Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені icon

Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені



НазваУрок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені
Дата конвертації19.05.2013
Розмір169.96 Kb.
ТипУрок
джерело

«Україна в огні – це правда». Бінарний урок в 11 класі: українська література, історія.

Мета: дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені автором проблеми; розвивати вміння аналізувати художній текст, рефлексувати й осмислювати його, розвивати навички самостійної роботи учнів з додатковою літературою; вчитися давати правильну оцінку історичним подіям, які відбувалися на території тимчасово окупованої України; формувати почуття патріотизму, національної гордості; поглибити знання про боротьбу своїх земляків з фашистами; цінувати мир на планеті, виховувати інтерес до творчої спадщини О. Довженка.

Обладнання: портрет О. Довженка, виставка його творів, ілюстрації до твору

О. Довженка «Україна в огні», ілюстрації періоду Другої світової війни, карта України в період Другої світової війни, політична карта світу, презентація «Визволення України від німецько-фашистських загарбників», атласи з історії України, запис пісні «Священная война», «День Победы»,пам'ятка-завдання для учнів.

Епіграф до уроку:

За все вистраждане дідами й прадідами нашими, за все побудоване нашими благородними, чесними руками - вогонь, рідні мої, вогонь! Ненавидьте гітлерівське рабство, як смерть!

І нехай безсмертними стануть ваші дорогі імена!

О. Довженко.


ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Оголошення мети і завдань уроку.

(Тема не оголошується, її визначать самі учні, орієнтуючись на мету і завдання уроку.)


2. Ознайомлення з групами і постановка завдань для груп (роздати пам'ятки-завдання).

Пам∙ятка - завдання для учнів

У Розкрити ідейно-художній зміст кіноповісті «Україна в огні».

М Осмислити проблематику твору.

І Визначити місце кіноповісті в літературі про війну.

Т Дати правильну оцінку подіям Другої світової війни.


З Жанрову специфіку твору

Н Героїв війни свого рідного краю

А Про визволення Сватівщини від фашистів

Т Спогади ветерана Великої Вітчизняної війни

И Дробицького Івана Васильовича


Ц

І Завойовану свободу

Н Героїзм і незламність українського народу

У Воїна - солдата

В Пам∙ять про загиблих

А Мир на землі

Т

И

Учитель літератури. Звертаю вашу увагу на епіграф до уроку.

  • Як, на вашу думку, про що ми будемо говорити сьогодні?

  • (Про кіноповість О. Довженка «Україна в огні», аналізуватимемо героїв

кіноповісті О. Довженка «Україна в огні», про Велику Вітчизняну війну, про
участь людей у Другій світовій війні.)

Хочу звернутись до групи «Літературознавців», які
досліджували, крім кіноповісті, ще й «Щоденник»


О. Довженка. Як сам митець пише про «Україну в огні»?

(Учні зачитують запис із «Щоденника» від 26.ХІ.1943 р.)

«Сьогодні я знову в Москві. Привіз з Києва стареньку свою матір. Сьогодні ж узнав од Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не сподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки.

Що його робити, ще не знаю. Тяжко на душі і тоскно. І не тому, що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються вразі і дрібні чиновники перелякаються мене і стануть зневажати. Мені важко од свідомості, що «Україна в вогні» — це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо.

Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика».)

  • Яку правду мав на увазі О. Довженко, говорячи про «Україну в огні»?

  • Виходячи з відповідей, визначте, будь ласка, тему нашого сьогоднішнього уроку. (Запис на дошці і в зошити теми уроку)

Для всіх груп:

- Працюючи над дослідженням проблем і завданнями, поставленими на уроці, висновки прошу подати у вигляді проектів (схеми, карти, малюнки і т. д.) і захистити їх


II. Мотивація пізнавальної діяльності

Звучить мелодія пісні «Священная война» і демонструються фрагменти презентації про безчинства фашистів на українських землях (без звукового супроводу).

Учитель історії. Друга світова війна — одна з найтрагічніших сторінок історії людства і болючіших сторінок нашої країни, оскільки протягом тривалого часу Україна була театром військових дій.

Уже в перші години Великої Вітчизняної війни шквальний вогонь частин вермахту і бомбові удари німецької авіації по містах і селах, комунікаціях, мостах завдали величезної шкоди радянським сухопутним військам,, авіації, дезорганізували рух на залізницях і шосейних дорогах. У перший день війни гітлерівська авіація розбомбила 66 радянських аеродромів, знищивши 1 200 літаків безпосередньо на землі. Чорноморський та Балтійський флот так само втратили третину кораблів на рейдах.

Фронт проліг на 3 000 км. І на кожній його ділянці билися з ворогом наші земляки. За роки війни до лав Радянської Армії було призвано 550 жителів села. Із них загинуло 285 чоловік. Воювали односельці в різних родах військ, а найбільше в піхоті і артилерії. Звільнено село від окупантів було 28 січня 1943 року.

(Робота вчителя історії з Політичною картою світу, пояснення.)

Український народ зазнав тоді величезних людських втрат, точна кількість жертв у цій війні і досі не відома .

Учитель літератури. У ті грізні роки твори О, Довженка кликали людей на боротьбу проти ненависного ворога. Його кіноповість «Україна в огні» посідає в літературі середини XX століття особливе місце.

- Як ви думаєте, чому О. Довженко звернувся до жанру саме кіноповісті, створюючи «Україну в огні»?



  • А що називається кіноповістю?

  • До речі, діти, звертаю вашу увагу на такий промовистий факт: О. Довженко побудував сюжет кіноповісті майже цілком на «окупаційному» матеріалі, увівши
    лише кілька епізодів про боротьбу народних месників.Вірний правді життя і власним гуманістичним ідеалам, письменник чи не єдиний у всій тогочасній радянській літературі порушив проблему пересічної людини на війні і в тилу.

На жаль, за життя О. Довженко не побачив свій твір опублікованим. «Україні в огні» судилося гірка доля. Твір був не тільки не втілений у задуманому фільмі, а й обернувся для автора справжнім лихом: саме через нього О. Довженко потрапив у немилість до Сталіна. Виявляється, філософська концепція «Україна в огні» не відповідала сталінським поглядам стосовно загострення класової боротьби з просуванням радянського суспільства до соціалізму. Берія на засіданні Політбюро вигукнув: «Ти вождю пожалів 10 м плівки. Не хотів зобразити вождя. Гордість тебе заїла, от і гинь тепер. Що твій талант, якщо не вмієш працювати?

Ти жодного епізоду в картинках йому не зробив. Пожалів!»

- Як О. Довженко відреагував на це?

Діти зачитують запис із «Щоденника» від 28 листопада 1943р.:

«Заборона "України в огні" сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу. 1 все ж таки думаю: хай вона забороняється, Бог з ним, вона все одно написана... промову виголошено. Я написав оповідання чесно, отак, як воно є і як бачу життя і страждання мого народу».

Учитель літератури. Серце О. Довженка краялося від образи і тяжкої неправди — він же був народжений для добра та любові

ІІІ. Аналіз кіноповісті

- Якою картиною розпочинається кіноповість?

-Яку функцію виконує пісня «Ой піду я до роду гуляти?»

  • Чому, на вашу думку, саме цей епізод зачинає твір?
    - Який прийом посилює сцену тужливого прощання Тетяни Запорожчихи з синами? (Зачитати цитату).

Учитель історії. 140 жителів села було мобілізовано в діючу армію під час звільнення Сватівщини від фашистів. Серед них були зовсім молоденькі хлопчики, які пішли добровольцями в діючу армію. Їх ще не встигли обмундирувати, дати зброю, як при визволенні Сватово їх зустріла смерть, каліцтво. В тяжкому бою під Сватово загинув Мамець Пантелій Іванович, а Бондар Микола і Філіпський Олександр були тяжко поранені і залишились інвалідами на все життя (а їм же було тільки по 18 років).

В боях під м. Сватово загинули такі жителі Свистунівки:

  • Кісільов Олексій Мефодійович;

  • Заярний Іван Якович;

- Марченко Тарас Васильович;

- Лінда Леонід Костянтинович

120 жителів села були нагороджені бойовими нагородами Батьківщини. Найбільш значимими бойовими нагородами були відзначені такі односельці:

  • Блиставець Яків Свиридонович – три ордени Бойової Червоної Зірки;

  • Чоломбитько Григорій Панкратович – орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден Червоної Зірки, медаль "За відвагу" і 4 подяки Верховного Головнокомандування ;

- Чайка Андрій Савелійович, офіцер – орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден Червоної Зірки;

  • Винокуров Михайло Гнатович - орден Вітчизняної війни І ступеня;

  • Битченко Іван Гаврилович – орден Слави ІІ ступеня і дві медалі "За відвагу";

  • Малишко Василь Михайлович - орден Слави ІІІ ступеня;

  • Дорошенко Іван Якович - орден Червоної Зірки;




  • Лойко Юхим Іванович - орден Слави ІІ ступеня і медалі;

  • Сивко – Разумовська Надія Юхимівна – орден Леніна;

  • Могильний Андрій Гнатович - орден Слави ІІ ступеня;

  • Лойко Андрій Іванович - орден Вітчизняної війни, присвоєно посмертно, загинув при визволенні Кенігсбергу.

Учитель літератури. Який запис ми знаходимо •у «Щоденнику» від 2 липня 1941 року? («Хто з українців виживе? Боюся, що лише ті, що потікали в Сибір і Казахстан. Вони повернуться хазяїнами. Які великі страждання! В яку безодню горя впав мій народ, і скільки горя жде ще його в майбутньому! Поділять його знову. Роз'єднають, бодай не з'єднували».)

Про що свідчить цей запис?

  • Хто з героїнь кіноповісті уособлює Україну?

  • Які незвичайні слова знайшов Василь Кравчина у своїй душі для коханої? . (Цитату зачитати .)

  • Як заходили німці в село? (Зачитати) .

Учитель історії. Окуповане наше село було 8 липня 1942 року. Жителі села, які залишились вдома, в перший рік війни займалися евакуацією худоби в глиб країни. Вивозили трактори, автомашини, рили окопи, робили перешкоди ворогу. Під час війни боїв на території села не було, так як село лежить в стороні від стратегічних пунктів доріг.

Через село проходили війська союзників Німеччини – італійці. Партизанського руху, комуністичного підпілля в селі в роки війни не було. Управляли селом місцеві зрадники – поліцаї. Старостою був Хоружий Лук’ян.

Учитель літератури. Який запис знаходимо у «Щоденнику» від 20 червня 1942 р. та 12 липня 1943 р.?

20 червня 1942 р.

«Народ мій український чесний, тихий і роботящий, що ніколи в світі не зазіхав на чуже, потерпає і гине, спантеличений, обездолений в армійській катівні. Болить у

мене серце день і ніч».

12 липня 1943 р.

«Розгром Південно-Західного фронту, себто 6-ї, 21-ї і 40-ї армій, є одним з найтяжчих ударів по Україні. Тут загинула величезна кількість українців. Український чесний наш .народ поніс найтяжчі жертви у цій війні. Бідні мої, рідні люди. Честь і слава і вічна пам'ять! Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії!!!»

У чому виявляється національна самосвідомість українців?

Що говорив у своїй промові, яка транслювалася усіма радіостанціями на окупованій території, головний німецький намісник Гітлера в Україні Еріх Кох?
(Зачитати ).

Учитель історії. Територія України посідала значне місце в планах німецько-фашистських загарбників. Особливо цінувалася земля. Чорнозем вивозили до Німеччини ешелонами.

Учитель літератури. Чи вірив фон Крауз у швидку перемогу над Україною? (Відповідає мистецька група, учитель і пропонує переглянути сценку: діалог фон Краузе з сином.)

Інсценізація уривку з твору

- О, страшна земля...
- Батьку!
- Ти думаєш, уже все скінчено. Не так просто. Це народ...

-Ми знищимо його.
- Хлопчику мій, я тікав від них у вісімнадцятому році.

Час інший, батьку!
- Час інший, а народ той же. Я вивчив його історію, їх зневага до смерті безмежна.

Ми з тобою повинні знати правду. Ти думаєш, вони
вже знищені?

-Так!
- О! Ні! Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки.

Учитель літератури. Яка ахіллесова п'ята була в українців?

- Який запис у «Щоденнику» з цього приводу ми знаходимо? (Зачитати )

Учитель літератури. На службу до німців ішли не лише заброди, а й ті, кому в грізні години лихоліття «не вистачало ні розуму, ні великої душі» .

- Чи з доброї волі Лаврін Запорожець став старостою
села?

  • За що німці заарештували Лавріна Запорожця?

  • Після якого епізоду жага боротьби і помсти спалахнула в Запорожця з новою силою?

- Як автор описує втечу полонених із табору? (Зачитати .)

Учитель історії. З приходом окупаційних властей влітку 1942 року почалася насильна мобілізація молоді на каторжні роботи в Німеччину 15-16-17- річних дівчат і хлопців. Молодь насильно забирали, вантажили в товарні вагони і везли працювати в Німеччину на заводи та фабрики, до фермерів. Чого тільки не довелося витерпіти там – і побої, і голод, і нелюдське ставлення до українців з боку німецьких властей. З нашого села було забрано до Німеччини 80 чоловік. Доля розкидала цих людей майже по всьому світу. Більшість з них повернулись додому на Батьківщину, а дехто виїхав в США, Канаду, Англію, Чехію, Польщу.

Під час окупації були розстріляні:

  • Сокрут Микола Сафронович - працював завідуючим поштою, був комуністом – розстріляний в 1942 році;

  • Глущенко Дмитро Якович – працював головою сільради в Нижній Дуванці, був комуністом, проживав в Свистунівці зі своєю сім’єю - був

розстріляний у січні 1943 року.

Учитель літератури. Хто така Христя Хуторна: зрадниця, запроданка чи жертва?

- Як склалася її доля? Чи усвідомлює вона своє становище?

Чи можемо ми виправдати її?

  • Як повела себе Олеся Запорожець у неволі?

  • Хто переслідував фашистів на окупованій території?

  • Як помстився фон Крауз за смерть свого сина?

Учитель історії. Населення нашого села допомагало радянським військовим частинам: готували подарунки на свята, в’язали носки, рукавиці; колгосп відправляв на фронт хліб, м’ясо.

В нашому селі під час війни тимчасово розміщувався пересувний військово-польовий госпіталь №2078. В ньому померли від ран рядовий Марченко Тарас Васильович, молодший сержант Лінда Леонід Костянтинович, яких було поховано в братській могилі села

Учитель літератури. Хто визволяв Тополівку від фашистів?

- За що билися наші бійці? За що умирали?
(Слова В. Кравчини зачитати.)

Учитель історії. Село було звільнено військовими частинами 267 стрілецької дивізії під командуванням генерала Герасимова. Бойовий шлях дивізії проліг через Харківську, Запорізьку області

Робота за схемою.

(Фрагмент презентації «Визволення України від німецько-фашистських загарбників».)

Учитель історії. Восени 1979 року газета "Красная Звезда" опублікувала новий матеріал про людину, яка помстилася фашистам за смерть Зої Космодем’янської. Ним був житель нашого села Бондарев Павло Гаврилович. У вересні 1943 року у бою під селом Потапово на Смоленщині був

убитий німецький офіцер, у якого було знайдено фотознімки страти Зої Космодем’янської. Сам Бондарев про цей епізод пам’ятав слабо, бо його було поранено в цьому бою. Після публікації нарису в газеті на його ім’я почали приходити сотні листів з проханням розповісти про свій бойовий шлях і, зокрема, про пам’ятний епізод. Листи йшли від школярів, студентів, дорослих з усіх кінців тодішнього Радянського Союзу. На всі ці листи відповіді давали школярі Свистунівської школи. В школі був створений куточок Зої Космодем’янської, проводилися часті зустрічі з Бондаревим П.Г. Він був простим селянином. Все своє життя працював на рядових роботах у колгоспі. Мав дружину, двох дітей, онуків. Серед односельців користувався авторитетом. Помер у 1988 році.

^ Далі йде виступ ветерана Великої Вітчизняної війни Дробицького Івана Васильовича, який розповідає і коментує свої книги.

Звучить аудіозапис пісні «День ПобедьІ».

Учитель літератури. У своєму безсмертному творі О. Довженко порушив надзвичайно важливі проблеми, актуальні, на жаль, і сьогодні.

- Які. на вашу думку, це проблеми?

Учні захищають проекти, створені протягом уроку, називають проблеми, порушені О. Довженком у кіноповісті «Україна в огні», роблять записи у зошити:

  • проблема національної самосвідомості людини і народу;

  • трагедія Другої світової війни;

- сенс життя пересічної людини (на війні і в мирний час);

  • проблема цінності загальнолюдських ідеалів .

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру на тему:«Мої враження і почуття від кіноповісті

О. Довженка "Україна в вогні"», записати спогади ветеранів про грізні роки .





Схожі:

Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconСвято вшанування рідної мови Мета
Міждисциплінарні зв’язки: українська література, культурологія, історія, фольклор
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені icon«Життєвий та творчий шлях М. Коцюбинського. Історія створення повісті «Тіні забутих предків». Викладач української мови та літератури ІІ категорії Млинчук М. В
М. Коцюбинcького та усвідомити їх вплив на творчість митця, на суть його світогляду та літературно – естетичних поглядів, дослідити...
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУкраїнська література 11 клас ІІ семестр 2011-2012 н р
Контрольна робота №4 з теми: «Еміграційна література, українська література 1940-1950 рр.» (тести)
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУрок української мови в 5 класі
Мета уроку: розкрити особливості мовного явища – спрощення в групах приголосних; удосконалювати навички правильної вимови звуків...
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУрок у 7 класі (обслуговуюча праця, українська література) з використанням мультимедійних технологій
Тема уроку. Оздоблення виробів мережками. Соціально-побутові пісні. Коломийки ( 2 години)
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУрок з української літератури в 6 класі з теми
Тема: Богдан Лепкий. «Видиш, брате мій» Історія написання твору. Відображення святого почуття любові до рідного краю, болючі спогади...
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУрок у 7 класі (обслуговуюча праця, українська література) з використанням мультимедійних технологій
Соціально-побутові пісні. Коломийки Чим коломийка відрізняється від інших жанрів усної народної творчості?
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУрок гра «Щасливий випадок»
Мета: зацікавити учнів предметом «Українська література», закріпити знання учнів за творчістю М. Коцюбинського
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУкраїнська мова І література у 2012/2013 навчальному році предмет «Українська мова І література»
«Українська мова і література» буде викладатися згідно з Методичними рекомендаціями щодо вивчення української мови і літератури в...
Урок в 11 класі: українська література, історія. Мета : дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені iconУрок української літератури 11 клас Учитель І категорії Чистенського нвк «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів гімназія»
Тема. Українська література за межами України. Література в Західній Україні (до 1939 року). (Огляд)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи