидактичні ігри. Діти вчаться співвідносити, порівнювати, класифіку­вати. Ігри, розміщені в ньому, спрямо­вані на розвиток усіх органів чуття.

^ 7. «Від звука до слова»

У групі створені всі умови для того, щоб дитина могла бачити печатні текс­ти, все це формує зацікавленість дітей до літер, розвиває зорову пам'ять, спо­нукає до виникнення питань, полегшує оволодіння читанням. Неможливо не помічати, що діти намагаються імітувати техніку письма, їхні самостійні спроби відобразити літери обов'язково слід підтримати. По­ки діти не вміють писати, їхні оповідан­ня записують, будь-то вихователі чи батьки, а діти прикрашали їх малюнка­ми. Таким чином сторінки книжок по­повнюються. Книговидавництво — ко­рисне заняття, крім того, що дитина на­буває навик у читанні та письмі, вона та­кож відчуває впевненість у своїх силах. Напрацьовується вміння доводити спра­ву до кінця. У цьому центрі особливе місце відведено і кріслу автора, де ди­тина може представити свою роботу.

^ 8. «У світі музики»

Музика несе в собі багатий потенціал, сприяє розвитку дітей, особливо — емоційному. Засобами музики можна створити необхідний емоційний мікроклімат, заспокоїти чи підбадьорити дітей, налаштувати їх на певний лад. Діти, які бояться чи соромляться проявляти ак­тивність під час групових занять, часто приєднуються до інших у пісні чи таночку. Діти — природжені танцюристи, їм не потрібно вчитися формальним «па». Ми даємо їм можливість довільно реагувати на веселу музику. Вони вигадують свої власні танці для того, щоб виразити почут­тя, які їх переповнюють. У цьому центрі виявляються музичні здібності дітей.

9. «Етнографічний»

Центр, де вихованці ознайомлюються з національними оберегами, зі звичаями українського народу. Розвиток пізна­вальної активності. Виховання інтересу до традицій українського народу.

10. «Спортивний»

У ньому знаходяться атрибути, за до­помогою яких можливо удосконалити свої спортивні навички.

^ 11.«Куточок усамітнення»

Створений, щоб задовольнити потре­бу дитини побути на самоті, відпочити від спілкування з однолітками. Тут дитина може побути наодинці із собою, зай­нятися улюбленою справою або просто відпочити, не беручи участі ні в якій діяльності. Це дуже важливо для її емоційного благополуччя.

^ 12. «Разом із сім'єю»

Центр, де батьки можуть почути відповіді на свої запитання, отримати консультацію. Наше гасло у цій справі: «Навчатись одне від одного та навча­тись чогось разом, бо кожна сумісна дія — це маленький крок уперед». Дуже важливо, щоб кожна дитина у групі пот­рапляла у поле зору загальної уваги. Це не обов'язково, щоб вона дала найкра­щу відповідь, краще за всіх прочитала, намалювала. Не всі можуть бути співа­ками, художниками, письменниками. Але обов'язково у кожної дитини є своя якість, за яку він може бути відзначений, тільки треба помічати достоїнство кожної дитини, для цього ми використо­вуємо індивідуальні кишеньки.

У кожному центрі створені умови для певного виду діяльності дітей. Центри наповнено матеріалами та іграшками так, щоб підказувати дітям вид діяль­ності та способи дій, а у відповідних ігрових зонах — сюжет гри та спосіб йо­го реалізації. Наповнення центрів активності сприяє цілісному гармонійному розвитку дитя­чої особистості. Виховання і навчання у центрах ак­тивності мусять мати розвивальний ха­рактер, стимулюючи дітей до активної розумової діяльності.

Мета роботи у центрах — забезпечити дітям можливість самостійного вибору, формування інтелектуальної, творчої, ініціативної особистості, здатної до са­мостійного розв'язання проблем. Проб­лема вибору вчить дитину не лише ви­жити, а й жити у змінених, складних, варіативних умовах.

^ 13. "Базовий компонент дошкільної освіти"

Для вихователів і батьків у груповій кімнаті створено також куточок "Базовий компонент дошкільної освіти", де за тематичними папками зібрано теоретичні і практичні матеріали, що стосуються впровадження Базової програми.

Організоване таким чином предметно-розвивальне середовище створює умови для повноцінного розвитку дошкільнят і для активної участі батьків у житті їхнього малюка в дитсадку.

^ Створення розумового, розвивального, емоційного середовища

Методичні рекомендації:

  1. Розмістити символіку групи, яка співпадає з її назвою, таким чином, щоб вона органічно входила у оформлення зон дитячо-дорослої діяльності.

2. У роздягальні розташувати куточ­ки: «Ми чекаємо на тебе» (діти виявля­ють знаки уваги до відсутніх), «Чарівні миті», «Райдуга щастя» (фото цікавих моментів життя вихо­ванців).

  1. Продумати персональне оформлен­ня шафи для одягу, взявши до уваги особливості вдачі дитини.

  2. Започаткувати використання на ша­фах для одягу фото дітей, перегортаю­чи його зображення — вранці до себе, а ввечері — назад, використовувати ці відомості на заняттях: рахунок друзів, хто відсутній, складання речень.

  3. У роздягальні розташувати дошку «Щоденні новини» — оголошення, розк­лад робіт у групі, центрах.

  4. У кожній групі оселити персонажа з позитивними моральними функціями («Знайка», Кіт-воркіт, Ведмедик...), який все бачить, нікого не сварить, хва­лить за добрі вчинки.

  5. Кожна група повинна мати свої, об­рані у спільній співпраці з дітьми, прави­ла, які діти знають і дотримуються.

8. З метою підтримки візуального зв'язку дорослий — дитина групу слід прикрашати дитячими фото, результата­ми спільної дитячої творчості, які постійно змінюються.

9. Назви центрів активності підписати червоними літерами.

10. Для вільного використання у цент­рах активності розмістити посібники і матеріали відповідно до віку та рівня розвитку пізнавальної активності до­шкільника.

11.Надати можливість дитині са­мостійно обирати центри активності, ви­користовуючи «дошку вибору», діяльність у яких здійснюється малими підгрупами.

  1. З метою розвитку мовленнєвої ак­тивності, вміння слухати інших викорис­товувати на заняттях і в повсякденному житті «Крісло автора».

  2. Створити куточок психологічного розвантаження, куточок усамітнення.


^ Створення розвивального середовища для дітей раннього віку


Ранній вік — це період активного експериментування з пред­метами. Пізнавальна активність спонукає малюка досліджувати все, що його оточує.

Організація розвивального середовища для дітей раннього віку має свою специфіку, зумовлену, насамперед, особливостями психології та фізіології малюків. Як відомо, в цьому віці вони непо­сидючі, швидко переключаються з одного виду діяльності на інший, у них переважає «схоплювальне» сприйняття, тобто малюки поспі­шають «ухопити» якомога більше інформації.

Починаючи з другого року життя дітям пропонуються всі види ігра­шок: образні, транспортні, заводні, музичні, дидактичні, іграшки-меблі, фігурки тварин, будівельні набори, іграшки спортивного характеру.

Дворічні діти охоплені бажанням діяти. Дитина у цьому віці роз­глядає і обстежує всі предмети, що потрапляють їй до рук, розбирає їх на частини, робить спробу скласти з окремих частин щось нове, розв'язати нескладні практичні завдання.

У цей період активність дитини має яскраво виражений орієнтувально-дослідницький характер, тобто мотивується бажан­ням дізнатися: що це таке? Малюк виділяє в предметах нові якості й установлює між ними нові зв'язки.

У дітей першого-другого років життя ігровий задум ще нестійкий, їх цікавить процес дії, а не результат, тож наслідуючи дії доросло­го, вони виконують їх узагальнено. А вже через рік дії дитини вже набувають певної усвідомленості: трирічний малюк не просто ста­вить кубик на кубик — він будує башту. Поступово контакти дитини з предметами ускладнюються, вона намагається повторювати свої самостійні дії.

Одна з основних умов створення в дошкільних навчальних закладах розвивального середовища для дітей раннього віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом та дітьми. Це означає, що:

• пріоритетною метою виховання є формування гармонійної і всебічно розвиненої особистості;

• завдання педагога полягає в забезпеченні інтересів дитини, у задоволенні її нахилів і потреб;

• педагог у своїй діяльності керується положенням: «Не поруч, не над, а разом».

Для реалізації цієї моделі у розвивальному середовищі, що оточує малюків, слід створити умови для повноцінного інтелектуального, морального та естетичного розвитку особистості, її гуманізації.

Зважаючи на всі особливості розвитку дітей раннього віку, можна визначити вимоги до організації для них розвивального середовища.

У дошкільному навчальному закладі створюються як у груповій кімнаті, так і на ігровому майданчику функціональні куточки (центри, зони), в яких розміщується обладнання для стимуляції розвитку дітей з ураху­ванням їх потреб, інтересів та здібностей. Обладнання має бути розраховане насамперед на практичну діяльність дитини, пов'язану з її побутом, щоб поступово готувати малюка до життя, а також сприяти його фізичному та психічному розвиткові.

Для створення такого середовища вихователі мають знати функціональні можливості ігрового матеріалу, вміти формувати ігротеку групи. Варто також подбати про відповідність іграшок вікові дітей, харак­теру їх діяльності, про правильне комплектування ігрових наборів. Основні вимоги до обладнання ігрових куточків (центрів, зон):

• усі іграшки, матеріали, атрибути, предмети-замінники об'єднуються за функціональними ознаками відповідно до різних видів предметно-ігрової діяльності дітей (сюжетно-відображувальної, будівельної, рухової тощо);

• більшість дидактичних матеріалів, іграшок та картинок мають бути поліфункціональними, тобто використовуватися по-різному, залежно від мети діяльності;

• усі іграшки, незалежно від їх класифікації, групуються так, щоб вони відповідали за розмірами одна одній, зростові дітей і стаціонарному предметному оточенню, в якому малята зазвичай граються;

• розвивальне середовище має містити як відомі дитині компонен­ти, так і нові, незнайомі, які забезпечують її пізнавальний роз­виток.

Поповнюючи обладнання в ігровому куточку, вихователь має дотримуватись принципу поступового ускладнення, тобто пропонувати дітям нові іграшки та ігри згідно з вимогами програ­ми та знаннями, яких вони набувають на заняттях. Кожну нову іграшку слід обов'язково обіграти, зробити дітям сюрприз;

• рівень інформативності розвивального середовища досяга­ється урізноманітненням тематики (від приготування їжі для ляльки до її лікування тощо);

• розвивальне середовище має бути динамічним і мобільним, щоб діти вчилися активно ним користуватися, а також щоб забезпечувати їм свободу дій. Усе обладнання має постій­но поновлюватися, видозмінюватися і легко переноситися з одного ігрового куточку до іншого.

^ УВАГА! Одна з основних вимог до іграшки для дитини раннього віку — її безпечність для здоров'я!


Рекомендації


щодо облаштування розвивального середовища


Облаштування розвивального середовища для дітей раннього віку в дошкільному навчальному закладі розпочинається з роздягальні. Щоб зробити її затишною і привабливою, шафи, в яких зберігаються речі малюків, можна пофарбувати в різні кольори або прикрасити різними яскравими картинками, бажано зі знайомими дітям пред­метами, зверху на них можна розмістити великі яскраві іграшки, які привертатимуть увагу малюків. На стінах роздягальні радимо пові­сити ілюстрації, картини, панно, присвячені темам «Пори року» та «Улюблені казки».

Групову кімнату рекомендуємо прикрасити квітами, поставити тут акваріум з рибками, клітку з пташками. Усі значущі для дітей фрагменти інтер'єру мають розміщуватися на рівні зросту малят, щоб вони могли їх краще роздивитися і їм було легше діставати все, що може знадобитися для виконання певних дій. Бажано, щоб у груповій кімнаті висів каскад різнокольорових фігурок — це при­ваблюватиме дітей та сприятиме зосередженню уваги.

Дорослі мають постійно думати про те, як зробити навколишній світ різноманітним і разом з тим безпечним, щоб надати реальну можливість для вільного вибору і прояву ініціативи, щоб розви­вати і виховувати дитину. Дорослі відповідають за трансформацію оточення у своєрідну «лабораторію», в якій би діти могли на прак­тиці пробувати себе у різних ролях: дослідників, художників, друзів. Основна мета — створити умови для різноманітної, вільно обраної діяльності, такої, де все зроблене буде правильним, розвивальним і безпечним.

Навколишнє середовище має вселяти дитині довіру, почуття незалежності та безпеки, а також почуття того, що у неї є право на власне «особисте життя» — вона може побути одна, у неї є своє місце та речі. Середовище має сприяти тому, щоб дитина проявляла власну ініціативу, намагалася робити щось нове, воно має розвивати у дитини самооцінку, відчуття успіху. Матеріали, які створюють розвивальне середовище, мають зберігатися на полич­ках або в шафах, до яких дитина матиме вільний доступ.

Під час планування й організації в групах для дітей раннього віку розвивального середовища необхідно:

• мати різноманітні цікаві іграшки і матеріали, які підходять для дітей цього віку, і розмістити їх так, щоб діти змогли будь-яку з них вибрати і взяти в руки;

• предмети й іграшки повинні бути такими, щоб дитина могла їх не лише бачити й торкатися, але й послухати, понюхати, тобто розвивати усі свої відчуття;

• іграшки повинні легко митися;

• важливо мати кілька однакових іграшок та предметів, щоб дітям не потрібно було чекати черги, щоб погратися. Діти ще не засвоїли поняття «поділитися», а через те, що найулюбле­ніша іграшка в групі одна, можуть виникати конфлікти;

• полиці з іграшками мають перебувати на рівні очей дитини, щоб діти змогли самостійно дотягтися до них;

• важливо, щоб, стоячи посередині групи, дитина могла охопити поглядом велику кількість можливостей, наданих їй.

Коли є багато іграшок і вихователь пропонує дитині вибирати, вона робить свої перші кроки до самостійності. Цікаві, барвисті предмети, що оточують дітей, «запрошують» їх все досліджувати, вивчати, з усім погратися. Правильно організований простір дає поштовх до розвитку і заохочує до набуття знань.

^ Предмети, які можуть допомогти у розвитку навичок спілкування дітей раннього віку з дорослими та один з одним:

• книжки з товстими сторінками, з тканини чи картону; книжки, які складаються; книжки з повторами, з римуваннями, з перед­бачуваним кінцем, із зрозумілими та простими малюнками;

• контейнери, альбоми, плакати з фотографіями (членів родин, знайомих предметів, дітей у діяльності);

• іграшки для складання стислих розповідей;

• настільні театри знайомих казок;

• різні предметні картинки.

^ Предмети, які можуть допомогти дітям раннього віку навчитися використовувати свої органи чуттів:

• рухливі іграшки;

• предмети для навішування на стіну (різної фактури, до яких дітям приємно було б доторкатися);

• звукові іграшки;

• іграшки для штовхання вперед чи тягання на мотузці;

• м'які м'ячі;

• пластмасові контейнери, чашки, миски, пляшки, глечики;

• предмети різні за формами, кольором, розмірами, матеріалами;

• мішечки, баночки з крупою, бобами, піском, камінцями;

• іграшки, які миються, м'які іграшки, маленькі іграшки, пред­мети, фігурки звірів;

• сенсорні килимки, столики, сенсорні черепахи, сенсорна карусель;

• стіл для ігор з піском та водою.

Іграшки, які сприяють розвиткові тонкої моторики у дітей ран­нього віку:

• набір предметів для сортування за формою;

• іграшки, які «розгортаються»;

• велике намисто;

• чашки, що вставляються одна в одну;

• ємності різного розміру;

• різні контейнери і предмети, в які можна класти чи виймати з них: .

• мозаїка з великими отворами, яскравими деталями;

• картонні коробки з кришками;

• вкладиші, шнурівки, різні застібки.

^ Навички в області загальної моторики у дітей раннього віку роз­вивають за допомогою таких матеріалів:

• м'які м'ячі різного розміру;

• великі картонні коробки (з-під фруктів, побутової техніки), в які діти могли б лазити;

• м'які подушки, по яких діти могли б лазити;

• іграшки на коліщатках, на яких діти можуть кататися, відштов­хуючись ногами від підлоги;

• гірка, по якій діти могли б лазити і скочуватися з неї;

• тунель (з коробок або придбаний у магазині);

• іграшки, які б діти могли б штовхати поперед себе при ходьбі;

• м'ячі, обручі, ворітця, ребристі дошки, м'яка колода;

• гойдалка (підвісна).

^ Ці матеріали можна використовувати для найрізноманітніших занять з мистецтва з дітьми раннього віку:

• великі нетоксичні фломастери;

• «іграшкове» тісто;

• фарба і папір для «пальчикового» малювання;

• неглибокі піддони, пензлі різного розміру;

• флакони з-під кулькових дезодорантів, заповнені рідкою гуашшю або кольоровою тушшю, наповнювачем для фломастерів,

• готові форми для аплікації;

• трафарети, губки;

• робочі халати чи старі чоловічі сорочки;

• газети, щоб накрити підлогу;

• газети, на яких можна малювати і «писати», різати і рвати їх.

^ Предмети, які допомагають дітям раннього віку освоїти навколишній світ під час гри:

• різноманітні ляльки;

• лялькові меблі, посуд;

• іграшкові телефони;

• одяг, прикраси тощо (спідниці, капелюхи, старі туфлі, намисто, сумки, шматки тканини);

• іграшки для сюжетно-рольової гри «у магазин», «у лікарню»;

• коробки з предметами-замінниками.

Ці предмети допомагають дітям раннього віку вивчати колір, форму, розмір предметів:

• великі м'які кубики (модулі);

• великі будівельні блоки;

• конструктор «Лего»;

• порожні кубики;

• дерев'яні спили;

• маленькі машинки, фігурки тварин, людей.






Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо створення розвивального середовища в дошкільному навчальному закладі Тетяна Корж, викладач кафедри педагогічної майстерності коіпопк
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" спрямовує педагогів на створення в дошкільному навчальному закладі розвивального...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconЩодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах
Про дошкільну освіту право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком від двох місяців до шести (семи)...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconЩодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах
Про дошкільну освіту право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком від двох місяців до шести (семи)...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconПро затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22. 11. 2004 n 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconПро затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22. 11. 2004 n 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconНаказ №371 м. Київ Про запровадження щоденної ранкової гімнастики у дошкільних навчальних закладах та фізичної зарядки у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів Київської області
Запровадити щоденну ранкову гімнастику у дошкільних навчальних закладах та фізичну зарядку у початкових класах загальноосвітніх навчальних...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconНаказ №284 Про проведення районного туру Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах
«Про проведення міського туру Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах»...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconПро затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.
Затвердити Інструкцію з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, додається

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconПро затвердження "Типового переліку обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах" (друге видання, доповнене)
На виконання Закону України "Про дошкільну освіту" з метою забезпечення оснащення навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних...

Створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах iconВідділу освіти Золочівської районної державної адміністрації про організацію харчування в загальноосвітніх, навчально-виховних комплексах та дошкільних навчальних закладах району станом на 24. 09. 2012 року
Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», від 15. 08. 2006 року №620/563 «Щодо невідкладних заходів...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи