Творча група «Фольклористи» icon

Творча група «Фольклористи»



НазваТворча група «Фольклористи»
Дата конвертації21.05.2013
Розмір175.21 Kb.
ТипДокументи
джерело

Творча група «Фольклористи».

изображение 008


Джос М.М.

керівник групи


Група дослідила запис обряду весілля, який відбувався в селі Слобода-Шлишковецька.


2.2.6. Обряд весілля в селі Слобода-Шлишковецька

– Просили вас тато й мама, і я вас прошу, приходьте до мене завтра на весілля, – чемненько запрошувала молода Ганнуся, обходячи двори всіх родичів, друзів і знайомих зі своєю старшою дружкою.

На хвилинку вони сідали в хаті, потім прощались, і далі маяли райдужні барви стрічок.

Просила дружок прийти в неділю вранці, дружбів – о 12 год. дня, а старших – о 6-й вечора.

Просила на весілля і її мати. Вже з тиждень тому рознесла по парі калачів, перев'язаних червоними стрічками, нанашці (весільній матері), чотирьом старостам, куховарці. Прийняли калачі, значить, і згода.

В суботу, прийшовши додому, молода не зняла свого весільного вбрання. Зараз прийде молодий, принесе їй вінок.

– Ідуть, ідуть! – ластівкою впурхнула в хату її сестра. – Готуйся, Ганнусю!

Та молода давно вже приготувала милому сорочку, вишиту клембівським узором. Сама вишивала. Ось лежить вона, складена на великому блюді, а поверх неї й біла квітка з білим шовковим бантом.

Все чутнішою стає музика, відлунюючись у лісі. Це іде молодий.

Ступивши під вікно, музики заграли «На добрий вечір». Виходить батько молодої, дякує за честь, дає музикантам пляшку горілки і запрошує до хати.

– Добрий вечір вам. Просили вас тато й мама, і я вас прошу на весілля.

– Спасибі татові й мамі й тобі, сину. В добрий час почати та щасливо скінчити вам весілля. Довгого та щасливого віку вам, діточки.

Молоді дякують.

– Прошу, Ганнусю, прийняти мій подарунок, оцей віночок. Носи його здорова і щаслива.

Молодий кладе вінок на декоративне блюдо.

– Дякую щиро тобі, Іванку. Візьми ж і мій подарунок (молода подає сорочку). Сама вишивала, ночей не досипляла та тобі готувала. Носи на здоров'я.

Молода чіпляє молодому квітку. Старша дружка чіпляє квітку старшому дружбі молодого.

Молодий і дружба дякують, викупляють квітки.

– Сідайте ж, діточки, за стіл. Скоро й дружки прийдуть. (Декілька їх запрошено на суботу.)

Молоді сідають за стіл. Біля молодої – старша дружка, біля молодого – старший дружба. Мати ставить на стіл вино, чотири чарочки, холодні закуски та солодкі страви. Батьки п'ють за здоров'я дітей, за їх щастя. Вечеряють. Тим часом приходять дружки. Грає музика. Дівчата танцюють.

Але ось виходить з хати молода. Дружки заспівали:

^ На село, Ганнусю, на село,

Щоб тебе сонечко обняло,

Місяць дорогу освітив,

Молодий Іванко полюбив.

Музика заграла марш. Мати проводжає молодих до нанашки:

^ Мати Ганю родила, (2)

Місяцем обгородила,

Сонечком вперезала,

На село виряджала.

Вузенька вуличка загомоніла молодими голосами, заспівала:

^ Не вій, вітре, в гори, (2)

А повій межи двори:

Чи застелені столи,

Чи заметені двори,

Чи вметене подвір'я

Для нашого весілля?

Молоді приходять до нанашки молодої, низько вклоняються їй:

– Просили вас тато й мама, і ми вас просимо, приходьте до нас на весілля.

– Спасибі татові й мамі та й вам за запрошення. В добрий час почати та щасливо закінчити вам весілля. Щастя світлого та здоров'я доброго бажаю я вам, молодята. Прошу до столу, дорогі гості.

Сідають за стіл, вечеряють, співають. Грає музика. На столі все наставлено, як на весіллі. Але молодь тільки думає, щоб швидше з-за столу та потанцювати. Ось і закружляли пари на широкому подвір'ї. Гримить духовий оркестр. Електричне світло пробивається крізь густі крони дерев, освітлює радісні обличчя молоді. А тим часом куховарки прибирають столи і заставляють їх різними холодними закусками.

Сідають вдруге за столи. Висловлюють молодим хороші побажання.

Молоді і гості дякують за гостинність, прощаються, нанашка їх проводжає. Співають, танцюють по дорозі.

Потім ідуть до нанашки молодого.

В неділю вранці сходяться подружки молодої косу розплітати. Приходять музиканти і грають під вікном «На день добрий». Батько виносить графин горілки, а мати – пару калачів.

– Спасибі вам за честь. Просимо на хліб-сіль та на весілля. Сходяться дівчата до хати, співають:

^ А де ж тая дівка, (2)

Що бажала вінка?

Підіть її уведіте,

На стілець посадіте, (2)

Русу косу розплетіте.

Ведуть молоду до хати. Мати стелить килимок, на який стає молода і кланяється батькам. Батьки благословляють її хлібом-сіллю. Старший дружба каже:

– Шановний старосто, благословіть Ганнусі косу розплітати, весілля починати.

Староста благословляє щастям-здоров'ям, доброю долею.

Молода кланяється:

– Спасибі вам, тату й мамо, за хліб-сіль, за те, що мене ростили і добру навчили.

Батьки:

– Благословляєм тебе, Ганно, щастям-здоров'ям, доброю долею. Дружби співають тим часом:

^ А в перший раз та в добрий час

Благословіть, отець-мати, (2)

Своєму дитяті русу косу розплітати,

А в другий раз... і т. д.

А в третій раз... і т- д.


Стільця, матінко, стільця,

Золотого крісельця

Ще й нового кожуха,

Нехай сяде молодуха.

Мати ставить стілець, покриває його кожухом. Старший дружба садовить молоду. Мати дає їй у руки хліб, на який кладуть білу фату з вінком.

^ Кам'яна гора, чому не лупаєшся?

Молода Ганнусю, чом не розплітаєшся?

Ой є ковалі, хай ту гору розкопають,

Є тато й мама, нехай мене розплітають.

Мати підходить, розв'язує коси і починає розплітати. Далі трошки розплітає батько.

^ Кам'яна гора, чому не лупаєшся?

Молода Ганнусю, чом не розплітаєшся?

Ой є ковалі, хай ту гору розкопають,

Є в мене дружки, нехай мене розплітають.

Підходять по черзі дівчата, розплітають косу, співаючи:

^ Стану я на кісницю, (2)

Крикну я на сестрицю:

Ой сходьтеся, сестриці, (2)

Розплітати дрібниці.

Ой сходьтеся, рідненькі, (2)

Розплітати дрібненькі.

Розплітає косу рідна сестра, потім двоюрідна:

^ Стану я на калину, (2)

Крикну я на родину: (2)

Ой сходьтеся, родоньку,

Розплітати косоньку.

Розплітає родина, кожен по одній пелюсточці; коли розплітає брат, співають:

^ Василь Ганнусю розплітав,

Де ж він кіснички подівав?

Чи в гай, чи в Дунай покидав,

Чи старшій дружечці віддав?

Ні в гай, ні в Дунай не кидав,

Лиш старшій дружечці віддав.

Ой ходила Ганнусенька

По крутій горі

Та сіяла чорнобривці

В батька на дворі.


А вже ж тії чорнобривці

Розцвітають,

А вже ж мою русу косу

Розплітають.


А вже ж тії чорнобривці

Розцвіли,

А вже ж мою русу коту

Розплели.


Чи я ж тобі, товаришко,

Не казала,

Чи я ж тобі щастя-долі

Не бажала?


Ой не ходи та й до броду

Рано по воду

Та й не зривай фіалочки

Із приходу.


Та не слухай зозуленьки,

Що кує.

Та не бери подарунків,

Що дарує.


Тебе ж тії подарунки

Ізрадять,

Від матінки до свекрухи

Попровадять.

Розплели довгі коси. Буйними хвилями встелили вони плечі молодої.

^ Як тобі, матінко, не жалко:

Розплели твоє дитятко,

Пустили кіснички на ріки,

Розплели Ганнусю навіки.


Наступним кроком було проведення відкритого засідання гуртка.


2.2.7. Відкрите засідання гуртка


^ МАРІЯ АКСЕНТІЇВНА РУДЕНКО – ГОРЛИЦЯ ПОДІЛЛЯ, НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ УКРАЇНИ

Мета:

Залучити студентів до національної культури українського народу; викликати інтерес до відомих людей рідного краю, народних звичаїв, мистецтва; показати традиції українського народу; сприяти відродження національної свідомості; виховувати та розвивати у них здібності естетичного сприйняття витворів мистецтва.


Обладнання: Виставка матеріалів, які розкривають життя та творчість Марії Руденко, рушники, предмети побуту, обереги тощо.


^ Хід засідання гуртка


Вступне слово керівника гуртка.

Творчість народу – його духовне багатство. Дуже важливо зберегти його, не розтратити. Не одним хлібом живемо, живемо відчуттям краси – без неї життя наше убоге. А вона, краса, у всьому: в природі, в людині, в плодах праці. Треба лише вміти бачити її і відчувати. Скільком дано не лише милуватися красою, а й творити її? Не всім, на жаль. А тих, кому дароване це уміння, слід шанувати.

Багате Поділля народними митцями, майстрами слова, живопису, вишивки і навіть такого рідкісного – мистецтва витинанки. Тільки ж не всі знають про них, не всі цінують працю їхню.

Не так давно в місті Могилеві-Подільському було створено Музей етнографії та народного мистецтва ім.М.А.Руденко, де зібрано Гоцуляк Марією Василівною чудові витвори народних умільців. Серед них – роботи М.А. Руденко – майстра вишивки й витинанки, шанувальниці народної пісні. Саме її роботи викликали найбільше захоплення в членів гуртка «Подільські криниці». Розглядаючи під час екскурсії експозиції, студенти виявили зацікавлення особистістю Марії Руденко, захотіли довідатись більше про її творчість і життєвий шлях. Тому спочатку було організовано пошукову роботу, а сьогодні ми презентуємо проект на тему: «Марія Аксентіївнв Руденко – Горлиця Поділля».

Гуртківець.

Її називають Подільською Горлицею – Марію Авксентіївну Руденко. Вона була талановитою вчителькою, майстринею в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, фольклористкою, етнографом, авторкою сценаріїв нових народних обрядів, багатолітнім керівником самодіяльного співочого ансамблю, друкувала наукові розвідки, писала вірші, оповідання, малювала, розводила квіти... На своєму довгому віку – прожила вісімдесят вісім років – спілкувалася з тисячами людей, радила, допомагала, ділилася своєю любов’ю до слова, пісні, краси в природі, народному побуті, написала тисячі й тисячі листів, розсіваючи їх, немов проміння свого серця по Вінниччині й поза нею.


Звучить пісня «Мені сорочку мама вишивала».

^ МЕНІ СОРОЧКУ МАМА ВИШИВАЛА

Мені сорочку мама вишивала,

Неначе долю, хрестиком вела,

Щоб я легких стежинок не шукала

І до людей привітною була.

«Виконуй, доню, - мама говорила, -

Життя закони істини прості,

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.»


А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.


Літа, неначе птахи, пролітають,

В матусі коси димом зацвіли.

І я сорочку білу вишиваю,

Як вишивала матінка мені.

«Виконуй, доню, - мама говорила, -

Життя закони істини прості,

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.»


Гуртківець.

Народилась Марія Руденко в мальовничому подільському селі Слободі-Яришівській на Вінниччині 14 лютого 1915 року.

Формуванню Марії Авксентіївни як творчої особистості сприяла атмосфера любові до народної пісні, що панувала в сім’ї Мельників. Мати, Ганна Іванівна, батько, Авксентій Федорович, та тітка Марія з молодих років співали в сільському хорі, яким керував Григорій Данилович Гриневич – учень Миколи Леонтовича.

Тож не дивно, що любов до пісні запала в душу дівчинки. Вже в п’ятому класі почала вона записувати у блокноти народні пісні, а потім співала їх зі своїми подругами.

Ранні записи, на жаль, було втрачено в роки війни. Але шанувальниця народної творчості не залишила свого заняття. Впродовж всього життя збирала Марія Авксентіївна народні пісні, загадки, прислів’я, казки, легенди, прикмети, обряди. Сьогодні по праву називають її збирачкою народних скарбів Наддністрянщини. Вперше творчі доробки

Марії Авксентіївни світ побачив у 1949 р. в обласному видавництві вийшла книга, що вмістила записані нею пісні разом з творами Г.Танцюри, І.Глинського, Є.Горб.

Гарно розпочався життєвий шлях М. Руденко. З піснею пройшла його, але не завжди веселою. В 1933 р., закінчивши учительські курси в Могилеві-Подільському, повернулась додому – і не застала батька.

«З хати вийшов – наопашки кожух і чоботи голобіськи. Хтось прийшов, покликав… Я зараз прийду, - гукнув матері. І більше не прийшов. Переказали, що зняли опухлого з вагона десь у Сибіру на полустанку. Помирати…»

Позначилась юність Марії тавром дочки ворога народу. З комсомолу виключили, але з піснею не розлучили. Співала, щоб і свою, і чужу тугу розвіяти.


Гуртківець.

З пісень та сценаріїв вимагали викинути рядки , в яких йшлося про віру людини в Бога, про часи козацької вольниці, гальмувати творчий розвиток колективу. Неодноразово доводилось керівнику ансамблю перефразовувати обрядові та родинно-побутові пісні, аби мати все-таки можливість донести їх до людей.

Особливе місце у творчій діяльності М. Руденко займає її захоплення народними обрядами і звичаями. Завдяки їй вдалося відродити свято весни та золотої осені, останнього снопа та інші.

Але не так легко впроваджувати в селі українські звичаї, бо комусь видаються вони пережитками минулого, не всі розуміють народної мудрості, закладеної в них.

Не лише на Україні, але й за її межами набули популярності сценарії подільського весілля, складені М. Руденко. Випікання весільного короваю, яке відтворили учасниці ансамблю «Горлиця», ввійшло до науково-популярного фільму про хліб насущний.

^ Розповідь про обряд весілля.


Гуртківець.

Вищу освіту здобувала у Вінницькому педагогічному інституті. Професія педагога якнайкраще сприяла меті Марії Авксентіївни – виховувати в інших любов до творчості, шану до народних традицій і звичаїв. Майже 40 років працювала вона в сільській школі учителькою молодших класів. Викладала українську мову, співи, малювання. Талант до співу та народних ремесел учительки відігравав особливу роль у розвитку творчих здібностей у підростаючого покоління. Довгий час керувала Мрія Руденко дитячим фольклорним ансамблем «Сонечко» в рідному селі.

Багатий фольклорний матеріал, зібраний М.Руденко, потребував, щоб вдихнути в нього життя, донести до людей. Саме з цією метою в 1961 р. створила вона в сільському Будинку культури фольклорний ансамбль «Горлиця», яким керувала понад 30 років.

Жодне районне свято не обходилось без участі ансамблю. Часто виїжджали учасниці ансамблю зі своїми піснями до Могилева-Подільського, Вінниці. А коли слава про «Горлицю» сягнула столиці, брали участь у радіоконкурсі «Золоті ключі», телепередачі «Сонячні кларнети».


^ Звучить пісня «За гаєм».

ЗА ГАЄМ

Ой то за гаєм, за гаєм

Стелиться в полі туман.

Ой там гуляв з дівчиною

В темному гаї козак. (2)


Гуляли, гуляли,

До них циганка прийшла.

Дай мені ти свою ручку,

Правду скажу тобі я. (2)


Циганкам не вірю,

Милий кохає мене.

Вийди, циганко, із гаю,

Най я не бачу тебе. (2)


Ой то за гаєм, за гаєм

Стелиться в полі туман.

Більш не гуляв з дівчиною

В темному гаї козак. (2)


Гуртківець.

Слава – наслідок невтомної праці, творчої енергії, наполегливості, незламності духу. Не раз доводилося Марії Авксентіївні переживати образи й розчарування, стикатися з людською байдужістю, нерозумінням, а іноді й заздрістю. Важко доводилось їй, коли змушена була випрошувати кошти на костюми для учасниць ансамблю, транспорт для виїзду на концерт.

Завдавало прикрощів втручання представників влади в справу, якій присвятила життя Марія Руденко.

При створенні музею народної архітектури та побуту України Марію Авксентіївну залучили до роботи. За її проектом було відтворено подільську хату з усіма атрибутами подільського декору.

Спочатку в Будинку народної творчості у Могилеві-Подільському представлена експозиція, що нараховувала до десятка витинанок Марії Руденко. А скільки їх розійшлося по світу завдяки іноземним цінителям мистецтва, чиї корені з України. Як спогад про рідну землю везли за океан витинанки відвідувачі музею архітектури та побуту України, що в селищі Пирогів під Києвом. А в знак подяки висилали з Канади посилки Марії Авксентіївні з барвистими хустками.

В 1993 році в місті Могилеві-Подільському відбулося перше всеукраїнське свято майстрів витинанки, на якому була присутня майстриня.

Ваші вишиванки й витинанки –

То казковий дивовижний світ,

В них дитинство, думи і веснянки,

Рідної Вкраїни ніжний цвіт.


Гуртківець.

Відома Марія Руденко і як майстер вишиванки. Перший її вишитий фартух зберігається і до сьогодні в Музеї етнографії і народного мистецтва. Квітковий розмай, пташиний світ зображено на витворах майстрині. Цвітуть яскраві візерунки на вишитих костюмах відомих співачок української діаспори в Канаді та США. Рушники, сорочки, скатерки та картини, вишиті Марією Авксентіївною, експонувались на різноманітних виставках як на Україні, так і за кордоном: в Канаді, США, Австралії, Болівії, зберігаються в багатьох музеях та приватних колекціях.

Після виходу на пенсію 1973 р, на тому етапі життя, коли, здавалося б, залишається лише підсумувати зроблене, Марія Авксентіївна відкрила для себе нове захоплення і проявила себе в ньому справжнім майстром. Це витинанки.


Гуртківець.

Ще в дитинстві познайомилась Марія Руденко з мистецтвом витинанки. Бабуся Одарка (батькова мати), співаючи пісні або розповідаючи казки, витинала з кольорового паперу чудові квіти, півників, якими можна було прикрашати хату. Багато літ минуло з того часу, як пішла з життя бабуся, аж якось, на схилі літ, знайшла Марія Авксентіївна бабусину витинанку і спробувала вирізати з обкладинки зошита «своїх» півників. З часом від простих витинанок перейшла до складніших. Робила ілюстрації до народних пісень, аж поки з’явились витвори майстрині на сторінках журналів «Народна творчість», «Україна», а численні шанувальники цього виду мистецтва прислали свої відгуки. З того часу запрошують Марію Руденко на свята мистецтв, її витвори займають призові місця на районних, обласних та республіканських виставках.


Гуртківець.

Коло хати висаджувала Марія Оксентіївна по 200 сортів жоржин, айстри, гладіолуси та інші квіти.


^ Перегляд фрагменту телевізійного фільму Вінницького державного телебачення «Горлиця».


Гуртківець.

В останні роки життя М.О.Руденко клопоталася виданням збірки своїх пісенних записів, одібравши з цією метою біля півтисячі творів. Проте збірка за браком коштів так і не вийшла. Мусимо чим скоріше повернути цей борг і народові, і його славній доньці. Запам’яталося, як на одній з науково-методичних конференцій у Києві подільська фольклористка сказала приблизно таке: «Якби мені в одній руці давали грудку золота, а в іншій пісню, я вибрала б пісню.» То ж свята справа її нащадків – шанувати її подвижництво, саможертовність в ім’я збереження найдорожчого, що маємо, – своєї душі, мови, духовності, моралі, національних святинь.

Марія Оксентіївна пішла на небо 2003 року.изображение 031

Через 2 роки їй мало б бути 90 літ, в в цьому році – 95 років.

у 2005 році пройшло ІІІ Всеукраїнське свято народного мистецтва «Українська витинанка», присвячене 90-річчю від дня народження народної майстрині.

В місті Могилів-Подільський створено музей етнографії і народного мистецтва ім. Марії Руденко.


^ Виступ Марії Василівни Гоцуляк.


Гуртківець.

У вересні 1990 року І Міжнародний астрофізичний центр (США) офіційно зареєстрував нову малу планету за № 3818, ім'я якій «Горлиця». Названа так планета на честь Марії Овнсентіїівни Руденко з села Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області.изображение 029

Журнал неодноразова писав про цю чудову жінку-педагога, майстра народної творчості, керівника місцевого хору «Горлиця», заслуженою працівника культури України.

До речі, відкрила малу планету також добре знана читачам людина — кримський вчений Микола Степанович Черних, завдяки якому світ дізнався не лише про існування багатьох нових планет, а й про славних жінок України, чиїми іменами названо ті далекі зірки.

Gorlitsa

1979 QL8. Discovered 1979 August 20 by N. S. Chernykh at Nauchnyj.

Named in honor of Mariya Avksent'evna Rudenko, village schoolmistress in the Ukrainian region of Mogilev-Podol'skij, collector of Ukrainian folklore, and founder and leader of Gorlitsa. Meaning turtle-dove, this women's amateur chorus is very popular throughout Ukraine.

Гуртківець.

А зараз для всіх присутніх гуртківців конкурс «Відгадай загадку».


ЗАГАДКИ

  1. Золотий пішов, а срібний прийшов.

(сонце, місяць)

  1. На чистому полі попутані коні, і вузлики знати, та не можна розв’язати.

(зорі)

  1. Сімсот соколят на одній подушці сплять.

(соняшник)

  1. У лісі родилась, в майстерні робилась, а на руках плаче.

(скрипка)

  1. Ноги на полі,

Середина надворі,

Голова на столі.

(пшениця)

  1. На городі молода

Пишні коси розпліта,

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки.

(кукурудза)

  1. Маленьке, чорненьке крізь землю пройшло,

Красну шапочку знайшло.

(мак)

  1. За лісом-лісом синенький огонь горить.

(льон)

  1. За хатиною в садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистинках

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожне – смик!

Та й укине на язик.

(вишня)

  1. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

(калина)



  1. Стоять в лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії.

(ромашки)

  1. Синьоока чарівниця

Часто в полі в нас вертиться,

Де вінки вона спліта, -

Пшениці рідкі й жита.

(волошка)

  1. цвіте синьо, лист зелений

квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив –

його не займає.

(барвінок)

  1. В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

(соловейко)

  1. Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною.

(ластівка)

  1. Розмотався сам моток

Тай полинув на лужок.

На лужку сів на вербі

І змотався знов собі.

Хто в мішок його забрав,

За те пальці обсмоктав.

(бджоли)

Гуртківець.

^ ЗІРКА ПОДІЛЛЯ

Вас подільське виховало небо,

Сонця щедро дало до лиця,

І розквітли всіх талантів стебла

Вчителя і майстра, і співця.


Ваші вишиванки й витинанки -

То казковий дивовижний світ,

В них дитинство, думи і веснянки,

Рідної Вкраїни милий цвіт.


Недарма схилились перед ними

Петербург, Канада та Сибір

І, назвавши руки золотими,

Вчені віднайшли Вас серед зір.


Ой, літо, як весела промайнули

За човном по сивому Дністру,

Але пісню Вашу всі почули,

Збережуть її жагучий струм.


В ній душа народу, біль і врода…

Боже, зупини цю щемну мить!

«Горлиця» співає – сонце сходить,

Серце понад хмарами летить.


І ніхто не вірить, що Вам стільки,

А на серці знов весняний цвіт…

Зіронько «Горлиця» з Слобідки

Нехай світить людям сотні літ.


Керівник гуртка.

Життя і творчість М.А. Руденко – яскравий приклад любові до народу, його культури, боротьби за відродження того, що складає її. Всебічно обдарована, вона впродовж всього життя несла свій талант людям. Чудові витвори майстрині-вишиванки, витинанки – бережуть пам’ять про неї навіть за межами України, славлять її ім’я, а в її імені – український народ.


Захід супроводжувався мультимедійною презентацією.

Додаток №2



Схожі:

Творча група «Фольклористи» iconВідділ освіти межівської районної державної адміністрації методичний супровід упровадження державного стандарту початкової освіти у загальноосвітніх навчальних закладах Межівського району у 2012-2013 навчальному році Створена районна динамічна творча група вчителів,
Створена районна динамічна творча група вчителів, що будуть працювати в перших класах
Творча група «Фольклористи» iconМи – студенти! І це наше свято!
Наталії Кучичук (група пр-2), Віталію Бистрицькому (група пр-3), Олександру Яковенку (група пр-3) та студенту спеціальності «Соціальна...
Творча група «Фольклористи» iconТворча група «Мистецтвознавці»
...
Творча група «Фольклористи» iconПроект «Роль хімії в житті суспільства» Група «чорні, жовті, зелені»
Презентація добре організована, творча, включає всі необхідні елементи та сторінки
Творча група «Фольклористи» iconКвітковий калейдоскоп Роботу представляє творча група студентів Лебединського педагогічного училища
Квіти куточка природи днз повинні бути безпечними, не вимагати складного догляду, відповідати завданням програми
Творча група «Фольклористи» iconАеродром Аа аа а еро др ом ааа ар од
Попрацюйте в групах. Складіть з даним словом речення. 1 група-розповідне; 2 група-питальне; 3 група-спонукальне
Творча група «Фольклористи» iconВідділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Шполянський районний методичний кабінет Дошкільний навчальний заклад №5 «Калинка»
Автор: творча група педагогічних працівників дошкільного навчального закладу №5 “Калинка”
Творча група «Фольклористи» iconТворча група вчителів початкових класів зош№1 м. Кіровське під керівництвом Колісниченко Л. В
У збірку увійшли різноманітні матеріали, які допоможуть учням творчо готуватися до навчання та активно працювати на уроках, розвивати...
Творча група «Фольклористи» iconУрок інформатики в 9 класі на тему
Учні, що сидять на першому ряду – це І група, на другому – ІІ група, на третьому – ІІІ група, на IV – IV група. За кожне завдання...
Творча група «Фольклористи» iconТворча група «Історики»
Яришів, яке знаходиться в широкій долині річки Лядова, в яру, приїзжий обов’язково зверне увагу на деякі характерні прикмети Наддністрянщини....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи