Професор І. П. Ющук уроки української мови icon

Професор І. П. Ющук уроки української мови



НазваПрофесор І. П. Ющук уроки української мови
Сторінка5/25
Дата конвертації23.01.2013
Розмір3.25 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

^ 1. Вживання и та і в іншомовних словах

У словах іншомовного походження букви и та і пишуться по-різному в загальних назвах, у власних особових назвах і у власних географічних назвах.

Спільним у написані и та і для всіх трьох категорій слів є таке:

1) на початку слів і в абсолютному кінці незмінюваних слів, перед голосними та й пишемо і: інститут, шасі, журі, діаметр, адажіо, станція, Ікар, Голсуорсі, Оссіан, Дієго-Гарсія, Гельвецій, Ісландія, Сочі, Ріо-де-Жанейро;

2) після шиплячих (ще їжджу) та ц (якщо це не в абсолютному кінці слова, не перед голосним та й) пишемо и: шифр, чинара, джинси, цирк, Чингісхан, Шиллер, Вашингтон, Чикаго, Жиронда, Циммервальд;

3) після губних (мавпа Буф), задньоротових (хуґа гука) та двох сонорних зубних н, л звичайно пишемо і (якщо слово не входить у винятки): вітамін, гіпотеза, хімік, нітрати, Бісмарк, Гіппократ, Лінкольн, Бірмінгем, Гімалаї, Хібіни, Ніл.

Окремо для кожної категорії слів іншомовного походження правила написання и та і звучать так.

У загальних назвах після “дев’ятки” д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу жиру) перед наступним приголосним, крім й, пишемо и: директор, стимул, позиція, синус, цифра, шифер, режим, бригада.

Як виняток, букву и пишемо також не після “дев’ятки”:

1) у давно запозичених словах: митрополит, єпископ, бинт, вимпел, єхидна, кипарис, лиман, лимон, миля, мирт, спирт, скипидар, графин, шпинат, шпиталь тощо;

2) у словах, запозичених із східних мов: башкир, калмик, киргиз, кинджал, кисет, кишмиш тощо.

Букву и пишемо у давно запозичених словах також перед й: християнин, диякон.

В інших випадках у загальних назвах іншомовного походження пишемо і: імідж, бізнес, гітара, пілот, кіно, архів, графік, абітурієнт, тіара.

У власних географічних назвах (і похідних від них словах) після “дев’ятки”, крім з, с (де ти… цю чашу жиру), перед наступним приголосним, крім й, пишемо и: Африка, африканці, Чилі, чилійський, Жигулі, Лейпциг, Крит, Скандинавія, Тибет, Гринвіч.

Як виняток, букву и пишемо після з, с, а також після букв, що не входять до “дев’ятки”, в таких словах: Бразилія, Сирія, Сицилія, Сиракузи, Корсика, Мексика, Колхида, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан, Киргизія, Узбекистан.

В інших випадках у власних географічних назвах іншомовного походження пишемо і: Зімбабве, Занзібар, Сідней, Сінгапур, Тбілісі, Хіросіма, Кіпр, Гіндукуш, Шіофок, Чіангмай, Трієст.

У власних особових назвах після шиплячих (ще їжджу) та ц перед наступним приголосним, крім й, пишемо и: Жигмонді, Абашидзе, Чиковані, Пуччині, Цицерон.

В інших випадках у власних особових назвах іншомовного походження пишемо і: Тіціан, Фрідріх, Арістотель, Тімур, Зільберт, Дідро, Леонардо да Вінчі. Винятків нема.


Перевірте себе. 1. Вставте в загальних іншомовних назвах пропущені букви и або і. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.

Інж..р, нарц..с, зеф..р, ет..кет, бат..ст, ех..нокок, окс..ген, мар..онетка, неод..м, ларинг..т, експер..мент, баз..ліка, еп..граф, уайт-спір..т, юстиц..я, лімуз..н, об’єкт..в.

Ключ. З перших букв повинно скластися закінчення вислову М.Сома: “Земля ніколи небом не була, але ж …”


Перевірте себе. 2. Вставте у власних географічних іншомовних назвах пропущені букви и або і. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.

Янг..базар, Ваш..нгтон, С..рія, Яр..лгач, Зар..а, В..нбург, Уок..ган, Кукуш..лі, Ель-Дж..з, Г..бралтар, Акх..сар, Зугд..ді, Лейпц..г, Нючоп..нг, Ель-Кеб..рі, Очамч..ра, Баш.. .

^ Ключ. З перших букв повинен скластися вислів Сократа, який закінчується складом “…ним”.


Перевірте себе. 3. Вставте у власних особових іншомовних назвах пропущені букви и або і. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.

Гойт..соло, Пучч..ні, Б..зе, С..нх, П..фагор, Ц..ркель, Д..нкар, Тіц..ан, Ч..мароза, Ж..гмонді, Дікш..тар, Кваз..модо, Мур..льйо, Д..дро, Дж..нс, Гр..г, Ар..стотель, Ш..нкель, М..страль, Абаш..дзе, Б..дструп, Кунік..да.

Ключ. З виділених букв повинно скластися закінчення вислову Ралфа Емерсона: “Здатність бачити чудесне в звичайному — …”


^ 2. Вживання и та і в російських власних назвах

Російська буква и в основах власних назв після приголосних передається звичайно через і: Гагарін, Мічурін, Нікітін, Ніколаєв. Пушкін, Бородіно, Челябінськ.

Проте и пишемо:

1) після шиплячих і ц: Гаршин. Пущин, Рогожин, Чичиков; Жигалово, Тушино, Цимлянськ, Чита;

2) у префіксі при- та суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ищ-: Привалов, Приютово, Родники, Новиков, Станюкович, Засулич, Бронниці, Радищев, Митищі (рос. Мытищи);

3) там, де в спорідненому українському слові виступає и: Писарев (бо писар), Титов (бо Тит), Тихомиров (бо тихий і мир), Кисловодськ (бо кислий), Липецьк (бо липа).

З відхиленням від цих правил пишуться назви: Калінін, Владивосток, Владимир, П’ятигорськ, Семипалатинськ, Сибір, Симбірськ.


Перевірте себе. Запишіть власні назви російського походження в дві колонки: 1) зі вставленою буквою і; 2) зі вставленою буквою и.

Гн..лорибов, Мечн..ков, Ахшар..мов, Ощ..пкін, Старост..н, П..сарев, Коров..н, Азг..ров, Зворик..но, Кр..лов, Ч..рков, Чичер..н, Омел..ч, Яз..ков, Кірш..н, Скряб..н, Княж..нський, Яблочк..н, Яш..н, Ж..гарево, Суббот..н, Стан..славськицй, Тимох..н, См..рнов, Синиц..н.

Ключ. З других букв має скластися початок вислову Франсуа де Ларошфуко: “…, той врешті-решт перестає бути щирим із самим собою”.


^ 3. Вживання е та є в російських власних назвах

Російська буква е в основах власних назв після приголосних (якщо вона позначає один звук е і м’якість попереднього приголосного) передається звичайно через е: Веселовський, Денежкін, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Некрасов, Озеров; Пенза, Нева, Онега.

Проте пишемо є:

1) у суфіксах -єв-, -єєв-, якщо вони стоять не після шиплячих, р або ц: Голубєв, Рилєєв, Фадєєв, Матвєєв, але після шиплячих, р і ц: Подьячев, Плещеєв, Лазарев, Андреєв, Румянцев, Муромцев;

2) там, де в спорідненому українському слові завжди виступає і: Бєлінський (бо білий), Лєсков (бо ліс), Рєпін (бо ріпа), Орєхово (бо горіх); але: Лебедєв (бо лебідь — лебедя), Каменськ (бо камінь — каменя).


Перевірте себе. Прізвища російського походження запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою є; 2) зі вставленою буквою е.

Стол..тов, Нікола..в, Анн..нков, Ріхт..р, Скитал..ць, Одо..вський, Сл..пцов, Подьяч..в, М’ятл..в, Плещ..єв, Писар..в, Скобел..в, Ломт..в, Андр..єв, Аг..єв, Л..рмонтов, Янг..ль, Мац..єв, Кон..в, Зв..рев, Єс..нін, Ст..панов, Лість..в, Кам..нєв, Анг..ліна, Сн..гірьов, Д..ржавін.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися закінчення вислову: “Чекають свого часу лише…”


Урок 8. Вживання великої букви

1. Велика буква в оформленні тексту. 2. Велика буква у власних назвах.


^ 1. Велика буква в оформленні тексту

В оформленні тексту велика буква вживається на початку певних його частин.

З великої букви пишеться перше слово в реченні, а також (не обов’язково) перше слово кожного рядка у віршах: Одного разу на моє запитання, якого автора мені слід читати, щоб швидше навчитися української мови, Шевченко жваво відповів: “Марка Вовчка! Він один знає нашу мову!” (І.Тургенєв).

^ Недавно я поза Уралом

Блукав і Господа благав,

Щоб наша правда не пропала,

Щоб наше слово не вмирало;

І виблагав (Т. Шевченко).

Після трьох крапок, які не закінчують речення, а лише вказують на переривчатість чи схвильованість мови, перше слово пишеться з малої букви: Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Є.Плужник).

Мала буква пишеться також після знака питання й знака оклику, якщо вони не закінчують речення: О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (Т.Шевченко). В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (В.Симоненко). Годинник бив — що з ним? — зовсім не ту годину (І.Жиленко).

Якщо звертання закінчується знаком оклику, то перше слово після нього пишеться з великої букви: Вельмиповажана пані Ольго Федорівно! Вибачайте, що відповідаю на лист, не до мене писаний (Леся Українка).


^ 2. Велика буква у власних назвах

У власних назвах з великої букви можуть писатися всі слова або тільки перше слово.

З великої букви пишуться всі слова (крім загальних назв типу громадянин, добродій, пан, письменник, депутат, країна, область, місто, село, вулиця, море, планета, зірка і под.):

1) в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах людей: громадянин Григорій Петрович Куценко, письменник Іван Семенович Hечуй-Левицький, Леся Українка, Каменяр (про І.Франка), князь Ярослав Мудрий; з великої букви пишуться також присвійні прикметники, утворені від власних назв людей: Шевченків “Заповіт”, Франкові “Каменярі”, Михайлова книжка, Ольжин брат;

2) у власних назвах міфологічних істот, персонажів творів: бог Перун, Дажбог, Зевс, Юпітер, Антей, Дід Мороз, Баба Яга Костяна Нога, Червона Шапочка, Вовк, Мальований Стовп, Мавка, Лісовик, Перелесник, Доля;

3) у кличках тварин: кінь Орлик, корова Ряба, собака Буян, собака Білий Бім Чорне Вухо, кіт Жовте Око;

4) у власних астрономічних, географічних і топонімічних назвах: сузір’я Велика Ведмедиця (народна назва: Великий Віз), галактика Молочний Шлях (народна назва: Чумацький Шлях), галактика Велика Магелланова Хмара, Полярна зірка, Море Спокою (на поверхні Місяця), Європа, Волино-Подільська височина, гори Карпати, Лиса гора, Чорне море, Причорномор’я, острів Зміїний, озеро Світязь, місцевість Пуща-Водиця, заповідник Біловезька Пуща, Голосіївський ліс;

5) у назвах держав, територій, населених пунктів, вулиць, будівель тощо: Україна, Українська Народна Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Польща, Російська Федерація, Далекий Схід, Зелений Клин, Київська область, Ставищенський район, місто Біла Церква, село Гостра Могила, село Нове Село, майдан Незалежності, Софійська площа, вулиця Ярославів Вал, вулиця Добрий Шлях, бульвар Академіка Вернадського, Кловський узвіз, житловий масив Микільська Слобідка, Золоті ворота, Андріївська церква, Маріїнський палац; у словах Батьківщина, Вітчизна, якщо ці назви рівнозначні слову Україна;

6) у назвах найвищих державних установ України та міжнародних організацій: ^ Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Центральна Рада, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки;

7) у назвах релігійних понять та богослужбових книг:^ Бог, Божа Мати, Син Божий, Святий Дух, Страшний Суд, Біблія, Євангелія, Коран.

З великої букви пишеться тільки перше слово:

1) у назвах різних установ, закладів, громадських і політичних організацій: Міністерство освіти і науки, Національний банк України, Національна академія наук України, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків України, Державна телерадіомовна компанія України, Київська міська державна адміністрація, Національна спілка письменників України, Національна опера України, Київська середня школа № 189, Українська республіканська партія, Всеукраїнське товариство "Просвіта” ім. Тараса Шевченка;

2) у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад: ^ Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООH; з великої букви для підкреслення поваги можуть писатися й назви інших посад: Міністр освіти і науки України, Посол Франції, Директор Інституту української мови;

3) у назвах історичних подій, свят, знаменних дат, постів тощо: Велика французька революція, епоха Відродження, Хмельниччина, Руїна, Семирічна війна, Друга світова війна, День незалежності України, День злуки, Великдень, Різдво, Покрова, Зелені свята, Великий піст, Спасівка, Масниця тощо;

4) у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: ^ Акт проголошення незалежності України, Конституція України, Декларація прав людини, Версальський мир, Ялтинська конференція;

5) у назвах, що беруться в лапки: повість “Тіні забутих предків”, кінофільм “Камінний хрест”, газета “Українська газета”, літопис “Повість врем’яних літ”, збірник законів “Руська правда”, медаль “За бойові заслуги”, станція метро “Контрактова площа”, готель “Золотий колос”, вино “Перлина степу”, цукерки “Пташине молоко”, компанія “Дженерал моторс”, торговий дім “Зимовий сад”; у подвійних назвах з великої букви пишеться також перше слово другої назви: повість “Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє — тьма”, газета “Дейлі телеграф енд Морнінг пост”.

Проте з малої букви пишуться:

1) частки в прізвищах, іменах, географічних назвах іншомовного походження: ^ Шарль де Голль, Ульріх фон Гуттен, Hур ен Дін, Па-де-Кале, Фон-дю-Лак, Сен-е-Уаз, Франкфурт-на-Майні;

2) імена, прізвища людей, географічні назви, що вживаються як загальні назви: меценат, рентген, дизель, макінтош, галіфе, донжуан, йоркшир, бостон, свалява;

3) присвійні прикметники у фразеологізмах та наукових термінах: аріаднина нитка, ахіллесова п’ята, дамоклів меч, прокрустове ложе, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль;

4) прикметники на -ський, утворені від власних назв, якщо вони не входять до якоїсь іншої власної назви: шевченківські традиції (але: Шевченківська премія), шекспірівський стиль, езопівська мова, київські вулиці (але: Київська область), петриківський розпис, опішнянська декоративна кераміка.


Перевірте себе. Подані слова запишіть у дві колонки: 1) ті, що звичайно пишуться з малої букви; 2) ті, що пишуться з великої букви.

(С,с)трашний (Суд), (Г,г)носеологія (наука), (Ф,ф)ранкова (поема), (К,к)итай, (Г,г)алактика, (О,о)бласть, (А,а)нтей, (К,к)иївські (вулиці), (Б,б)іблія, (О,о)світа.

Ключ. З других букв має скластися початок вислову Д.Павличка: “… нелегко плавать”.


^ ЛЕКСИКА І ФРАЗЕОЛОГІЯ


Усі слова, що вживаються в будь-якій мові, становлять її словниковий склад, або лексику. Специфічною частиною лексики є фразеологізми — стійкі мовні звороти. Розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови, називають лексикологією.


Урок 9. Лексика нашої мови за її походженням

1. Загальне поняття про лексику. 2. Основні ознаки запозичених слів. 3. Запозичення зі слов’янських мов. 4. Запозичення з грецької і латинської мов. 5. Запозичення з тюркських мов. 6. Запозичення із західноєвропейських мов.


^ 1. Загальне поняття про лексику

Словниковий склад є мовби будівельним матеріалом, який використовується для побудови речень згідно з правилами граматики.

За допомогою слів відповідно до їхнього значення ми членуємо і, таким чином, пізнаємо навколишній світ. Багата, розвинена лексика забезпечує тонше сприйняття навколишнього світу, глибше проникнення в нього і точніше мислення як для всього суспільства, так і для кожної окремої людини, що володіє цим багатством.

Лексика сучасної української мови складалася тисячоліттями. Розвиваючись, вона збагачувалася як словами власного творення, так і словами, запозиченими з інших мов. Таким чином, усі слова з погляду їхнього походження поділяються на питомі українські й запозичені.

До питомої української лексики належать слова, успадковані із колись спільної для предків багатьох сучасних народів праіндоєвропейської мови, успадковані із спільнослов’янської мови і створені українським народом після виділення його в окрему спільноту. Ці слова становлять основу української лексики. Їх абсолютна більшість.

Найбільше українська мова запозичувала слів зі старослов’янської (давньоболгарської), польської, грецької, латинської, німецької, французької, англійської мови, а також із тюркських мов.


^ 2. Основні ознаки запозичених слів

Слова іншомовного походження часто відрізняються від незапозичених своєю формою. Вони на відміну від споконвічне українських слів, як правило:

1) можуть починатися на а, е та і : адреса, актив, алея, ангел, електрика, етап, імпорт, інженер, іронія; питомих українських слів, які б починалися на а, е, є лише кілька (але, або, еге), трохи більше є слів з початковим і (іти, іржа, імла, інший, іноді, інколи, іще тощо);

2) в основах мають збіги голосних: ідеал, океан, поет, радіо, вуаль; у питомих українських словах збіги голосних можуть бути лише на межі префікса і кореня: виорати, заохотити, переукласти;

3) мають звук ф: фабрика, фініш, фарфор, графік;

4) не знають чергування о, е у відкритому з і в закритому складі: атом — атома, пост — поста, мішень — мішені, граніт — граніту, пік — піка (пор. незапозичені слова: дім — дому, піст — посту, гуркіт — гуркоту, промінь — променя, бік — боку);

5) не мають випадних о, е: артишок — артишоку, бюлетень — бюлетеня (пор. незапозичені слова: куток — кутка, день — дня);

6) можуть не відмінюватися: кенгуру, шосе, плато, таксі;

7) виступають з невластивими для української мови префіксами анти-, де-, ди-, ін-, інтер-, кон-, ре-, транс-; суфіксами -изм (-ізм), -ист (-іст), -ант, -ент, -ор, -р, -ер, -ир, -ум, -ація тощо: антитеза, депресія, дистанція, інстанція, контекст, реконструкція, демонстрант, студент, контролер, рекетир, мінімум, кооперація.

Характерною ознакою слів іншомовного походження є також те, що вони не мають споріднених слів в українській мові. Тому в них рідко виділяються префікси й суфікси, слова сприймаються переважно як непохідні: перпендикуляр, паралелепіпед, симетрія, гімнастика, чемпіон, маркетинг.

Причому ті чи інші фонетичні й морфологічні особливості іншомовних слів залежать від того, з якої мови їх запозичено. Одні ознаки мають слова, запозичені зі слов’янських мов, інші — із тюркських, ще інші — з різних індоєвропейських мов.

Слова іншомовного походження найчастіше вживаються в літературі з питань науки, техніки й мистецтва. Вони тут виступають у ролі термінів — слів, що виражають чітко окреслені поняття. Наприклад: префікс, суфікс, фонетика — мовознавчі терміни; епітет, метафора, сюжет, персонаж — літературознавчі терміни; гіпотенуза, бісектриса, медіана, периметр — математичні терміни.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25



Схожі:

Професор І. П. Ющук уроки української мови iconІ. П. Ющук Якщо ти українець… то чому соромишся української мови, однієї з найрозвиненіших і найспівучіших мов світу?
Себе ж виставляють носіями вищої культури (культуртрегери!), благодійниками, навіть визволителями — тільки не знати від кого
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconУрок тема
Цей матеріал допоможе вчителеві підготувати та провести уроки української мови за темою «Односкладні речення»
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconДоля української мови в наших руках
Міжнародний конкурс із української мови імені Петра Яцика має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення...
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconКабінет української мови Кременчуцької гімназії №6
Кабінет української мови було створено у 2000 році спільними зусиллями вчителів секції української мови. Це спеціально обладнана...
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconУроки розвитку зв’язного мовлення
Рецензент: Скрипнюк О. В. вчитель української мови та літератури вищої категорії, вчитель – методист
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconТема. При кметни к як частина мови
Обладнання. Схема-опора, технологічні картки, збірник з української мови «Дидактичні матеріали з української мови 4 кл.»
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconБратищенко Ірина Вікторівна заступник директора школи з нвр, вчитель української мови та літератури Київської середньої загальноосвітньої школи №4 організація навчальних дій на уроках української мови,
На уроках української мови, що спрямовані на формування комунікативних умінь у школярів
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconДовідка про стан ведення учнівських зошитів з української мови, української літератури, російської мови та світової літератури Мета перевірки
Мета перевірки: виконання та дотримання вчителями та учнями єдиного орфографічного режиму, якість і періодичність перевірки зошитів...
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconФрейм проблема як компонент когнітивної методики навчання української мови
Оновлення змісту мовної освіти потребує трансформації технологій навчання української мови, розробки інноваційних методик, спрямованих...
Професор І. П. Ющук уроки української мови iconНаказ №190 Про проведення ХІ міжнародного Конкурсу з української мови ім. Петра Яцика у 2010/2011 н р
Положення про Міжнародний дитячий конкурс з української мови, затвердженого наказом мон україни від 23. 10. 2001 року №699, з метою...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи