Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! icon

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони!



НазваТак натхненно дзвонять Великодні дзвони!
Дата конвертації16.05.2013
Розмір168.01 Kb.
ТипСценарій
джерело

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони!

Сценарій свята

Мета. Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: вербна неділя, чистий четвер, Великдень. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Обладнання. Святково прибрана світлиця. На покутті ікони, на столі паска, ковбаси, крашанки, печиво. Стіни в рушниках, гілочки верби, листівки до Великодня. Діти одягнені в національні українські костюми.

Учитель. Великдень – дуже шановане свято у християнській релігії. Воно пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень.


Ведучий 1. Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведучий 2 . В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.


Учень. ^ Вірш. Вдягла весна мережану сорочку.

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот.

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі.

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Христос Воскрес!

Чи може, на цім світі

Із бездуховності воскресли ми?

Ведучий 3. Великдень – у цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре вказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям.


Учень. ^ Вірш. І зійде сонце, наче кругла паска.

І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка, розквітне вся земля –

Радіймо, друзі, великодня казка

Гаївкою хай серце звеселя!


Співаймо, друзі, в великоднім колі

І Господа воскреслого молім,

Щоб обновивсь весною щастя й долі

Наш рідний край, наш рідний дім.


Ведучий 4. Слово «Пасха» прийшло до нас з грецької мови і означає порятунок. У цей день ми торжествуємо позбавлення через Христа Спасителя всього людства від рабства диявола і даруванням нам життя і вічного блаженства. Воскресіння Христове – це основа і вінець нашої віри, це перша і найбільша істина.

Християнський Великдень святкується навесні, але день святкування – не визначена дата, він визначається за місячно-сонячним календарем. Цей день випадає на період від 7 квітня до 8 травня. Великдень у 2011 році припадає на 24 квітня.


Історія Великодня

Ведучий 1. Історія Великодня своїм корінням йде в глибоку старовину. Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її як свято отелення худоби, потім Великдень пов’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали в цей день інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа.


Ведучий 2. На першому Вселенському соборі Християнської церкви в Нікеї було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Ухвалою цього ж собору Великдень повинен святкуватися в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує в часі та випадає щороку на різні дні з 7 квітня по 8 травня.


Ведучий 3. В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-міроносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гроб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господне.


МІНІ-ВИСТАВА

Дівчинка.
Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!

Ангел.
Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес!

Діти.
О, диво з див!

Ангел.
Не лякайтесь! Приступайте!

Я посланник із небес!

Дівчинка.
То є Ангел з неба, діти!

Ангел.
Так, я ангел. Христос воскрес!

Діти.
О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел.
Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!

Всі.
Всіх нас нині звеселяє
Диво з див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолае,
Наша доля ще воскресне!.


Учень. ^ Вірш. ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч Він помер — з любові до народу,

Із гробу встав, у величі Воскрес.

Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

Христос Воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос воскрес! Воістину воскрес!


Учень. Вірш.Сьогодні прокидається земля

Сьогодні прокидається земля,
І таємницею одягаються поля,
Весна іде, вона сповнена чудес!
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Природа ніжним трепетом повна,
І птиці в'ються в блакиті небес.
Порушена сьогодні тиша:
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Шумить тепер зелена трава
Їй вторить старий, повний таємниці, ліс.
І вітер шепоче ніжні слова:
"Христос воскрес! Воістину воскрес!"


^ Підготовка до свята

Ведучий 1. До Великодня віруючи готуються протягом семи тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

Ведучий 2. За 6 днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусаліма. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю освячується вербова лоза. Принісши її додому, люди злегка б’ють одне одного гілочками, приказуючи: «Верба б’є, не я б’ю, через тиждень - Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!»

Учень. ^ Вірш.Світла Вербниця настала.

Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.

Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.

Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували!


^ Великодні звичаї і трапези

Ведучий 3. Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним, Білим тижнем або чистим.

^ Учень. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.


Ведучий 4. Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий Четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу Сонця. У цей день прибирали в хаті, все мили й чистили.

Ведучий 5. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків.

Ведучий 6. Страсної п’ятниці вчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в суботу пекли. Паска – здобне тісто невисокої широкої форми, бабка, навпаки, - високої. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста, «аби файно росла», та наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи: «Абис такий величний, як хліб пшеничний», «Абис така велична, як паска пшенична». Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд, якщо ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів.

За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Учень. ^ Вірш. Свято Пасхи недалечко

Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.

Святість – це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть,
Щоб життя своє святково
У труді й добрі прожить.

^ ВЕРЕДУЄ ПИШНА ПАСКА
(Ґагілка-пісня)

Вередує пишна паска:
Гей, посуньтеся, будь ласка,
Заграйте мені нині маршу,
Бо я паска тут найстарша.

Раптом, що се? Рідна нене,
Порося, та ще й печене,
Скочило, на рівні ноги,
Гей, вступайтесь із дороги.

Аж тут хрін із бородою,
Вже готовтеся до бою,
Маю гичку, як корону,
Зараз вас усіх захроню,

Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.

Надійшло до всіх кропило,
Накропило, насварило,
Мир хай буде всім сьогодні
Бо то свята Великодні.


Ведучий 1. Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

Учень. ^ Вірш. Писанка.

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.


^ НАЙКРАЩА ПИСАНКА

Великоднє оповідання

У сінях стояла велика миска із яєчками.

- Нас усіх з'їдять люди,- басом сказало найбільше яєчко.

- І це добре,- обізвалися інші,- люди матимуть із нас користь.

- Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я - найбільше! - не вгавало велике яєчко.

Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося до розмови.

- А тебе, найменше,- знову обізвалося басом найбільше яєчко,- тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!..

Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити?

Раптом всі замовкли. У сінях почулися кроки. "Візьмемо їх на писанки, адже вже Великдень наближається",- промовив жіночий голос. Господиня взяла миску і перенесла її в кімнату, де було багато світла. Найбільше яєчко відразу ж виставило свій бочок напоказ, дивіться, мовляв, яке я гарне!

Мати і донька почали малювати писанки. Незабаром майже всі яєчка стали писанками. Залишилося тільки найменше яєчко. В цей час прийшов батько із праці. Він похвалив писанки.

- А чому ніхто з вас не розмалював цього яєчка? - запитав батько.

- Бо воно дуже маленьке, якесь непоказне. Як хочеш - повечеряй ним зараз.

- Ні, ні,- відповів батько.- Я зроблю із нього писанку, і ми всіх їх посвятимо в церкві.

Найменше яєчко дуже зраділо, коли відчуло, що і його розмальовують!

"Дивіться, дивіться! - заговорили між собою писанки.- От вам і маленьке яєчко! Яке ж воно чудове!"

Коли у церкві посвятили писанки, до господарів підійшов один пан із міста. Він попрохав продати йому кілька писанок до музею. І він вибрав лише одне... найменшеньке, бо воно було найкраще розмальоване!

Прийшовши додому, господарі розговілися писанками, а найменше яєчко - чудова писанка - живе й тепер у музеї великого міста. Люди оглядають ту прегарну працю і говорять: "Яка ж чудова українська писанка!"


ПИСАНКИ

Муз. В.Таловирі
Сл. С.Жупанина

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.


Учень. Писанка- символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду.

Нині відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. У місті Коломия на Івано-Франківщині створено Музей «Писанка».

Ведучий 2. Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

^ 1-й учень.
Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір -

2-й учень.
Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

^ 3-й учень.
Блакитний.- символ неба, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень.
Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень.
Чорний - символ землі, й родючості


Ведучий 3. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.


Ведучий 4. В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне", тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.


Ведучий 5. Святкування Великодня

Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає "Христос воскрес!", а всі присутні відповідають "Воїстину воскрес!" Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають "розговлятися". Розговляються насамперед освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино.


Ведучий 6. Великодній стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і розпис яєць, колись був захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.


Ведучий 1. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо отворено".

Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, - а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Учень. ^ Вірш. Христос Воскрес.
Христос воскрес! Радійте, люди,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на. Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють дати
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос воскрес!
Христос воскрес!


Ведучий 2. Походження назви "Пасха"

Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староіудейського "песах" :

латиною - Pascha,

голландською pasen,

есперанто pasko,

іспанською pascua,

по-італійськи pasqua,

нижньо-німецькою Paschen,

по-російськи Пасха,

В західно-слов'янських мовах назва Пасхи перекладається як "Великаніч": чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви - Великден.

Учень. Вірш .Великдень
На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.


Ведучий 3. Походження назви "Великдень"

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…"

Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов'язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба).

Учень. ^ Вірш. Великодні дзвони

Дзвонять дзвони у Карпатах,

що велике стало свято.

Дзвонять дзвони на Підляшші,

що сповнились мрії наші.

Дзвонять дзвони на Волині,

що Христос воскрес в нас нині.

Дзвонять дзвони на Поділлі –

загибать ворожій силі!

Дзвонять дзвони у Полтаві –

ще воскреснуть нашій славі!

Дзвонять дзвони на Кубані –

Україна знов повстане!

Дзвонять дзвони аж до моря:

вже не буде лиха-горя,

і задзвонять золотії

дзвони волі у Софії.


Ведучий 4. Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.

Учень. ^ Вірш. Великодня гра

Стали діти у кільце.

В кожного в руках яйце.

Марті випало на славу

Розпочати цю забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем...

Що не стукне – трісь і трісь, –

Яйця тріскають чиїсь...

Мартине – ціле, тверде, –

Марта рада далі йде...

Стук-стук-стук...

І раптом – хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього

Разів три

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним...

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

А тепер, відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім

Їсти яйця, все що є...

Просить цей, що виграє.


Ведучий 5. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

Ведучий 6. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: "Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!"

Учень. Вірш. Великодні дзвони

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,
Срібний голос вітер зносить до небес.
Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,
Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес!

По садах квітучих, по траві зеленій
Срібло передзвонів вилилось на світ.
Докотилось в села – у хатки різьблені,
Радістю вгорнуло білий дивоцвіт.

Воскресіння Боже – Милосердя Боже –
Українську душу зцілює сповна.
І стоять дівчатка, мов прекрасні рожі,
В оченятах чистих розцвіла весна.

Слухають, як дзвони великодні дзвонять -
Світанкові гімни Богові й весні,
І, як ніжні рожі пелюсточки ронять,
Личенька їх ронять усмішки ясні.


^ ПІСНЯ НА ДОБРО

Муз. І.Карабиця
Сл. Ю.Рибчинського


1. Гей на видноколі
Клени і тополі,
Там вишнева ніч згора.
Там в прозорій тиші
Квітень вірші пише.
Травень на сопілці гра.
Там дитинства весни,
Райдуг перевесла,
Там початок всіх шляхів.
Там мене співати
Вчила рідна мати,
Бути щедрим батько вчив.

Приспів:
Яблунева, солов'їна
В моїм серці Україна,
В моїм серці сонячний Дніпро.
Щира, світла, промениста,
Хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро! (Двічі)


2. Гей на видноколі -
Ранки ясночолі,
Гори, ріки і поля.
Роки там ясніють,
Там сади рясніють,
Там співа моя земля.
Я дарую людям,
Щирим, добрим людям
В радісний,
щасливий день
Зорі України, квіти України,
Буйний сад її пісень.

Приспів:


Ведучий 1. Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.



Схожі:

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconР у Рівненському інституті Університету «Україна» відбувся творчий конкурс
України. До презентації як студенти, так і наставники академічних груп підійшли дуже креативно та натхненно. Окрім мистецьких кошиків...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconСвяткування 5-річчя університету
Ось і відбулися урочистості з приводу п'ятиріччя нашого навчального закладу, до якого так натхненно і старанно готувалися студенти,...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! icon14187 Великодні яйця та пасхи

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconЗ образотворчого мистецтва з теми: „Великодні свята ( створення ескізу Великодньої писанки )

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! icon"Дзвони Чорнобиля"
Мета: вчити школярів уболівати за минуле своєї держави, формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству,...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconВсміхається щасливо серединка
Вже стало доброю традицією напередодні Дня незалежності, на Спаса, проводити тут День села. Водинадцяте його святкувала Серединка...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconПозакласний захід з теми „Глобальні проблеми людства” „Дзвони Чорнобиля”
Учитель: Чорнобиль, чорнобильник – це гірка трава, яка росте в наших краях. Чи не злий жарт об’єднав цю гіркоту з нашим українським...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconПіеп зустрічає великдень!
Великдень власноруч виготовленими писанками. Цьогоріч до цього величного свята православного люду до організації виставки крашанок...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconДзвони під новорічною ялинкою
У це свято кожен може привітати когось із днем народження. До 31 грудня в кожній хаті все ідеально прибрано, а опівночі всі члени...
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! iconНаказ №274 Про направлення учнів району для участі в обласному етапі військово-патріотичної акції «Слобожанські дзвони Перемоги»
Батьківщини та вшанування трудівників у роки боротьби з фашизмом, виховання молоді на прикладах подвигів старших поколінь в ім’я...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи