Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» icon

Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна»



НазваТема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна»
Дата конвертації06.05.2013
Розмір188.13 Kb.
ТипДокументи
джерело

Тема. Багатогранна діяльність Б.Д.Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна»

Мета: допомогти учням розкрити й осмислити багатогранну діяльність Б.Грін-ченка як митця і вченого, показати масштаби його творчості; розвивати вміння сприймати текст, аналізувати його зміст, зіставляти та аналізувати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати логічно правильне мовлення учнів; виховувати найкращі людські якості, а особливо любов до людей, співчуття, добро та милосердя.

Задачі:

Розвиток вміння аналізувати твір, відбирати найбільш вагоме, будувати психологічні портрети героїв та зіставляти їх, узагальнювати матеріал;

Розвиток логічного мислення, вміння обґрунтовувати свою точку зору й послідовно викладати її;

Розвиток навичок діалогічного і монологічного мовлення;

Розвиток нестандартного мислення учнів, творчої уяви.

Рівень проекту: внутрішньокласний (шкільний).

Учасники: учні 10 класу.

Очікувані результати. Після проекту школярі зможуть:

  • пояснювати основні етапи життєвого та творчого шляху письменника ;

  • розкривати тематичне та жанрове розмаїття творів митця;

  • аналізувати художній твір;

  • порівнювати й узагальнювати матеріал теми;

  • допомагати й навчати один одного під час виконання групових завдань, під час роботи над проектом;

  • відстоювати власну думку;

  • робити висновки та аналізувати роботу інших.

Методи: розв’язання проблемних завдань, дослідження творчої спадщини письменника, планування роботи, проектна діяльність, парна та групова форми роботи.

Доцільність проекту: познайомити з великими людьми України; формувати особисту життєву позицію.

Тип: творчо-інформаційний, літературний, груповий, короткостроковий.

Форма узагальнення: мультимедійна презентація,короткометражний документальний фільм.

Кінцевий результат: виступ на уроці літератури.

Керівник проекту: вчитель української літератури Харченко О.С.

Обладнання: портрет Б.Грінченка, виставка творів (словники лексикографа, збірки його творів, книжки науковців про Б.Грінченка), копія с. 226 ІІ тому «Словаря української мови» Б.Грінченка, мультимедійний проектор (учнівські презентації), аудіозапис книги.

1. Етап орієнтації.

Слово вчителя.

- Увесь тиждень ми працювали з вами над творчим проектом, присвяченому «Тижню Бориса Грінченка». Сьогодні ми дізнаємось про результати, яких вам вдалося досягти.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте уважними і старанними . А головне моє побажання звучить так:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитися, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати!

2. Етап визначення мети.

- Сьогодні ми повинні осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, зрозуміти й сприйняти його слово, проаналізувавши оповідання «Каторжна», розвиваючи при цьому свої вміння зіставляти й аналізувати факти, виховуючи в собі найкращі людські якості, а особливо любов до людей.

Записуємо тему уроку. Протягом заняття ви працюєте в зошитах самостійно, робите нотатки, які допоможуть вам під час підготовки до контрольної роботи.

3. Етап проектування.

Учні разом з учителем складають план подальшої роботи.

  1. Ознайомлення із життєвим шляхом письменника.

  2. Розгляд літературної спадщини Бориса Дмитровича.

  3. Віртуальна подорож до музею.

  4. Дослідження та аналіз оповідання «Каторжна».

4. Етап організації виконання плану діяльності.

1. Постановка проблемного питання: «Чому Борис Грінченко обрав псевдонім Вартовий?» (Прийом «Мозковий штурм»).

2. Слово вчителя.

Можна навести безліч висловлювань про Бориса Дмитровича Грінченка. Але сам митець сказав про себе так:

Я не скажу, щоб розумом я жив,

Я не скажу, щоб серце в мене спало,

Але його я тяжко пригнітив,

Але йому так волі дав я мало.

Повинність я над все ушанував,

Віддав себе я праці без вагання,

Я йшов туди, де розум посилав…

Отже, давайте дізнаємось, а чому саме письменник створив такі слова.

^ 3. Презентація результатів проектної діяльності учнів.

3.1. Робоча група «Біографи» (розповідь про життєвий шлях, захист створеної учнівської презентації).

Учень 1. Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині, тепер Сумської області у родині відставного офіцера із збіднілих дворян. Батько добре знав українську мову, але спілкувався нею тільки з селянами, дома ж розмовляли тільки російською. Але хлопчик змалку полюбляв слухати рідну мову. Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано.

У 1874 р. поступив до Харківської реальної школи. В цей час формується суспільно-політична позиція Б. Грінченка-юнака, його тяжіння до революційного народництва. Саме тоді, під впливом "Кобзаря" він починає збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та ін. фольклорні матеріали. "Першими вчителями літературними" Б. Грінченко називає Вальтера Скотта, Джорджа Байрона, Віктора Гюго, Олександра Пушкіна, Миколу Некрасова. Саме вони сприяли формуванню вольового характеру письменника.

29 грудня 1879 р. 16-річного юнака було заарештовано за читання та розповсюдження забороненої книжки С. Подолинського "Парова машина". Як наслідок - йому було заборонено навчатись в вищих навчальних закладах. Після року заслання на батьківському хуторі Б. Грінченко повертається до Харкова в пошуках роботи. У невимовно скрутних матеріальних умовах, він старався якось існувати, ще й наполегливо працювати над собою, готуючись до екстернату у Харківському університеті на народного вчителя.

У 1881 р. він успішно склав екзамен . Одержавши право працювати в школі. У 1883 році після літніх курсів вчителів він одержав посаду у селі Олексіївці Зміївського повіту. У Змієві на вчительських курсах Борис Грінченко познайомився із молодою вчителькою Марією Миколаївною Гладиліною. Ця зустріч у його житті була найважливішою. Щирі задушевні розмови, спільні інтереси, листування зблизило їх так що вони називали одне одного лише по-родинному: "Сестро Марусю", "Брате Борисе". Ось послухайте уривок з листа Марії Миколаївни до Бориса Грінченка:

«19 грудня 1883.

.. .Знову згадалось мені як ти писав колись, що любиш мене більш усього на світі після України. Але це не тільки тепер, це часто згаду­ється мені, і я за це ще більше люблю тебе. Коли б ти сказав, що любиш мене більше України, я не порадувалась би цьому, ні, - для мене це було б дуже тяжко. Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй, ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти усе. Але ти це й сам розумієш ще краще мене. Прощавай, серце! Бувай здоров! Твоя Маруся.»

На початку 1884 р. він одружується з Марією Миколаївною, яка стала йому вірним другом і соратником у всіх справах, а згодом - письменницею і перекладачем. У 1887 р. молоде подружжя Грінченків приїздить до с. Олексіївка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії (нині Луганської області). Відома освітня діячка і письменниця Христина Данилівна Алчевська відкрила народну школу. Вона була незадоволена навчальним процесом і розшукувала справжніх ентузіастів освіти.

Учень 2. У селі Олексіївці Борис Грінченко з дружиною повністю присвятили себе навчально-виховній роботі. Педагогічна, літературна, наукова та громадська діяльність Бориса Грінченка на Луганщині, в селі Олексіївці має всеукраїнське значення. Можна з впевненістю сказати, що саме тут сформувався Б. Грінченко як письменник. Прозові та поетичні твори, публіцистичні есе - надбання шестирічного перебування в Олексіївці.Тут Грінченко проявив себе як педагог - новатор, досвід якого і до наших днів не втратив своєї актуальності, тут ним написано близько двохсот творів.

На передодні складних політичних подій Грінченки змушені були попрощатися з селом Олексіївка. Доньці Насті прийшла пора продовжити навчання. Виїжджати сім'ї було потрібно і через конфлікт з Алчевською і за необхідністю продовжити освіту. В той час у Луганську не було такого середовища серед інтелігенції, де б можна було знайти спільне за інтересами товариство. Друзі з Чернігова були зацікавлені переїздом до них Грінченка. Особливо ж – Володимир Cамійленко, Михайло Коцюбинський та ін. Перші два входили у "Братство тарасівців". І сім'я переїздить до Чернігова.

У Чернігові у 1894 році Грінченко влаштувався на посаду ділознавця оціночної комісії. Служба у земстві все ж таки давала шматок хліба. Але за доносом Бориса Дмитровича було звільнено. Після звільнення із Земської управи Грінченка родина опинилися в скрутному матеріальному становищі. Через деякий час друзі допомогли влаштуватися йому у Чернігівському музеї української старожитності завзятого колекціонера Василя Тарновського. Борис Грінченко з властивою йому працьовитістю взявся за діло. Разом з Марією Миколаївною цілими днями і вечорами проводив упорядкування нагромаджених безцінних скарбів української старовини. У 1900 році був складений і виданий великий том "Каталога музея украинских древностей". Багато довелось їздити по Україні і розшукувати нові невідомі експонати.

Дуже велику увагу приділяє Б.Д. Грінченко видавничій справі - 50 книжок для народу неймовірно великим тиражем для того часу - 200 тисяч примірників.

Після звільнення з Чернігівського земства Б. Грінченку у 1902 році запропонували взяти участь у створенні словника української мови, який задумала видавати редакція " Киевской старины ". І сім'я Грінченків вирішила відгукнутися на запрошення. Вони переїжджають до Києва.

Матеріальні умови в Києві були набагато кращими. Але це не змінило ні характеру, ні працьовитості Грінченка. Він повністю поринув у роботу над словником, який мав бути закінчений до першого листопада 1904 року. Важко працюючи сім годин в день, героїчний подвиг їх увінчався успіхом. " Словарь української мови " вийшов у світ 1907-1909 рр. у чотирьох томах. Словник містить 68 тисяч українських слів з народної писемної мови, починаючи від Котляревського ї до початку ХХ століття. Словник був удостоєний Російською Імператорською Академією Наук другої премії М. І. Костомарова.

Учень 3. Під час перебування у Києві, Б. Грінченко не тільки працював над словником, а й займався громадською діяльністю. В 1905-1907 роках його діяльність здебільшого зосередилася навколо організації української преси і товариства "Просвіта". Донька Грінченків Настя, переїхавши у Київ разом з батьками, вступила до восьмого класу гімназії Дубинської. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, пробувала писати, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії Настя поїхала у Львів, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Незабутнє враження справила на неї зустріч з Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП (революційна українська партія), що її повністю захопило. Приїжджаючи додому в Київ, не дивлячись на перевірку, вона привозила підпільну літературу. Вона обрала революційний шлях, ставши активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.

Архівні документи засвідчують її пряму причетність до збройних виступів в роки першої російської революції, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Батьки з розумінням ставилися до революційної діяльності доньки і витратили немало зусиль, щоб звільнити її з в'язниці за станом здоров'я.

На початку 1906 року у Насті розвинувся туберкульоз. Невдовзі надійшла трагічна розв'язка: Настя Грінченко померла 1 жовтня 1908 року, а вслід за нею і її крихітний син, єдиний онук письменника.

Грінченко тяжко пережив нещастя, у яке потрапила його родина. Він починає хворіти і у вересні 1909 року виїздить разом з дружиною на лікування до Італії. Південне місто Оспедаленні стало його останнім життєвим притулком. 6 травня 1910 р. не стало видатного українського письменника, вченого, освітнього і громадського діяча. Похорони відбулися 9 травня у Києві на Байковій горі.

3.2. Робоча група «Літературознавці» (розповідь про творчість письменника, захист створеної учнівської презентації).

Учень 1. Творчими первістками Бориса Грінченка були поезії. Письменник у поетичних творах майстерно відтворив працю, побут, тяжкі умови життя села, створив колоритні образи бурлак, сиріт, удів («На полі», «Бурлака», «Шматок хліба», «Удові»). Досить часто узагальнені картини життя народу, його трагізм переростають у багатозначні образи-символи («Смутні картини», «Хлібороб»). Навіть у пейзажній ліриці звучать соціальні мотиви, поет ні на хвилину не забуває про становище рідного народу («Над Дніпром», «Квітчані сльози», «Могила», «Нудьга», «І тихая хатиночка»). Цікавими є твори, в яких виразно звучать нтернаціональні мотиви (поема «Матільда Аграманте» (1897)). Ідея дружби між народами звучить у віршах «Некрасову й Шевченкові», «Друзям». Розвінчуванню фальшивого народолюбства українського панства поет присвятив вірші «Патріот», «Українець», викриттю лібералізму — «Російські ліберали». Починаючи з кінця 90-х рр. ХІХ ст. у поезії Б. Грінченка з’являються заклики до збройної боротьби («Я — раб», «Боязким», «Приходить час», «Співцеві»). Схиляння перед героїчними постатями минулого («Леандро», і «Людина я… І мушу червоніти») тісно переплітається в поезії Б. Грінченка з темою прометеїзму. Поета завжди приваблювали сильні постаті, їх воля, незламність у боротьбі проти тиранії, деспотизму (поеми «Гальма», «Смерть отаманова», «Лесь, преславний гайдамака»).

Б. Грінченко виступав і в жанрі байки, віршової казки. Ним написано чимало творів за сюжетами народних гуморесок («Брехун», «Швидка робота»). Гумористично-сатиричні байки Б. Грінченка насичені народними прислів’ями, приповідками, влучними фразеологічними виразами, багаті на пейзажні зарисовки, сповнені щирого ліризму.

^ Учень 2. Прозові твори

Виступав Б. Грінченко також і в жанрі малої прози. Основна тема цих творів письменника — тяжке життя народу, здебільшого селянської бідноти. В оповіданнях першого періоду творчості виявилося прагнення автора брати за основу не саме життя, а лише морально-культурницьку ідею, він намагався надати творам «народно-просвітнього» характеру. Але згодом Б. Грінченко позбувся цієї вади. І вже пізніше написані оповідання позначені глибокими соціальними мотивами. Автор виступає справжнім письменником-реалістом, майстром психологічного портрету. В оповіданнях «Хата», «Хатка в балці» Б. Грінченко зумів відтворити колоритні образи епохи, розкрити драматичні ситуації в житті своїх героїв. Голод, злидні, постійна нужда й щоденне піклування про шматок хліба такі основні мотиви сповнених драматизму оповідань «Грицько», «Украла», «Без хліба».

Тяжке життя шахтарів, показ побуту міського бідного люду з його проблемами теж знайшли своє відображення у творах письменника (оповідання «Батько та дочка», «Панько», «Каторжна», «Серед чужих людей»).

Чимало творів письменник присвятив змалюванню безправного становища сільського вчителя («Екзамен», «Непокірливий»). Найцікавішими оповіданнями письменника є твори, в яких змальовано долю дитини, тобто твори про дітей. Вони відзначаються глибоким гуманізмом, проникненням у світ дитячої психо-

логії («Олеся», «Украла», «Кавуни», «Дзвоник», «Ксеня», «Сестриця Галя» та ін.). Стражденній долі дітей-сиріт автор присвячує оповідання «Ксеня», «Сама, зовсім сама», «Дзвоник». Письменник з болеем пише про загублене дитинство малюків, яких злидні і горе передчасно роблять дорослими, життєві обставини часто штовхають навіть на думки про смерть. Автор вміло передає психоло-

гічний стан своїх героїв, соціально і психологічно вмотивовує зміни в їх характері.

Б. Грінченко написав кілька сатиричних оповідань з життя інтелігенції та панства («Як я вмер», «З заздрощів», «Історія одного протесту»), в яких висміяв обмеженість, підлабузництво, лицемірство.

Працював Б. Грінченко і в жанрі повісті. Перша рання повість «Сонячний промінь», як і друга «На розпутті», присвячена діяльності народнолюбної інтелігенції, її взаєминам із народом. Б. Грінченко пізніше написав повість про життя села «Під тихими вербами», яка є своєрідним продовженням повісті «Серед темної ночі».

^ Учень 3. СЛОВНИК

Борис Грінченко зробив неоцінений вклад у розвиток лексикографії. На початку літа 1902 року, він поринув у роботу над Словником, який відповідно до умов редакції "Киевской старины" мав бути закінчений до 1 листопада 1904 року. Слід зазначити, що словникарська праця здавна перебувала у колі інтересів письменника. Ще тринадцятирічним, будучи учнем третього класу Харківського реального училища, він почав складати український словник.

Починаючи роботу, Грінченко зробив підрахунок щоденного обсягу матеріалу, який необхідно було опрацювати, щоб своєчасно завершити справу. Але виявилося, що отриманий від "старої громади" матеріал потребує первинної обробки, тому на початку він планував "щодня робити 120 слів", та, боячись не встигнути до строку, з 8 жовтня 1903 року переходить на більш напружений графік: "157 слів на день треба робити", а з 26 січня 1904 року планує перейти на 173 слова на день.

Красномовно характеризують обсяг вкладеної Б. Грінченком праці його примітки на полях Словника: "З початку літери Б... все написано наново", "На Д додатків до 500 слів", "Е... мало одне слово", "Літери Ф не було взагалі". Він додав до Словника багато свого матеріалу, а все зроблене до нього, ґрунтовно переглянув, від чого кожна з "готових" карток, як свідчили його сучасники, була густо змережена червоним чорнилом. На початок листопада 1904 року робота над "Словарем української мови" в 68 тисяч слів була завершена.

Титанічна праця Б. Грінченка над Словником – науковий подвиг: письменник і його дружина, працюючи невтомно більше двох років щоденно по 10-12 годин без вихідних, відклавши всі інші літературні та громадські справи, здійснили роботу цілої інституції. "Словарь роблю..., і руками, і ногами, і зубами", – ця напівжартівлива фраза, зронена у листі до В. Гнатюка, достатньо розкриває, яких зусиль коштувала Грінченкові ця праця.

Усе подвижницьке життя Бориса Грінченка, його творча й наукова праця були присвячені одній меті – утвердженню української національної ідеї, відродженню української національної держави, утвердженню української мови, культури, народної духовності й моралі.

3.3. Робоча група «Екскурсоводи» (віртуальна подорож музеєм, захист створеної учнівської презентації).

Учень 1. Народний Меморіально-літературний музей Б.Д. Грінченка був відкри-тий 25 листопада 1988 року.
На будинку школи, де вчителював Б.Д.Грінченко, встановлена меморіаль-на дошка, а на шкільному подвір'ї - пам'ятник. У 1992 р. музеєві було присвоєно звання народного. Сьогодні це - Народний музей Б.Д.Грінченка. У ньому 4 експозиції: перша - "Історія заселення території і відкриття школи"; друга - третя - знайомлять з життям та творчим шляхом письменника і вчителя Б.Д.Грінченка, і, зокрема з Олексіївським періодом життя; четверта - присвячена етнографії і фольклору нашого краю; п'ята - розповідає про історію створення і функціону-вання музею.

Учень 2. Музей є дійовим навчально-виховним центром. Наприклад, 1993 рік було оголошено організацією ЮНЕСКО роком Грінченка. При музеї діє рада. Члени ради музею організовують свята, присвячені Дню народження Б.Д.Грінченка (грудень), Дню пам'яті письменника (травень), Дню народження Х.Д.Алчевської (квітень), Х.О.Алчевської (березень). Тут проводяться екскурсії для вчителів, учнів, студентів, розробляються лекції та виступи для учнів району, мешканців села:

"Роки, присвячені Олексіївці";
"Два крила духовності";
"Х.Д. Алчевська, історія села та школи";
"Б.Д. Грінченко - фольклорист";
"Родина Алчевських та їх меценатська діяльність" та інші.

Учень 3. Тепер у музеї проводяться літературні читання, екскурсії, уроки рідної мови та літератури. Сюди приїздять учні з різних шкіл, студенти Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, щоб вклонитися пам'яті митця, вшанувати його рідним словом.
Ведеться й дослідницька робота. У музеї зібрано чимало матеріалів: літературна спадщина, серед якої і прижиттєві видання, "Словарь української мови", а також численні копії документів, фотографій, листів. У творчій лабораторії музею учні досліджують лексикографічну, літературну, етнографічну спадщину Б.Д.Грінченка та фольклор, етнографію сьогодення селища Олексіївки. В музеї зібрана велика кількість експонатів, книг. Є книги, які подарував провідний грінченкознавець Анатолій Погрібний, професор з м. Києва, чимало книг з дарчими написами письменників та вчених. При музеї діє учнівський мистецько-краєзнавчий творчий колектив.

4.Отже, ми познайомилися з вами із життєвим і творчим шляхом Бориса Грінченка. Давайте ж спробуємо відповісти на проблемне питання ««Чому Борис Грінченко обрав псевдонім Вартовий?» , склавши асоціативну схему.

Орієнтовна схема


4. Дослідження та аналіз оповідання «Каторжна»

1. Слово вчителя.

- Щоб вам краще зібратися із думками та швидко згадати зміст твору, пропоную вам пройти «Бліц-тест».

БЛІЦ-ТЕСТУВАННЯ

1. У скільки років Докія залишилась без матері?

А) шість.

Б) вісім.

В) сім.

Г) десять.

2. Як звали дівчинку, яка запропонувала Докії дружбу?

А) Марина.

Б) Галя.

В) Христя.

Г) Марися.

3. Яке дерево рубала мачуха?

А) яблуню.

Б) клен.

В) калину.

Г) березу.

4. Кого покохала Докія?

А) Михайла.

Б) Максима.

В) Семена.

Г) Івана.

5. Ким за професією був парубок Докії?

А) каменяр.

Б) слюсар.

В) шахтар.

Г) муляр.

6. Як закінчилося життя Докії?

А) залишилась самотньою.

Б) зустріла іншого.

В) померла.

Г) вийшла заміж.

ПРИМІТКА: правильна відповідь 2 бали.

- перевірка тестів, виставляння балів.

2. Робота з текстом.

2.1. Складання «сюжетного ланцюжка» (маркерна дошка).

Учні під керівництвом учителя складають ланцюжок оповідання Б.Грінченка «Каторжна».

Орієнтовна схема

Сирітське дитинство; постійна робота і знущання мачухи ― негативне ставлення сільських дітей (образи і зневага) – прагнення любові, ласки; розмова з калиною – зустріч із Семеном, жагуче кохання – зрада Семена - рішення помститися – підпал повітки – героїня схаменулася, але було пізно.

2.2. Робота в групах (аналіз части оповідання).

Картка № 1

  1. Хто така «каторжна», чому героїню оповідання так називали?

  2. Що в Докії найбільше дратувало мачуху, батька?

  3. Як ставилися мачушині діти до Докії?

  4. Яку найболючішу прикрість зробила мачуха Докії? Що символізує символ калини у тексті?

Картка № 2

  1. Як жилося Докії в родині під час її зростання?

  2. Чому на вулиці Докію не любили?

  3. Який вона обрала спосіб самозахисту?

  4. Які почуття оволоділи Докією, коли вона трохи подорослішала?

Картка № 3

  1. Що змінило на деякий час ставлення Докії до життя?

  2. Чи справжнім було почуття Семена?

  3. Що найбільше вразило Докію у з’ясуванні стосунків із Семеном?

  4. Чому Докія вирішує помститися, але скоївши підпал кидається в пожежу?



2.3. Метод «Гронування». Складання схеми формування характеру Докії.

Орієнтовна схема




2.4. Композиція твору.

На скільки частин твір ділиться композиційно? Визначте основні складові частини:

  • Експозиція – у родину приходить мачуха;

  • Зав’язка – всі звуть Докію «каторжна»;

  • Розвиток дій – знущання батьків з Докії, зустріч з Семеном;

  • Кульмінація – зрада Семена, пожежа;

  • Розв’язка – смерть.

2.5. Складання схеми «Причини трагедії».




2.5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

  • Яка основна думка та проблематика твору?

Орієнтовні відповіді

  • Життя в злобі, нелюбові приводить до злочину.

  • Людина не може жити без любові, добра.

  • Байдужість до страждань інших — таке ж зло.

  • Багато в житті залежить не тільки від тих, хто поряд, й від самої людини.

  • Утвердження прагнення людини до любові, добра



5. Етап контрольно-оціночний

1. Інтерактивна вправа «Займи позицію».

  • Чи доцільно залучати такі оповідання до шкільної програми? Обґрунтуйте свою позицію.


ТАК

Певною мірою

НІ

2. Слово вчителя.

Для узагальнення відомостей про видатну постать Бориса Грінченка пропонуємо вам переглянути документальний короткометражний фільм.

3. Оцінювання роботи учнів.

^ 6. Домашнє завдання.

1. Написати твір-роздум на тему «За що стільки муки, горя та сліз додають людям люди, коли й так життя таке коротке і таке сумне?..» (12-10 б).

2. Скласти письмову образну характеристику Докії (9-7б).


ДОДАТКИ

^ Правила групової роботи:

Кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання.

Усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними.

Обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, які їх висловили.

Усі учасники роблять суттєві зауваження коротко.

Кожен учасник, навіть, захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників.

Усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв'язуються мирним шляхом, з урахуванням інтересів учасників і правил роботи.

Усі учасники намагаються створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

Під час роботи в малій групі учасники можуть виконувати такі ролі:

ведучий (посередник-організатор роботи групи);

секретар (записує результати роботи);

доповідач (представляє результати роботи групи решті груп);

спостерігач (аналізує індивідуальну поведінку членів групи, визначає, як члени групи можуть упоратися з проблемами, що виникають під час роботи);

хронометрист (стежить за часом, призначеним для групової роботи).

^ Правила роботи в групах:

Перед початком роботи розподілити ролі.

Уважно читати завдання-інструкцію(слухати).

Говорити по черзі, не перебивати одне одного.

Дотримуватися відведеного часу.

Презентувати роботу може командир групи.

Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.

Дотримуватися правила піднятої руки.

Працювати так, щоб не заважати іншим.

Пам'ятка «ОЦІНЮВАННЯ»

Критерії оцінки усної відповіді. Самооцінка

  1. Повна/неповна (Чи були доповнення?)

  2. Точна/неточна (Чи було перекручення фактів?)

  1. Самостійна/несамостійна (Чи були підказки? Чи підглядав(ла) у конспект, підручник?)

  2. Мовлення виразне/невиразне (Чи достатньо го­лосно говорив(ла)? Чи були затяжні паузи, слова-паразити?)

Критерії оцінки роботи групи, пари

  1. Дружна/недружна робота.

  2. Взаєморозуміння — було/не було.

3. Правила етикету спілкування порушувалися/не порушувались.

4. Перелік імен найбільш активних учнів.

Критерії взаємооцінки роботи в групі, парі

1. Працювавша) ретельно над завданням чи ні.

2. Співпрацювавша) з іншими, дотримуючись правил спілкування, чи ні.

3. Залучав(ла) до співпраці інших чи ні.







Схожі:

Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconТема. Життя й багатогранна діяльність Б. Грінченка як митця і вченого Мета
Обладнання: відеоролик «Обличчя Луганщини», електронна презентація, виставка творів б грінченка, портрет Б. Грінченка, епіграф, таблиці,...
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconТестування за оповіданнями Бориса Грінченка «Каторжна», «Дзвоник»
Найглибше Докіїну тугу за людською ласкою автор розкриває у розмовах дівчинки з калиною- 1б
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconБорис грінченко каторжна I
Геть з-перед очей, каторжна! визвірювався на неї батько, вертаючись п'яний з шинку і заточуючись по хаті
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconТема. Леся Українка. «Давня казка». Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві та суть людського щастя Мета уроку
Показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconТема: Позакласне читання. Б. Грінченко. Оповідання «Батько та дочка». Мета
Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, мапа Харківської області, диск із записом інтерв’ю земляків, словник української...
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconЗаочна екскурсія до музею Б. Грінченка (с. Олексіївка)
Олексіївка Народний Меморіально-літературний музей Б. Д. Грінченка Він більше працював, ніж жив
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconБ. Д. Грінченка був відкритий 25 листопада 1988 року
На будинку школи, де вчителював Б. Д. Грінченко, встановлена меморіальна дошка, а на шкільному подвір'ї пам'ятник. У 1992 р музеєві...
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconКиївське птто до Державного арбітражу
Грінченка, 2/1 Позивача: Київського птто ім. Рлюксембург Київ, 252038, вул. Грінченка, 2/1 у справі відповідачем є: Київська трикотажна...
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconОрієнтовне календарне планування змісту уроків з інтегрованого курсу «Мистецтво» 5 клас
Умовні скорочення: смм – сприймання музичного мистецтва; сом сприймання образотворчого мистецтва; скм сприймання кіномистецтва; хтд...
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця і вченого. Опові-дання «Каторжна» iconТема: І. Я. Франко. Життєвий шлях письменника
Мета уроку: розкрити багатогранність діяльності геніального митця слова І. Франка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи