Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського icon

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського

Реклама:



Скачати 100.65 Kb.
НазваРозвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського
Дата конвертації07.01.2013
Розмір100.65 Kb.
ТипДокументи
джерело

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В.О.Сухомлинського

Лісовенко М.О., вихователь-методист

____________________________________________________________________


Ми знаємо, що розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком мислення дитини. В мові розвивається процес і результати мислення, а оформлена в мові думка краще усвідомлюється, стає точнішою. Через спостереження і слово засвоює дитина доступні їй факти навколишнього життя. Через мову ми передаємо знання про природу, побут, суспільні явища. Без мови неможливим був би розвиток аналітико-синтетичної діяльності дітей. Ознайомлюючись з предметами за допомогою слова, дитина вчиться розрізняти їхні ознаки, виділяти суттєве, узагальнювати предмети за їхніми спільними ознаками. Адже в школі вони повинні вміти слухати і розуміти мову педагога, доповнювати висловлювання товаришів, користуватися як короткою, так і повною формою відповіді.

Коли наші діти вперше прийшли в дитячий садок, вони потрапили у нове середовище, нове оточення. Більшість дітей в цей період мало розмовляли, на запитання відповідали одним словом.

Особливу увагу я звертала на мовчазних, неактивних, замкнутих, які зі своєї ініціативи не вступають в розмову. Щоб викликати на розмову таких дітей як Мирославу Ч., Лізу С, Оленку Ф., ми знаходили цікаву для них тему, - показували цікаву іграшку, картинку, намагалися викликати у дитини певні емоції. Ми використовували кожний зручний момент для розвитку в них зв'язної мови.

Важливою умовою для виникнення і розгортання дитячих розмов є змістовне життя дітей у дитячому садку. Систематичні заняття, цікаві екскурсії, спостереження, організація годин дозвілля, ігри, праця, яскраві свята стають змістом розвитку зв'язної мови дітей. Ми намагаємося вміло поєднувати в своїй практиці всі сторони виховної роботи, дбаємо про всебічний розвиток дітей, про встановлення здорових, дружніх взаємин між ними. Розмовляючи з дітьми про бачене та пережите, про те, що вразило наших дітей, ми розвиваємо їх мову. Такі розмови з дітьми сприяють розширенню словника, виховують інтерес і увагу до слова, вміння пов’язувати, зіставляти слово і образ.

Готуючись до заняття, ми заздалегідь визначаємо програмний матеріал, зміст і структуру, основні запитання, добираємо потрібні наочні посібники, технічні засоби, продумуємо, як урахувати індивідуальні особливості дітей і головне, щоб дітям було цікаво.

Орієнтуючись на досвід, знання, інтереси дітей, повідомляємо їм щось нове про вже відоме, допомагаємо нашим дітям пізнати те, що потребує додаткових пояснень.

Навчаючи дітей розповіді і переказуванню, ми застосовуємо різні методи і прийоми.

Вивчаючи твори видатних педагогів і письменників, таких як В.Сухомлинського, К.Ушинського, Н.Забіли, А.Барто, М.Носова, Н.Калініної, Л.Толстого та ін. ми побачили, що вони є важливим засобом як для розвитку зв'язної мови, так і естетичного та морального виховання.

Переказування літературних творів на заняттях ми почали в середній, а потім в старшій та в підготовчій групах з поступовим ускладненням методики відповідно до вікових особливостей дітей. В молодшій групі окремих занять по переказуванню не проводили, а лише готували до цього, навчаючи переказувати дітей добре відомі казки і оповідання при нашій допомозі.

Вже в молодшій групі такі діти, як Андрійко, Євген, Таня, Анжеліка, Каріна добре переказували маленькі народні казки: «Колобок», «Курочка Ряба», «Ріпка», В.Сухомлинського «Зайчик і горобина», «Ніна і гусак» та ін.

В середній групі навчали наших дітей переказувати не тільки знайомі твори, а й такі, які діти вперше прослухали на занятті.

А в старшій і підготовчій групах діти намагались самостійно переказувати складні твори, виразно передаючи пряму мову дійових осіб. В підготовчій групі всі діти вже могли переказати казку чи оповідання.

Ми намагалися зосереджувати увагу дітей на занятті, чіткому усвідомленні дитиною мети: як потрібно переказувати, розповідати, що потрібно робити. Це досягалось за допомогою вказівок на початку та в ході заняття. Так, починаючи заняття, я говорила дітям: "Я прочитаю вам казку «Колобок», уважно слухайте, будете її переказувати". Це змушувало дитину усвідомити необхідність запам'ятовування, мобілізує увагу.

В ході заняття я пропонувала дітям уважно послухати товариша, щоб потім сказати, як він розповідав, що можна додати до його розповіді, або зуміти продовжити розповідь. Такі вказівки розвивають у дитини взаємоконтроль і самоконтроль.

В процесі переказування запитання ставила дитині тільки в тому разі, коли вона відчуває труднощі. Трапляється, що дитина іноді тимчасово забуває текст в процесі невпевненого переказування порівняно довгого тексту. Так часто траплялось в Іри Г., Миколки П., Юлі Б., Оксани К. і Ельдара П. Іноді вони замовкали не тому, що не знали про що говорити, а просто хочуть краще обдумати, що і як казати.

Щоб навчити дітей свідомо користуватися мовою як засобом спілкування, ми давали можливість їм самим будувати речення, а не змушували повторювати готові думки автора.

Щоб допомогти дитині згадати пропущену частину твору, після переказування задаю питання. Запропоновую й тоді запитання, коли дитина не розуміє моралі твору, або для того, щоб примусити її краще пережити твір.

Одним із прийомів навчання переказування є заохочення, яке ми використовували при переказуванні довгих творів. Заохочування робить дитину більш активною, викликає впевненість у своїх силах. Заохочували ми по-різному: усмішкою, кивком голови, а іноді схвальним словом. Наші діти такі, як Іванна, Маша, Артем, Володя зразу почувають себе впевненішими, коли заохочуєш їх до переказування.

Але Оксані, Марійці, Любі при переказуванні треба підказувати. Наприклад: Настя усвідомила зміст твору, виявила взаємини героїв, обдумала своє ставлення до них і детально переказує текст. Раптом вона зупиняється і мовчить, забула якесь слово, чи речення, чи вираз. В таких випадках я підказую слово, навіть якщо вона ні про що не запитує. Крім того, шляхом підказування я виправляю граматичні або смислові помилки. Казку чи оповідання можна прочитати ще раз після бесіди. Але, якщо в процесі бесіди виявляю, що діти добре запам'ятали твір, то я його вже не читаю.

Потім діти переказують казку чи оповідання. Першими для переказування я викликаю 2-3 дитини, які добре володіють мовою. Це дає можливість дітям, які гірше запам'ятовують зміст, краще засвоїти діалоги, репліки, дії головних героїв, подолати пасивність мовлення при розповіданні.

В процесі переказування дітьми літературного твору звертаю увагу на послідовність і виразність переказу. Для цього застосовую такі прийоми, як зразок, навідні питання, підказування, вказівки, заохочення, оцінку.

У першому півріччі сьомого року життя переказування провожу за тією ж методикою, що і в кінці року в старшій групі. Але добираю складніші твори, ускладнюється тут методика бесіди за змістом. Запитання ставлю такі, які б вимагали від дітей певних умовиводів, оцінки вчинків героїв. У другому півріччі навчаємо дітей поєднувати прослухане з певним образом. Для цього за змістом окремих творів пропоную дітям робити малюнки, а потім переказати твір за малюнками. Переказ після такої роботи стає осмисленим, самостійним.

Після того, як наші діти навчилися переказувати твір за малюнками, ми використовуємо складніший прийом навчання - план. Його пропонуємо дітям після читання твору, перед переказом. Бесіду в цьому випадку не проводжу. Наприклад, оповідання В.Сухомлинського «Ледача подушка»:

  1. Чому не могла спати дівчинка на подушці?

  2. Прохання дівчинки до дідуся.

  3. Порада дідуся.

4. Висновок твору.

Під кінець року пропонуємо дітям для переказування оповідання описового характеру.

Навчаючи дітей розповідати та переказувати , я визначила, що одним із кращих зразків форми розповіді є народні казки, за якими слід вчитися, як техніки розповіді, так і її будови: чітка лінія розвитку дії, проста структура, динамічне розгортання дії, невелика кількість дійових осіб, яскраві й контрастні образи, ритмічність і звучність мови...

У цьому зв'язку особливо актуальний є досвід нашого земляка-педагога В.О.Сухомлинського. Особливу увагу в духовному зростанні та розвитку мовлення він надав творам-мініатюрам: казкам, оповіданням, новелам, легендам. Його художні твори написані для дітей різного віку, в тому числі і дошкільного.

В своїй роботі з дітьми по розвитку зв'язного мовлення ми використовуємо художнє надбання В.О.Сухомлинського - його казки, оповідання та новели. Їх ми використовуємо як на занятті, так і в повсякденному житті, під час бесід, спостережень, самостійної художньої діяльності.

Працюючи з дітьми по розвитку зв'язної мови, я спостерігаю, що не всі діти можуть правильно будувати речення, висловлювати свою думку, розповісти та переказати казку в силу різних причин психологічного характеру; тому, щоб активізувати дитину до розповідання, переказування, викликати у неї позитивні емоції, розвиваючи уяву, волю, почуття, я розробила картинки-підказки, ілюстрації-підказки.

Картинки-підказки та ілюстрації-підказки до казок і оповідань - дуже цінний для розвитку уяви та мови дитини-дошкільника, відносно бідної на образи через малий досвід дитини. Вони збагачують її уяву, сприяють її розвиткові, допомагають усвідомлювати зміст літературного твору і, таким чином, допомагають розвитку мислення. Вони також стимулюють дітей до розповідання за їх змістом, сприяють розвиткові зв'язної мови дітей і збагачують їх словник.

Ілюстрації-підказки та картинки-підказки розроблені з урахуванням вікових груп, виконані в кольорі та спонукають до розповідання, до переказування казки, оповідання. Красива ілюстрація та картинка викликає у дитини бажання дати відповідь на запитання, розповісти про дію, яка відбувається в казці та оповіданні. В ілюстрації та картинці ми ввели сюрпризний момент, момент раптовості, неочікуваний момент - поява того чи іншого героя. Навіть надто сором'язлива, закомплексована дитина, дитина, яка не бажає відповідати в силу різних причин, з появою героя назве його і його дію. А коли дитину щось зацікавило, вразило - вона забуває про свої вади в мові, сором’язливість, починає говорити, розповідати.

Для кожної вікової групи розроблені свої картинки-підказки враховуючи вік та психологічні особливості дітей.

Для молодшої групи картинки-підказки розроблені по казках та оповіданнях В.О. Сухомлинського.


Оповідання: "Райдуга в бурульці"

"Петрик, собака і кошеня" "Лялька під дощем"

Казки:

"Зайчик і місяць"

"Їжачок»

"Куди поспішали мурашки"

Середня група

Оповідання: "Я вирощу внучку, дідусю"

"Ніна і гусак"

"Велике і мале"

"Ледача подушка"

"Хай буде соловей і жук"

Казки: "Як білочка дятла врятувала"

"Зайчик і горобина"

Старша група:

Оповідання: "Як котові соромно стало" "Дуб і пастух" "Камінь"

"Як здивувався Мурко"

Казки:

"Дуб під

вікном"

"Лисиччині ліхтарики"

"Для чого півневі гребінець?"

Підготовча група:

Оповідання: "Прийшла мама"

"Хай я буду ваша, бабусю..."

"Мій жайворонок у віконце полетів»,

"По волосинці"

Казки: "Лисиця і миша"

"Флейта і вітер"

"Кому ж іти за дровами"


На початкових етапах навчання переказування ми використовуємо такі прийоми, як спільне переказування вихователя і дитини та відображене переказування. Відображене переказування важче дитині, бо їй доводиться не тільки вставляти окремі репліки в нашу розповідь, а й повторювати цілі речення.

Для роботи над виразністю мови ми використовуємо і вправляння, і драматизацію, і оцінку розповідей дітей.

Структура заняття з переказування, прийоми навчання залежать від досвіду дітей, їхніх вікових особливостей та складності твору.

У середній групі наші діти переказують переважно знайомі твори. Але в другому півріччі ми привчаємо їх переказувати невеликі оповідання та казки, які вони вперше прослухали на занятті.

Я один-два рази виразно читаю твір, ставлю до дітей кілька запитань за його змістом. Потім читаю ще раз, попередивши, щоб діти уважно слухали і добре його запам'ятали, бо їм доведеться його переказувати. Установка на запам'ятовування активізує роботу пам'яті, увагу дітей: даю її перед повторним читанням. Після повторного читання викликаю дітей для переказування. Такі прийоми ми використовуємо в середній групі на початкових етапах навчання переказування, а також у роботі з дітьми, які з тих або інших причин погано розповідають.

В старшій групі після вступної бесіди (не обов’язкової) я виразно читаю твір один чи два рази, потім провожу бесіду за його змістом. Бесіда за змістом твору є обов’язковим елементом заняття. Колективна бесіда допомагає нашим дітям разом пережити зображуване у творі, обмінятися думками, обдумати сказане товаришами, підводить до правильних висновків; вона вчить думати, збуджує допитливість, прагнення загальними зусиллями розібратися в складних місцях. Під час бесіди я згадаю питання (Хто? Що? Куди? та ін.), які вимагають відновлення образів у пам’яті дітей. У другому півріччі включаю в бесіду запитання (Чому? Навіщо?), які вимагають від дітей умовисновків.

Ми вважаємо, що розвиваючи мову дітей і використовуючи всі методи і прийоми, літературу, іграшки, ілюстрації-підказки, картинки-підказки, наші розробки - ми зможемо підготувати дітей до школи, до повноцінного спілкування дитини з дорослими і однолітками в житті.

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconУправління освіти виконкому Новомосковської міської ради Дошкільний навчальний заклад №10 «Дюймовочка» Семінар-тренінг «Формування креативного мислення дошкільників засобами інноваційних технологій. Розвиток креативних здібностей педагогів.»
Тема семінару-тренінгу: «Формування креативного мислення дошкільників засобами інноваційних технологій. Розвиток креативних здібностей...

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconВсі уроки розвитку мовлення 3 клас
Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Складання розповіді за власним спостереженням

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconУрок з розвитку мовлення та трудового навчання
Українська мова. Розвиток зв’язного мовлення. Складання твору з елементами опису «Могутній дуб»

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconВплив музики на розвиток особистості дошкільників
Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріоритетних задач

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconРозвиток зв’язного мовлення в молодших школярів шляхом впровадження інноваційних технологій

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconО. Е. Куцевол Розвиток креативності дітей-дошкільників
Зображувальна та пошуково-дослідницька діяльність – один з елементів збагачення творчих можливостей дошкільників

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconЧислівники у світі казок «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови» Сухомлинського В. О
Казки та інші жанри фольклору демонструють певну специфіку функціонування чисел. Популярні числівники у назвах казок

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconТема. Розвиток зв’язного мовлення № Особливості побудови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень в художньому стилі за складним планом. Мета
Тема. Розвиток зв’язного мовлення № Особливості побудови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень...

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconМоральне виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки
Протягом століть відбувалося становлення і розвиток національного ідеалу гуманістичного виховання як складової частини гуманістичного...

Розвиток зв’язного мовлення у дошкільників засобами казок В. О. Сухомлинського iconЗміст тема Чергування приголосних Тема Слова у переносному значенні Тема Синоніми Тема Апостроф Тема Префікси –з, -с Тема Іменник Тема Займеник Тема Дієслово Тема Розвиток мовлення Те Чергування приголосних та голосних
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи