План роботи Класного керівника icon

План роботи Класного керівника

Реклама:



Скачати 357.37 Kb.
НазваПлан роботи Класного керівника
Дата конвертації23.02.2013
Розмір357.37 Kb.
ТипПлан роботи
джерело



Модель

плану виховної роботи

класного керівника ,

створена на виконання

«основних орієнтирів виховання

УЧНІВ 1-11КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ»


НАЗВА ЗАКЛАДУ


План роботи


Класного керівника ____________________

з колективом ______ класу

на ________ н.р.


I ПІВРІЧЧЯ


ПОГОДЖЕНО” заступник директора з виховної роботи


___________________


ЗАТВЕРДЖЕНО” директор


__________________


^ II ПІВРІЧЧЯ


ПОГОДЖЕНО” заступник директора з виховної роботи


_____________________


ЗАТВЕРДЖЕНО” директор

___________________


Структура плану включає такі розділи:


I. Аналіз виховної роботи за минулий рік

II. Цілі та завдання виховної діяльності

III. Психолого-педагогічна характеристика класу

^ IV. Основні напрями діяльності та справи класного колективу

V. Індивідуальна робота з учнями

VI. Робота з батьками

VII. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі


І. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи. Тому, користуючись Програмою аналізу виховної роботи у класі , об’єктивно оцінюєте реальні результати виховної роботи за минулий рік та робите описовий аналіз.

Примірна схема аналізу виховної роботи у класі

  1. Загальні відомості про учнів: вік, стать, особливості фізичного розвитку і здоров’я, рух учнів за рік.

  2. Соціально-психологічні параметри сім’ї та особливості сімейного виховання учнів.

1. Сімейний стан:

а) за кількістю дітей у сім’ї;

б) за мірою повноти сімей.

ІІІ. Психологічна структура класного колективу (аналіз ділової й неділової підструктур, проведений на основі соціометричних даних).

1. Диференціація та інтеграція в колективі (характеристика соціометричного статусу учнів, характер взаємодопомоги, наявність ціннісно-орієнтаційної єдності, психологічна сумісність характерів, відповідність оцінок і самооцінок учнів, згуртованість класу, рівень досягнень у навчальній та інших видах діяльності).

2. Товаришування й дружба в класі (наявність і характер симпатій, ділове співробітництво, групи за інтересами).

3. Рівень соціальної та моральної зрілості класного колективу (ставлення до навчання, сформованість активної життєвої позиції, відповідальність, почуття обов’язку, громадська активність).

4. Особливості спілкування вчителя з учнями (наявність індивідуального підходу, його психолого-педагогічна доцільність, труднощі, проблеми).

5. Основні заходи виховання учнів у процесі позаурочної роботи (розвиток інтелектуальних здібностей, збереження здоров’я та життя)/// (назви заходів).

6. Основні заходи виховання учнів у процесі позашкільної роботи (розвиток пізнавальної діяльності: екскурсії, подорожі, учать у конкурсах, фестивалях, турнірах) (назви заходів).
^

ІV. Загальні висновки і психолого-педагогічний прогноз подальшого розвитку колективу.




II. Цілі та завдання виховної діяльності.

Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога. Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня і класу, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:

1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;

2) узгоджуватися із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;

3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

4) бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;

5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;

6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;

7) піддаватися діагностуванню.

У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.

^ Можна орієнтуватися на таку

схему логічного розвитку цілей:

  • розширити і поглибити знання вихованців за темою співпраці;

  • сформувати певне (залежить від вибраної цілі співпраці) емоційно-оцінююче ставлення до предмету чи явища, на якому будується співпраця (це можу бути інтерес, захоплення, гордість, співчуття, неприйняття - тільки не байдужість);

  • розкрити перед кожним вихованцем можливості для його особистої чи колективної участі в суспільно-корисній справі;

  • навчати практичним навичкам і вмінням особистої турботи про навколишнє оточення та природне середовище, оточуючих людях, про себе самого;

  • розвивати конкретні інтелектуальні, вольові, емоційні, фізичні здібності та якості вихованців;

  • формувати сприятливі для розвитку вихованців взаємовідносини в учнівському колективі.

Цілі та завдання необхідно реалізувати їх шляхом особистої діяльності вихованців.



  1. ^ Психолого-педагогічна характеристика класу

Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; роз­виток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієн­товні питання для складання характеристики класу.

^ План-схема психолого-педагогічної характеристики класу


1.Загальні відомості про клас: склад учнів за ві­ком, статтю; біографія класу, його традиції; загальна характеристика успішності та навчальної дисциплі­ни; зв'язки класу з іншими групами і колективами.

Соціально-психологічні параметри сім‘ї - повна, одно чи багатопоколінна сім’я; гармонійність внутрішньо сімейних стосунків; за стилем родинного спілкування (авторитарні, демокра­тичні чи конфліктні сім'ї); за характером ставлення до дитини (зацікавлені, турботливі, тривожні, відчужені, безконтрольні тощо).

2. Спрямованість класного колективу: мета і мотиви основних видів колективної діяльнос­ті, характеристика моральної атмосфери у класі:

а) навчальна діяльність (рівень загального роз­витку учнів, широта інтересів, кругозір); вимоги до навчальної діяльності з боку активу і учнів один до одного; негативні та позитивні прояви взаємодії в навчальній роботі (взаємодопомога або списуван­ня, підказування тощо);

б) групова діяльність (суспільно корисна праця та її місце в житті колективу, види праці і характер її виконання, прояв дисципліни і свідомості в праці);

в) громадська діяльність класу; громадська думка; г) інші види діяльності (інтерес у класі до мисте­цтва, літератури, спорту; відвідування театрів, участь у лекціях, диспутах, конференціях, обговорення кі­нофільмів тощо).

3. Характер взаємин у колективі: що лежить в основі взаємин у колективі (характер зв’язків у колективі, де дружать, місце проживання, спільна діяльність, інтереси, місце за партою); як ставляться учні один до одного, система їх взаємини (повага, ввічливість, чуйність, поступливість, взаємодопомо­га); загальні інтереси, прагнення бути разом у позаурочний час; взаємини між хлопчиками і дівчатками; найавторитетніші учні в класі, кого діти нехтують або не помічають у своєму класі і чому, ставлення класу до учнів з фізичними вадами; загальні моральні нор­ми, правила в колективі, які діти вважають за потрібне виконувати; характерні випадки порушень цих пра­вил, їх причини та засоби впливу на порушників з бо­ку класного керівника та учнівського колективу.

4. Коротка характеристика виборного активу класу та його діяльності, наскільки він самостійно діє. Неофіційний актив класу, його взаємини з офіційним, взаємозв’язок із шкільним парламентом.

5. Педагогічне керівництво класним колек­тивом: вплив особистості класного керівника, вчи­телів, батьків на колектив, ставлення класу до них, авторитет педагогів серед учнів; здійснення індиві­дуального підходу до учнів і загальний стиль педа­гогічного керівництва.

6. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи (з учнями, схильними до девіантної поведінки, з обдарованими дітьми).

7. Аналіз роботи з батьками  (взаємодія, результативність проведення батьківських зборів, інших видів роботи, ведення документації роботи з батьками)

Висновки: визначення рівня вихованості учнів, зростання або зміна рівня вихованості характеристика рівня розвитку класного колективу; основні недоліки в організації життя колективу, міжособистісних стосунків і шля­хи їх подолання; можливість використання клас­ного колективу для виховного впливу на окремих учнів; рекомендації щодо поліпшення роботи з ор­ганізації та згуртування класного колективу, ство­рення сприятливого психологічного мікроклімату для кожного учня.

Примітка: кожне положення психолого-педагогічних характеристик має бути підтверджене прикла­дами на основі проведених спостережень. Основні положення нормативно – правових документів, якими слід користуватися при складання виховного плану: Закони України «Про освіту», Декларація прав дитини, державна програма патріотичного виховання населення. формування здорового способу життя, розвиток духовності та зміцнення моральних засад, Концепція національного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, національна доктрина розвитку освіти, указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні».


^ IV. Основні напрями діяльності та справи класного колективу

Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування і відносин у класному колективі.

Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набо­ром випадково відібраних і не пов’язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, класний керівник має під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів.

Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що як­найкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, вчитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час ко­лективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відпо­відають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку.

Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.

Плануючи роботу з класним колективом спираємось на основні орієнтири виховання.


Основні орієнтири виховання

(початкова школа)

^ 1.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Сформованість почуттів любові до Батьківщини, її національних цінностей; повага прав людини (толерантність, миролюбність) на початковому рівні.

Усвідомлення приналежності до української держави і народу. Шанування історії і мови свого народу, країни. Почуття гордості та поваги до своїх батьків, роду, народу, місця, де народився. Знання культури свого народу і прагнення дотримання традицій. Розуміння правил взаємодії людей у сім'ї, суспільстві; безконфліктного прагнення проживання з іншими народами, виконання правил у житті.

^ 2. Ціннісне ставлення до людей

Критерії

Виховні досягнення учнів

Усвідомлення на початковому рівні моральних якостей: чуйності, чесності, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості, поваги до особистості.

Уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагод, запобігання та мирне розв'язування конфліктів; здатність враховувати думку товаришів, інших людей. Уміння оцінювати власні вчинки інших людей та висловлювати оцінні судження.

^ 3. Ціннісне ставлення до природи.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Виховання елементів екологічної культури молодших школярів. Початковий рівень сформованості понять, уявлень про природу, екологію.

Уявлення про цілісність природи, місце людини в природі, розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і природи; естетичності почуттів до неї. Прагнення берегти і примножувати її багатства; відповідально ставитись до природи; висловлювати оцінні судження про власне ставлення до об'єктів природи і поведінки людей.

^ 4. Ціннісне ставлення до праці.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Початковий рівень сформованості понять та уявлень про працю.

Усвідомлення значущості праці в житті людини. Відповідальність за результати власної праці та праці інших. Прагнення і здатність співпрацювати в спільній діяльності. Виявлення вимогливості до себе, обов'язковості, охайності, бережливості, дисциплінованості, старанності. Уявлення про різні види професій та особистісні якості, необхідні сучасному працівникові.

^ 5. Ціннісне ставлення до мистецтва

Критерії

Виховні досягнення учнів

Початковий рівень виховання естетичного та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

Здатність розуміти і сприймати окремі художньо-тематичні інформації, частини художніх творів; уявлення про мистецтво та засоби його виразності, інтерес до мистецтва, поняття про естетичні почуття, переживання, пов'язані із сприйманням творів різних видів мистецтва; оцінювання власного ставлення до мистецтва; здійснювання творчої діяльності у мистецькій сфері на елементарному рівні.

^ 6. Ціннісне ставлення до себе.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Виховання ціннісного ставлення до здорового способу життя.

Усвідомлення цінності людського життя, кожної людської особистості, уміння дотримуватись правил здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму, пристосування до змін навколишнього середовища, протидія хвороботворним чинникам, психічного благополуччя, розпізнавання прекрасного в оточені і в самій людині);

Безпеки власної життєдіяльності( розпізнавати та протидіяти факторам шкідливого впливу на здоров'я людини); Здійснення самоконтролю, само оцінювання, саморегуляції виявлення вольових рис особистості( вимогливість, відповідальність, самокритичність, самоповага, почуття гідності).

^ Основні орієнтири виховання

(основна школа)

  1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

    Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури, культури міжетнічних відносин.

    Любов до свого рідного краю, Батьківщини, народи. Повага до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій. Відчуття своєї приналежності до України. Усвідомлення спільної власної долі з долею Батьківщини. Знання та володіння українською мовою. Прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу. Особисте усвідомлення себе українцем. Віра в духовні сили та майбутнє. Усвідомлення праці як життєвої потреби. Усвідомлення моральних та культурно-національних цінностей. Шанобливе ставлення до державної символіки. Осмислення відповідальності як важливої риси особистості. Усвідомлення особистістю своїх прав свобод, обов’язків. Свідоме ставлення до законів своєї держави. Дотримання правил та норм поведінки, соціально значимих для суспільства. Розуміння особистої відповідальності за свої вчинки. Активна життєва позиція щодо негативних проявів у соціумі. Знання про типи держав, політичні організації, виборчу систему. Активна громадянська життєва позиція. Знання історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах.

  2. ^ Ціннісне ставлення до людей

    Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість духовно- моральної культури особистості (чуйність, чесність, правдивість, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, терпимість, миролюбність, ввічливість, делікатність, тактовність тощо).

    Знання та розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей. Вміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі. Вміння прощати і просити пробачення. Єдність моральної свідомості та поведінки. Єдність слова і діла. Активна моральна життєва позиція. Усвідомлення ідеалів сім’ї, родини.

  3. ^ Ціннісне ставлення до себе.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість основних засад «Я-концепції» особистості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінка тощо)

Вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість. Знати наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини. Прагнення бути фізично здоровою людиною. Знання та вміння оцінювати свій фізичний та психічний стан, своє здоров’я. Вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі. Вміння уникати конфліктних ситуацій. Вміння адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них. Вміння коригувати та регулювати власну поведінку.

^ 4.Ціннісне ставлення до природи.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість екологічної культури.

Усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи. Усвідомлення ролі природи та її самооцінки у житті людини. Усвідомлення особистої причетності до збереження природних багатств. Бережливе ставлення до природи. Активна життєва позиція щодо збереження природи. Вміння природокористування.

  1. ^ Ціннісне ставлення до мистецтва.

    Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість естетичної культури мислення та культури почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтв.

    Знання про види мистецтва та засобів їх виразності. Наявність художньо-естетичних емоцій, смаків, почуттів. Здатність виражати власне ставлення до мистецтва. Здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері та самореалізації. Потреба в спілкуванні з мистецтвом. Володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів. Вміння адекватно сприймати художні твори різних видів мистецтва.

  2. ^ Ціннісне ставлення до праці

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість потреби у праці, потреби в

Усвідомлення соціальної значимості праці в житті людини. Повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності. Оволодіння основами наукової організації праці. Навички само обслуговуючої та суспільно-корисної праці. Навички ведення домашнього господарства. Знання про групи професій (за Климовим). Вміння професійного самовизначення. Розуміння економічних законів і проблем суспільства і засобів їх розв’язання. Цілеспрямованість. Наполегливість. Кмітливість. Працьовитість. Відповідальність. Вміння доводити справу до логічного завершення. Організованість. Вмотивованість. Асиртивність.

^ Основні орієнтири виховання

(старша школа)

  1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

    Критерії

    Виховні досягнення

    Високий рівень сформованості громадянина – патріота України

    Любов до Батьківщини, до рідного краю; повага до державних символів. Усвідомлення значущості української мови і ставлення до неї як до духовної цінності. Знання та усвідомлення необхідності дотримуватись конституційно – правових норм. Сформованість активної громадянської позиції, відповідальності за долю України. Усвідомлення національної ідеї, готовність переведення її в етико-антропологічну площину. Готовність до захисту інтересів Батьківщини. Стійке усвідомлення і застосування своїх прав, обов’язків, свобод. Участь в житті школи і учнівському самоврядуванні. Повага і толерантне ставлення до представників інших етносів, віро сподівань і культур.

  2. ^ Ціннісне ставлення до людей


  3. Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість планетарного та ноосферного мислення.

    Інтеграція національних та загальнолюдських цінностей. Готовність до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей. Активна участь у доброчинній діяльності. Здійснення вільного морального вибору. Навички соціальної взаємодії. Потреба допомагати іншим.
    ^ Ціннісне ставлення до природи.


  4. Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість екологічної культури: гармонійне співіснування з природою та зв’язок з національними традиціями; навичок екологічного партнерства.

    Знання екологічного законодавства; знання основ безпечної життєдіяльності в умовах екологічної кризи; участь у природоохоронній діяльності. Знання особливостей інформації, харчової та радіаційної безпеки. Знання поновлювальних та альтернативних джерел енергії. Усвідомлення феномена людської природи і духовності, впливу природного довкілля на менталітет людини. Навички оздоровлення довкілля; відповідальне ставлення до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини. Почуття особистої причетності до збереження природних багатств відповідальності за них.
    ^ Ціннісне ставлення до праці.


  5. Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість:

    • усвідомлення дітьми значущості праці;

    • потреби в трудовій активності;

    • знань економічних законів і проблем суспільства;

    • ініціативності;

    • готовність до творчої діяльності.

    Знання соціально – економічного законодавства України. Сформованість практичних умінь і навичок ведення домашнього господарства; навичок колективної діяльності. Практичне володіння основами ділової етики, інформаційно-комунікативними технологіями. Професійне самовизначення. Уявлення про техніку пошуку роботи. Проектування професійної діяльності. Сформованість корпоративної культури. Творчі і трудові досягнення.


    ^ Ціннісне ставлення до культури і мистецтва





  1. Критерії

    Виховні досягнення

    Сформованість високого рівня естетичної культури на основі сприймання та оцінювання художніх шедеврів національної та світової класики, сучасного мистецтва.

    Сформованість потреби спілкування з мистецтвом (сприймання художніх творів, власна співтворчість). Розуміння і аналіз художніх образів мистецтва. Вміння розрізняти цінності і квазіцінності (піднесене і повторне); готовність до створення естетичного середовища. Навички до розробки і участь в творчих і мистецьких проектах; творче самовираження і самореалізація. Участь у позакласній та позашкільній діяльності.

    ^ Ціннісне ставлення до себе


Критерії

Виховні досягнення

Рівень сформованості здорового способу життя (духовного і фізичного)

Розуміння та аналіз «Я-концепції». Імунітет до асоціальних впливів; готовність до виконання різних соціальних ролей. Вміння орієнтуватися та адаптуватися у життєвих ситуаціях; вміння розв’язувати конфлікти на основі толерантності, терпіння. Володіння навиками самовиховання. Визначення життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів.



^ Виховна діяльність з класом

(індивідуальні, колективні, групові форми)



^ Основні орієнтири виховання


Вересень

(Січень)

Жовтень

(Лютий)

Листопад

(Березень)

Грудень

(Квітень)


(Травень)

Ставлення до суспільства і держави


















^ Ставлення до людей

















^ Ставлення до природи

















^ Ставлення до праці


















^ Ставлення до мистецтва

















^ Ставлення до себе




















^ Наші плани



Місяць

Захід

Відповідальний

1

Вересень







2







3







4







1

Жовтень







2







3







4







1

Листопад







2







3







4







1

Грудень







2







3







4







1

Січень







2







3







4







1

Лютий







2







3







4







1

Березень







2







3







4







1

Квітень







2







3







4







1

Травень







2







3







4







Нотатки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ V. Індивідуальна робота з учнями

Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне про­ектування та забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учня, по­шук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впли­ву на кожного школяра.

Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з уч­нями є:

вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і про­цесу їх розвитку;

встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною;

створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реаль­них і потенційних можливостей учнів, задоволення соціальне цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;

вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та со­ціального здоров’я учнів;

розв’язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;

надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адап­тації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;

профілактична робота з учнями «групи ризику» (дітьми, які виховуються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини);

взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивіду­альної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільне корис­них ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їх особистості;

сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і та саморозвитку;

діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, ‘ облік їхніх особистих досягнень.

Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, скла­дання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоп­лень та інтересів учнів, їхніх батьків, ведення щоденника особистих до­сягнень учнів, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору, розробка та реалізація програми колекційної діяльності, організація занять гуртка «Пізнай себе» тощо.





Робота з учнем (ПІБ)

Мета

Дата

1










2










3










4










5










6










7










8










9










10










11










12
































































































^ ПРИМІРНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ І НАПИСАННЯ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНЯ

1.Загальні відомості

Прізвище, ім`я учня; дата народження; клас, загальний фізичний розвиток, стан здоров`я, умови життя і побуту в сім`ї, стосунки членів сім`ї, правильність основної лінії сімейного виховання. Розвиток у дитинстві.

ІІ. Стосунки з класом і ставлення до школи

1.Загальна характеристика класу (розвиток учнів, вихованість, традиції і вимоги класного колективу, в якому навчається учень).

2.   Становище в класі (чи користується повагою, авторитетом, чим це зумовлюється?).

3.   Ставлення до однокласників (поважає їх, байдужий, не поважає, чи дорожить думкою класу, з ким дружить і на чому грунтується дружба,чи бувають конфлікти з однокласниками, в чому їх причина .

4.   Чи задоволений своїм становищем у класі і яке становище хотів би зайняти?

5.   Чи дорожить перебуванням у школі (що особливо цінує в ній)?

6.   Ставлення до вихователів і вчителів ( чи є контакт, любить, поважає їх?).

ІІІ. Учіння

1.Успішність (переважаючі оцінки, чи одинаково встигає з різних предметів). Рівень знань.

2.   Начитаність.

3.   Розвиток мови: її образність, емоційність, запас слів, уміння виразити свою думку письмово і усно).

4.   Зацікавленість до занять і ставлення до навчання (чи з цікавістю вчиться, до яких предметів проявляє схильність, як ставиться до оцінки, схвалення, до порад учи­телів і батьків; основний мотив навчальної діяльності.

5.   Здатність до навчання:

5.1. Особливості уваги (розвиток довільної уваги, її зосередженість, розподіл).

5.2. Осмисленість сприйняття навчального матеріалу, швидкість осмислення матеріалу.

5.3. Рівень і характер розвитку довільної і осмисленої пам`яті (заучує осмислено чи механічно, чи володіє прийомами довільного запам`ятовування, яка швидкість і міцність запам`ятовування, а також легкість відтворення, індивідуальні особливості пам`яті).

5.4. Розвиток мислення (чи легко відрізняє суттєві і другорядні ознаки предметів і явищ; який рівень засвоєння загальних і абстрактних понять; чи уміє робити порівняння, узагальнювати, робити самостійні висновки; чи швидко знаходить шляхи розв`язку).

5.5. Розвиток уяви (багатство відтворюючої і творчої уяви в різних видах діяльності в т. ч. навчальної).

6.   Старанність у навчальній роботі.

7. Вміння вчитися (дотримання режиму дня, організованість: чи може самостійно працювати над книгою, заучувати матеріал, контролювати себе, складати плани, конспекти тощо).

  ^ ІV. ПРАЦЯ (УРОКИ ПРАЦІ, ГРОМАДСЬКА РОБОТА В ШКОЛІ, ПРАЦЯ ВДОМА).

1.   Ставлення до праці (поважає чи ставиться зневажливо, зацікавлений у загальній користі своєї роботи, чи любить працювати і що саме приваблює учня: процес роботи, зроблена річ чи оволодіння певними навиками).

2.   Чи володіє трудовими навичками й уміннями, чи легко їх набуває?

3.   Організованість і дисциплінованість у праці.

4.   Чи є звичка до тривалих трудових зусиль?

  ^ V.ОСОБЛИВОСТІ САМОСВІДОМОСТІ

1.Особливості - «Я - образу» (адекватність, суперечливість)

2.   Самооцінка (висока, низька, завищена, занижена)

3.   Рівень домагань у різних сферах життєдіяльності: навчанні, спілкуванні, спорті, інші види діяльності (високий, низький, адекватний, неадекватний).

4.   Особливості почуття своєї неповторності.

^ VІ.СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ І СПЕЦІАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ

 1.Інтереси (перерахувати все, чим цікавиться учень, відзначити характер інтересів з погляду їхньої глибини й активності; якщо учень не просто проявляє цікавість до якої-небудь галузі знань і діяльності, а й серйозно нею займається; детально вияснити чи любить читати і що читає: художню, науково-популярну чи переважно розважальну літературу).

2.   Переконання, мрії, ідеали особистості. Чи спостерігається домінування тих чи інших мотивів у його поведінці?

3.   Чи є особливі здібності до певної діяльності (музики, малювання, артистичної тощо), і в чому вони проявляються?

4.   Про що мріє і що планує робити в майбутньому (відзначати у характеристиці учня, починаючи з 6-го класу).

^ VІІ. ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ

1. Загальна характеристика поведінки (веде себе спокійно, стримано чи проявляє зайву непосидючість).

2.   Виконання шкільного режиму (дотримується режиму, порушує спеціально чи з нео­бачності; не встигає вкластися у відведений час та ін.).

3.   Виконання вимог дорослих (охоче чи з примусу, чи часто відмовляється виконувати їх і які саме). Визначити найбільш типові порушення дисципліни.

  ^ VІІІ.ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРУ І ТЕМПЕРАМЕНТУ

1.Яскраво виражені позитивні і негативні риси характеру.

1.1. Риси спрямованості особистості (у ставленні до людей, навчання, праці, до самого себе): чуйність, доброта, колективізм, егоїзм, черствість, добросовісність, зазнайство, скромність і та ін.

1.2. Вольові риси характеру (наполегливість, самостійність, впертість, легка навіюваність і т.д.).

2.   Переважаючий настрій (веселий, сумний, пригнічений), його стійкість.

3.   Тип темпераменту.

^ ІХ.ЗАГАЛЬНІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИСНОВКИ

1.   Основні позитивні якості й недоліки особистості учня, що формуються. Визначити рівень його розумового розвитку (низький, середній, високий) і морального виховання. Причини (внутрішні і зовнішні) тих недоліків, що є (умови сімейного виховання, хвороби, відсутність певних здібностей, навичок роботи і тощо).

2.   Визначити важливі психолого-педагогічні завдання, що стоять перед учителем, шляхи подальшої виховної роботи з учнем.


^ VI. Робота з батьками.

Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені наступні напрями діяльності класного керівника з батьками:

вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банка даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання;

педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями навчально-виховного процесу, конкретними проблемами, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо;

забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомогою залучення їх до спільного планування виховної роботи в класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнанні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;

педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради клас: вибір батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомоги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;

індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння щодо пошуку шляхів впливу на розвиток особистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;

інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень.

^ VII. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі

Вивчення може проводитися за напрямами:

а) розвиток особистості учнів;

б) формування класного колективу;

в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.

Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колекти­ву, як:

  • організація соціально значущої спільної діяльності;

  • наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

  • активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

  • стан емоційно-психологічних відносин;

  • стан ділових відносин;

  • наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;

  • розвиток учнівського врядування.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різно­манітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опи­тування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педаго­гічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і гру­пового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.

У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діаг­ностичні засоби: ігри «Лідер», «Кіностудія», «Подорож морем захоплень»; тести «Розумне про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою навчального закладу»; анкету «Який у нас колектив»; конкурс малюнків «Я у своєму класі» тощо.


Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

План роботи Класного керівника iconВідділ освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Методичний кабінет відділу освіти Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 з досвіду роботи класного керівника з питання
Робота містить матеріали з досвіду роботи класного керівника з питання «Роль учнівського самоврядування у згуртуванні учнівського...

План роботи Класного керівника iconОпис досвіду роботи класного керівника
Проблема, над якою працює класний керівник в системі виховної роботи класного колективу: «Всебічне забезпечення соціального розвитку...

План роботи Класного керівника iconПлан виховної роботи класного керівника зош №53 (II семестр 2011-2012 року)
Заходи з формування здорового способу життя, запобігання травматизму. Спортивно-оздоровча робота

План роботи Класного керівника iconПлан роботи класного керівника 11-а класу знз №9 М. Чернігова 2012-2013 навчальний рік
Методична проблема школи: "Створення ситуації успіху – творча співпраця вчителя й учня в навчально-виховному процесі"

План роботи Класного керівника iconЦиклограма роботи класного керівника за

План роботи Класного керівника iconПлан виховної роботи класного керівника 7 а класу Фєсєнко Вікторії Вікторівни на 2011-2012 навчальний рік
Особистісно орієнтований підхід у навчально-виховній діяльності як засіб творчого розвитку вчителя й учнів та формування загальнолюдських,...

План роботи Класного керівника iconПоложення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти Загальні положення
Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі класний...

План роботи Класного керівника iconПрезентація досвіду роботи класного керівника 4 класу півень мирослави олександрівни ІІ частина

План роботи Класного керівника iconДокументація класного керівника на учня
Зазначити зміст роботи з учнями девіантної поведінки та їх батьками у виховному плані

План роботи Класного керівника iconЗош І – ІІІ ст с. Кричевичі 2013 Класний керівник
Презентація досвіду роботи класного керівника 4 класу півень мирослави олександрівни І частина

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи