Харків 2012 анотація icon

Харків 2012 анотація



НазваХарків 2012 анотація
Сторінка1/3
Дата конвертації31.01.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3


Управління освіти адміністрації Червонозаводського району

Харківської міської ради


Логіко – математичний розвиток

дітей дошкільного віку


Харків

2012


АНОТАЦІЯ


на роботу вихователя

комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)№67 Харківської міської ради»

Бобровської Вікторії Сергіївни

Тема «Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку»


Дана робота показує актуальність та сучасність піднятої теми. Адже сформоване логіко-математичне мислення допомагає сучасній дитині аналізувати різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власні дії у змінних умовах життя, та сприяє культурному та інтелектуальному розвитку особистості.

У досвіді висвітлюються питання організації діяльності з розвитку логіко-математичних здібностей дітей дошкільного віку.

У теоретичній частині подано детальну характеристику основних методів та прийомів логіко-математичного розвитку, розглянуто питання про особливості формування логіко-математичної компетентності дітей старшого віку.

Практична частина досвіду містить авторські розробки конспектів занять, логічні та математичні задачі, розвиваючі ігри.


ЗМІСТ

І. Вступ………………………………………………………………………………………….…..3


ІІ. Основна частина

1. Що спільного між логікою і математико................................................................................4


2. Характеристика основних методів та прийомів логіко-математичного розвитку............6


3. Місце розвивальних ігор у формуванні логіко-математичного

розвитку дошкільнят ...............................................................................................................8


4. Особливості формування логіко-математичної компетентності

дітей старшого дошкільного віку………………………………………………………...10


ІІІ.Висновки ......……………………………………………..….............................................13

ІV. Додатки

Додаток 1 Конспекти занять з розвитку логіко-математичного розвитку ..................... 14

Додаток 2. Логічні задачі.......................................................................................................35

Додаток 3. Математичні задачі..............................................................................................39

Додаток 4. Цікаві завдання....................................................................................................40

Додаток 5. Фотоматеріали.....................................................................................................61

V. Список використаної літератури ..........................................................................................68


ВСТУП


Сьогодні з-поміж важливих завдань, що постають перед системою дошкільної освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання дітей дошкільного віку. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток логіки та мислення дітей.

Сучасні діти вимагають впровадження в роботу з ними нових підходів до освітнього процесу, що сприяли б розвитку операційних структур логічного мислення, розвитку активного словника, пам’яті, уваги, уяви, спостережливості, математичних вмінь, зокрема, конструктивних. Усе це сприятиме підвищенню загального рівня розвиненості дитини.

Розумовий розвиток дитини характеризується обсягом, характером і змістом засвоєних знань, характером провідної діяльності, рівнем розвитку пізнавальних здібностей, психічних процесів дитини (сприйняття, запам’ятовування, мислення, увага, уява). Мислення у вищій своїй формі відбувається у поняттях (абстрактно-логічне мислення), але воно може продукуватися і в образах (наочно-образне мислення) і навіть у діях, що виявляють себе в русі (наочно-дійове мислення).

До складу основних інтелектуальних умінь входять логічні вміння, що формуються в процесі навчання й розвитку дітей, зокрема на заняттях з математики. Самі об’єкти математичних умовиводів і прийняті в математиці правила їх конструювання сприяють формуванню в дітей уміння обґрунтовувати судження, давати чіткі визначення, розвивають логічну інтуїцію, сприяють загальному інтелектуальному розвитку.

Логіка − сукупність наук про закони й форми мислення, про логіко-математичні закони числення, про найбільш загальні закони мислення.

Логічне мислення − операції порівняння, синтезу, аналізу, узагальнення, абстрагування, дедуктивних (від загального до часткового) та індуктивних (від часткового до загального) його форм.

До кінця дошкільного віку формуються елементи логічного мислення з опорою на поняття. Поняття формується в тому випадку, коли організовано перехід дитини від зовнішніх орієнтовних дій до дій внутрішнього плану. При цьому зовнішнє середовище заміщується словесним позначенням, що дає можливість переносити дії на різні ситуації.


^ ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ ЛОГІКОЮ ТА МАТЕМАТИКОЮ


Протягом багатьох століть логіка і математика розглядалися в тісному взаємозв`язку та взаємозалежності, й значна частина вчених була схильна до думки, що математика і логіка – це лише два щаблі в розвитку однієї науки. Невипадково одні називають математику прикладною логікою, а інші, навпаки, вважають логіку прикладною математикою. Це можна пояснити тим, що логіка вивчає форми мислення, дедуктивні системи, схеми доведення. Математика теж розглядає ці самі питання, але вже більш конкретно й предметно щодо різних величин, функцій, геометричних фігур тощо. Науково доведено, що дошкільники засвоюють логічний та математичний зміст у єдності, а не відокремлено один від одного. Крім того, оволодіння математичними операціями – лічбою, впорядкуванням, класифікацією – розуміння часових та просторових ознак тощо спирається на розумову діяльність, яка передбачає такі уміння:

  • Аналізувати, синтезувати, зіставляти, порівнювати, знаходячи при цьому ознаки подібності та відмінності;

  • Узагальнювати, абстрагувати, що полягає у здатності виокремлювати, знаходити загальну ознаку в групі предметів, об`єктів та явищ, абстрагуючись від ознак другорядних, неістотних для конкретної ситуації;

  • Класифікувати, систематизувати, знаходити логічні співвідношення між числами та предметами;

  • Встановлювати причинно-наслідкові зв`язки та залежності.

У побуті й у різних видах діяльності діти виконують різноманітні математичні та логічні операції: лічать предмети та об`єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують із множинами, будують умовисновки, а в процесі спілкування доводять одні факти чи спростовують інші. Наприклад, готуючись до сюжетно-рольової гри «Магазин», дошкільники обладнують торговельну зону, класифікують товар (овочі, фрукти), розкладають множину на підмножини (поділяють хлібо-булочні вироби на булки, батони, рогалики), визначають ціни, оперуючи цифрами, використовують умовні мірки. Зрозуміло, під час такої діяльності логічні та математичні операції пов`язані. Наявні логіко-математичні вміння свідчать про життєздатність дитини. Інтуїтивно чи на практиці діти дохдять висновку, що одне міркування правильне, а інше – хибне. До того ж, кожна дитина наділена стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона б не могла міркувати й спілкуватися з дорослими та однолітками. Однак логічна інтуїція ніколи не замінить навіть елементарних логічних умінь, які й формують логічну культуру мислення людини, допомагають уникати помилок у міркуваннях, коректно аргументувати власну думку, проявляти елементарну критичність у пошуках істини. Дитині для повноційної діяльності також необхідний певний рівень розвитку математичних умінь, щоб виконувати відповідні розумові дії, оволодівати способами розв`язання різноманітних математичних завдань за допомогою елементарних логічних прийомів.


^ ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ТА ПРИЙОМІВ

ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ


Велика кількість методів використовується для логіко-математичного розвитку дошкільників. Наочні і словесні методи не є самостійними. Вони супроводять практичним і ігровим методам. Але це зовсім не зменшує їх значення в логіко-математичному розвитку дітей.

До наочних методів навчання відносяться: демонстрація об'єктів і ілюстрацій, спостереження, показ, розгляд таблиць, моделей. До словесних методів відносяться: розповідь, бесіда, пояснення, словесні дидактичні ігри.

1. Демонстрація вихователем способу дії у поєднанні з поясненням. Це основний прийом , він носить наочно-дієвий характер, виконується за допомогою різноманітних дидактичних засобів, дає можливість формувати навики і уміння у дітей.

До нього, як правило, пред'являють наступні вимоги:

  • чіткість, «покрокова» розчленована демонстрації;

  • узгодженість дій із словесними поясненнями;

  • точність, стислість і виразність мові, супроводжуючій показ способів дії;

  • активізація сприйняття, мислення і мови дітей.

Цей прийом найчастіше використовується при повідомленні нових знань.

2. Інструкція по виконанню самостійних завдань (вправ). Прийом пов'язаний з показом вихователем способів дії і витікає з нього. Інструкція повідомляє, що, як і в якій послідовність треба робити, щоб вийшов необхідний результат.

У старших групах інструкція носить цілісний характер, дається повністю до виконання завдання, в молодших - поєднується з ходом його виконання, передуючи кожній новій дії.

3. Пояснення, роз'яснення, вказівки. Ці словесні прийоми використовуються вихователем при демонстрації способів дії або в ході виконання дітьми завдання. Вони повинні бути короткими, конкретними, живими і образними.

4. Питання до дітей. Це один з основних прийомів формування елементарних логіко-математичних уявлень у дітей у всіх вікових групах. Вони можуть бути:

  • репродуктивно-мнемічні (Що це таке?Якого кольору прапорці? т.д.)

  • репродуктивно - пізнавальні (Скільки буде на полиці кубиків, якщо я поставлю ще один? І т. д.)

  • продуктивно - пізнавальні (Що треба зробити,щоб кружків стало порівну?

І т.д .)

Питання активізують сприйняття, пам'ять, мислення, мову дітей. При формуванні елементарних логіко-математичних уявлень зазвичай використовується серія питань, починаючи від більш простих, направлених на опис конкретних ознак, властивостей предметів, результатів практичних дій, тобто констатуючих факти, до складніших, таких, що вимагають встановлення зв'язків, відносин, залежностей, їх обгрунтування і пояснення, використання простих доказів. Найчастіше такі питання задаються після демонстрації зразка вихователем або виконання завдання дитиною.

Деякі основні вимоги до питань вихователя як методичного прийому:

  • точність і конкретність;

  • логічна послідовність;

  • різноманітність формулювань, тобто про одне і те ж слід питати по-різному;

  • питання повинні будити думку дитини, розвивати її мислення, примушувати замислюватися, аналізувати, порівнювати, зіставляти, узагальнювати;

  • кількість питань повинна бути невеликою, але достатньою, щоб досягти поставлену дидактичну мету;

  • слід уникати підказуючих і альтернативних питань.

Існують також методичні вимоги до відповідей дітей. Відповіді повинні бути:

  • коротким або повним залежно від характеру питання;

  • самостійними і усвідомленими;

  • точними, ясними, достатньо гучними;

  • граматично правильними

5. Контроль і оцінка. Ці прийоми виступають в тісному взаємозв'язку один з одним.

Контроль здійснюється при спостереженні за процесом виконання дітьми завдань, результатами їх дій, відповідями. Він поєднується з вказівками, поясненнями, роз'ясненнями, демонстрацією способів дій дорослим як зразок, безпосередньою допомогою, включає виправлення помилок.

6. Моделювання - наочно-практичний прийом, що включає створення моделей і їх використання для формування елементарних логіко-математичних уявлень.

Широко використовуються моделі при формуванні: тимчасових уявлень (наприклад, модель частин доби, тижні, роки, календар); кількісних уявлень (наприклад, числова драбинка), числова фігура і т. д.); просторових уявлень (наприклад, моделі геометричних фігур і т. д.).

Моделювання в процесі навчання створює сприятливі умови для формування таких розумових дій, як абстрагування, класифікація, аналіз, синтез, узагальнення, що, у свою чергу, сприяє підвищенню рівня знань, умінь і навиків дошкільника.

Педагоги всіх вікових груп повинні використовувати всі види діяльності для закріплення у дітей логіко-математичних знань. Наприклад, в процесі малювання, ліплення, конструювання у дітей закріплюються знання про геометричні фігури, число і розмір предметів, про їх просторове розташування; просторові уявлення, рахункові навики, порядковий рахунок - на музичних і фізкультурних заняттях, під час спортивних розваг.

Багатовекторне спрямування логіко-математичного розвитку інтегрується з усією дитячою життєдіяльністю (при розгляданні та описі предметів, підготовці форм для ліплення й аплікації, в малюванні та конструюванні, настільних конструкторських іграх, іграх - головоломках, при виготовленні схем, простих планів, моделей чи макетів, у творчих іграх тощо).


^ МІСЦЕ РОЗВИВАЛЬНИХ ІГОР У ФОРМУВАННІ

ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ


Гра – це «чарівна скринька», за допомогою якої можна навчити малюка читати, писати і, головне, - мислити, спостерігати, доводити, розуміти, творити.

Відомий психолог Л.С. Виготський зазначав, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, а виникають і складаються за допомогою величезної напруги її власної думки. Саме тому одним зі шляхів, який веде до прискорення процессу пізнання, є використання розвивальних ігор у різних видах діяльності дошкільників. Під розвивальною грою ми розуміємо ігрову діяльність, організовану вихователем і спрямовану на розвиток психічних процесів у дошкільників, їх емоційної сфери.

У розвивальних іграх вдається поєднати один із головних принципів навчання: від простого до складного з дуже важливим принципом творчої діяльності: самостійно за здібностями. Це поєднання дозволяє розв`язати в грі одразу декілька проблем, пов`язаних із розвитком здібностей:

  • По-перше, розвивальні ігри дають матеріал для розвитку пізнавальних здібностей із самого раннього віку;

  • По-друге, їх завдання, як сходинки, завжди створюють умови, що випереджають розвиток здібностей;

  • По-третє, щоразу самостійно піднімаючись до своїх вершин, дитина розвивається найбільш успішно;

  • По-четверте, розвивальні ігри можуть бути різноманітними за своїм змістом і, крім того, як інші ігри, вони не сумісні з примусом і створюють атмосферу вільної та радісної творчості;

  • По-п`яте, граючись у ці ігри з дітьми, дорослі навчаються поважати особистість дитини, не заважати їй розмірковувати і приймати рішення самостійно, не виконувати за неї те, що вона може зробити сама.

Завдячуючи цьому, розвивальні ігри створюють своєрідний мікроклімат для розвитку інтелекту. При цьому різні ігри розвивають різні інтелектуальні якості: відчуття, сприймання, увагу, пам ять – особливо зорову; вміння знаходити залежності, класифікувати та систематизувати матеріал, здатність до комбінацій; уміння знаходити помилки і недоліки; просторові уявлення й уяву, здатність передбачати результати своїх дій. В єдності ці якості складають те, що називають кмітливістю, винахідливістю, логічним мисленням.

У процесі розвивальних ігор закріплюються кількісні відносини (багато, мало, більше, стільки ж), уміння розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в просторі й часі. Особлива увага приділяється формуванню вміння групувати предмети за ознаками (властивостям), спочатку по одному, а потім по двох (форма й розмір). Ігри повинні бути спрямовані на розвиток логіко-математичного мислення, а саме на вміння встановлювати найпростіші закономірності: порядок чергування фігур по кольорах, формі, розміру. Цьому сприяють й ігрові вправи на знаходження пропущеної в ряді фігури.

Належна увага приділена розвитку мови. У ході гри вихователь не тільки задає заздалегідь підготовлені питання, але й невимушено розмовляє з дітьми по темі й сюжету гри, сприяє входженню дитини в ігрову ситуацію. Педагог використовує загадки, лічилки, фрагменти казок. Ігрові пізнавальні задачі вирішуються за допомогою наочних приладь.

Необхідною умовою, що забезпечує успіх у роботі, є творче відношення вихователя до математичних ігор: варіювання ігрових дій і питань, індивідуалізація вимог до дітей, повторення ігор у тім же виді або з ускладненням.

Вихователь повинен знати не тільки як розвивати дошкільників, але й те, що розвивати, тобто йому повинна бути ясна сутність тих подань, які він формує в дітей. Широке використання розвивальних ігор дуже важливе для пробудження в дошкільників інтересу до логіко-математичних знань, удосконалювання пізнавальної діяльності, загального розумового розвитку.


^ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ


Логіко-математичний аспект пізнавального розвитку дошкільників має на меті формування логіко-математичної компетентності дітей і реалізується на основі створення й утримання сталого інтересу до логіко-математичної діяльності. Він базується на вікових особливостях пізнавального розвитку дошкільників, передбачає поступове формування у них умінь мислити, обґрунтовувати і доводити правильність власних міркувань, розв'язувати нестандартні ситуації.

Розумовий розвиток дитини старшого дошкільного віку, основою якого є логічне мислення, здійснюється в процесі засвоєння найпростіших форм суспільного досвіду: предметних дій, елементарних знань і вмінь.

У Базовому компоненті дошкільної освіти особлива увага приділяється логіко-математичному розвитку дитини, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції.

Важливим моментом, який визначає успішне формування логічного мислення у старших дошкільників, є навчання дітей операцій логічного мислення: аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, систематизації.

Аналіз – логічний прийом, метод дослідження, розкладання предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати з допомогою синтезу в ціле, збагачене новими знаннями.

Синтез – поєднання окремих частин в єдине ціле на підставі збагачення знань у процесі аналізу.

Порівняння – особливий спосіб мислення, спрямований на виявлення ознак подібності й відмінності між предметами та явищами.

Під час навчання порівняння дитина оволодіває такими вміннями:

  1. виділяти ознаки об`єкта на підставі співставлення його з іншим об`єктом;

  2. визначати спільні та відмінні ознаки порівнюваних об`єктів;

  3. відокремлювати важливі та неважливі ознаки об`єкта.

Узагальнення – вміння знаходити суттєві ознаки об єкта, відокремлювати важливі властивості й ознаки від несуттєвих, об єднувати предмети за загальними суттєвими ознаками.

Класифікація – вміння подумки поділяти предмети на класи за їхніми найсуттєвішими ознаками.

Навчаючи дитину проводити класифікацію, можна формуввати такі вміння:

  1. співвідносити конкретний об`єкт із заданим дорослими поняття через окремі дії порівняння;

  2. групувати об`єкти на підставі самостійно знайдених ознак і позначати утворену групу словом (дії узагальнення і позначення);

  3. розподіляти об`єкти за класами (дії класифікації).

Систематизація – приведення до сиситеми, розміщення об`єктів за певним порядком, встановлення певної послідовності.

Наприкінці дошкільного віку дитина може оволодіти такими вміннями, які необхідні для здійснення сиситематизації:

  • знаходити закономірність розміщення об`єктів за однією ознакою і розташовувати в одному ряду;

  • упорядковувати об`єкти, розміщені в ряді за принципом випадковості;

  • знаходити закономірність у розташуванні об`єктів, впорядкованих за двома чи більше ознаками і розміщених у матриці.

Якщо дитина навчиться співвідносити, порівнювати предмети за їхніми зовнішніми ознаками, наприклад за формою, кольором, величиною, можна переходити до навчання більш складної інтелектуальної дії – співвідношення предметів за змістом.

У п`ять – сім років дитина може оволодіти співвідношенням предметів.

Послідовність навчання передбачає такі етапи:

  • змістовне співвідношення двох наочно представлених предметів («малюнок – малюнок»);

  • співвідношення наочно представленого предмета з предметом, позначеним словом («малюнок – слово»);

  • змістове співвідношення предметів та явищ, представлених у вигляді слів («слово – слово»).

Для логіко-математичного розвитку дітей старшого віку необхідно:

- по-перше, розробити серію занять з розвитку логіко-математичної компетентності для дітей певного віку;


- по-друге, виокремити основні шляхи і прийоми активізації сприймання матеріалу , серед яких виділяють:

• установку на уважне сприймання і запам’ятовування;

• створення емоційного фону у процесі засвоєння дітьми матеріалу;

• зв’язок виучуваного матеріалу з життям;

• висування пізнавальних завдань;

• використання засобів наочності, практичні дії дітей;

• сприйняття довкілля як системи, в якій об’єктивні взаємозв’язки можна класифікувати на основі фундаментальних закономірностей природи;

• добір цікавих фактів, матеріалів;

• використання дидактичних, розвивальних ігор;


- по-третє, методичні прийоми розвитку логічного мислення, а саме:

• прийом створення проблемної ситуації, яка активізує пізнавальні потреби дітей;

• відповіді дітей з доведенням правильності власної думки;

• завдання, задачі, дидактичні вправи з логічним навантаженням;

• встановлення причинних зв’язків;

• формування уявлень, понять, способів розгляду предметів із різних точок зору;

• логічні прийоми аналізу і синтезу, узагальнення, порівняння, конкретизація, абстракція.

У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують із множинами, будують умовиводи, в процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші.

У старшому дошкільному віці зростає пізнавальна активність: розвиваються сприйняття, наочне мислення, з'являються зачатки логічного мислення. Зростанню пізнавальних можливостей сприяє становлення смислової пам'яті, довільної уваги. Зростає роль мови як в пізнанні дитиною навколишнього світу, так і в розвитку спілкування і різних видів діяльності. Дошкільники починають виконувати дії із словесної інструкції, також відбувається засвоєння знань на основі пояснень, але тільки при опорі на чіткі наочні уявлення. Наприклад, розкладали стовпчики по висоті, потім по товщині, за кольором, вазі і так далі. Кожен предмет при цьому займає певне місце залежно від наявності в нім тієї або іншої якості. Діти виділяють різноманітні властивості об'єктів, проявляючи при цьому самостійність в оцінці, віднесенні об'єктів до певного класу. Найбільш успішна подібна діяльність в ігрових вправах на пошук зайвого, не дістає, наступного у ряді об'єкту і ін.

У старшому дошкільному віці удосконалюються кількісні уявлення. Діти порівнюють числа, використовують їх для оцінки величини: тимчасової тривалості, ваги, довжини і так далі. Освоюють рахунок, арифметичні дії в доступному кожній дитині межі. У них складається уявлення відносинах, еквівалентності, збереженні, алгоритмах, розбитті множин.

Для успішного становлення адекватного сприйняття кількісних і просторових характеристик у дитини в достатній мірі повинна сформуватися операція аналізу, що дозволяє успішно проводити виділення потрібної характеристики даного явища і абстрагування від інших, неістотних для даного процесу ознак. Операція аналізу формується в нерозривному зв'язку з операцією синтезу, а якість їх сформованості значною мірою залежить від технології їх формування. При цьому виявлення схожості і відмінності форм і кількісних характеристик об'єктів і груп об'єктів вимагає від дитини уміння проводити операції абстрагування від неістотних ознак, порівняння і узагальнення виділених ознак, проведення аналогії з вже відомими і освоєними поняттями і діями.

Таким чином, найважливішим підсумком логіко-математичної підготовки дитини є не тільки і не стільки накопичення певного запасу наочних знань і умінь, скільки розумовий розвиток дитини, формування у неї необхідних специфічних пізнавальних і розумових умінь, які є базовими для успішного засвоєння надалі логіко-математичного і будь-якого іншого узагальненого змісту.


ВИСНОВКИ


Логічний і математичний компоненти взаємозалежні оскільки математичні знання засвоюються за допомогою логічних прийомів. Тільки правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко – математичного розвитку дітей дошкільного віку. Бо кожне логіко – математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі дітей. Тому, в роботі з логіко – математичного розвитку дошкільників , необхідно додержуватись дидактичних принципів: поетапності, послідовності, системності, доступності.

У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують із множинами, будують умовиводи, в процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші.

Для успішного формування логіко-математичних понять та ефективного розвитку розумових здібностей дітей дошкільного віку я розробила комплекс завдань, дидактичних ігор і вправ, які використовую, враховуючи вікові особливості, у процесі пізнавальної діяльності та протягом дня.


Додаток 1


Заняття-гра

(старший дошкільний вік)

  1   2   3



Схожі:

Харків 2012 анотація iconНаказ №462 Про відрядження команди Золочівської дюсш на змагання з велосипедного спорту до м. Харків На виконання Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Харківської області на 2012 рік наказую
Відрядити 07 жовтня 2012 року команду школярів Золочівського району до м. Харків для участі в змаганнях з велосипедного спорту в...
Харків 2012 анотація iconНаказ №176 Про направлення команди школярів Золочівської гімназії №1 до м. Харків Відповідно до календаря обласних масових заходів на 2012 рік наказую
Відрядити 27 березня 2012 року команду школярів Золочівської гімназії №1 до м. Харків для участі в фінальному етапі Всеукраїнського...
Харків 2012 анотація iconНаказ №141 Про поїздку на екскурсію 23. 10. 2012 в м. Харків
У зв’язку з проведенням 23. 10. 2012 поїздки до м. Харкова на виставку в галереї авек
Харків 2012 анотація iconТвір «Мій рідний Харків»
Харька, чи то від назви річки Харків, чи то взагалі від назви племені «хорвати» (є і така думка). Нам, пересічним громадянам, все...
Харків 2012 анотація iconНаказ №390 Про проведення районного етапу міського конкурсу художніх робіт «Харків у фарбах майбутнього»
«Харків у фарбах майбутнього»» та з метою сприяння підвищенню інтересу учнів до духовних і культурологічних цінностей Харкова, виховання...
Харків 2012 анотація iconНаказ №105 Про підсумки проведення міського конкурсу інтегрованих уроків «Про мій Харків моїм учням»
На виконання наказу Департаменту освіти Харківської міської ради від 14. 02. 2012 №29 «Про проведення міського конкурсу інтегрованих...
Харків 2012 анотація iconХарків – моя мала Батьківщина
Харків – моя мала Батьківщина: Навчальний посібник з народознавства / Харк держ пед ун-т ім. Г. С. Сковороди / За ред. І. Ф. Прокопенка....
Харків 2012 анотація icon2012 анотація
Тема «Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку у зображувальній діяльності засобами нетрадиційного малювання»
Харків 2012 анотація iconНаказ №143 Про поїздку на екскурсію 26. 10. 2012 в м. Харків у зв’язку з організацією 26. 10. 2012 поїздки до м. Харкова на виставку в галереї авек наказую
У зв’язку з організацією 26. 10. 2012 поїздки до м. Харкова на виставку в галереї авек
Харків 2012 анотація iconНаказ №266 Про роботу у вихідний день водія відділу освіти Власова О. В
Відповідно до подання Золочівської гімназії №1 від 07. 05. 2012 №139 про виділення автобуса для поїздки випускників закладу до м....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи