Тема: Одноклітинні організми icon

Тема: Одноклітинні організми

Реклама:



Скачати 263.24 Kb.
НазваТема: Одноклітинні організми
Дата конвертації05.06.2013
Розмір263.24 Kb.
ТипУрок
джерело

Уроки біології. 10 клас.


Тема: Одноклітинні організми
Характеристика прокаріотів – еубактерій і архебактерій. . Особливості їх організації і життєдіяльності. Роль бактерій у природі та в житті людини.


Профілактика бактеріальних захворювань людини.

Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.
Колоніальні одноклітинні організми.



Урок № 1


Тема. Характеристика прокаріотів – еубактерій і архебактерій. Особливості їх організації і життєдіяльності.

^ Мета уроку: сформувати знання про еубактерії і архебактерії, їх основні життєві функції, узагальнити знання про особливості будови прокаріотів, спосіб життя бактерій.

^ Обладнання та матеріали: підручник для 10 класу «Біологія», «Робочий зошит» до підручника для 10 класу, малюнки, таблиці, що дозволяють ілюструвати об’єкт вивчення.

^ Базові поняття та терміни: прокаріоти, еубактерії, архебактерії, еукаріоти, археї, бактерії, домени, аероби, анаероби, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, сапротрофи, симбіонти.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.


Структура уроку.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

  3. Вивчення нового матеріалу.

  1. Різноманітність одноклітинних організмів.

  2. Прокаріоти – доядерні організми.

  3. Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовище існування архей.

  4. Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовище існування бактерій.

  1. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

  2. Домашнє завдання.



Хід уроку.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Обговорення питання: Організм. Його основні властивості. Розподіл організмів на одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

  1. Різноманітність одноклітинних організмів.

Одноклітинний організм – це цілісний організм, якому притаманні всі прояви життя (обмін речовин, енергії, рух, ріст, розмноження, подразливість, живлення, дихання та інші.


Одноклітинні організми



одноклітинні одноклітинні одноклітинні,

прокаріоти еукаріоти що утворюють

колонії


  1. Прокаріоти – доядерні організми.


Прокаріоти (від грецького про – попереду, раніше і каріон – горіх, ядро) – доядерні організми, які на відміну від еукаріот не мають типово сформованого ядра й ядерної мембрани. Більшість прокаріотів - бактерії, раніше ці два терміни розглядалися як синоніми. Проте, американський вчений Карл Воуз запропонував поділ прокаріотів на бактерій (еубактерій) і архей (архебактерій) через істотні генетичні відмінності між цими групами. Згідно аналізу рРНК зараз вважається визнанною Система трьох Доменів (введена К. Воузом в 1998 році).


Домени






^ Бактерії Археї Еукаріоти

(Еубактерії) (Архебактерії)

  1. Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовища існування архей.



Відкритя архей.

Археї були ідентифіковані у 1977 році К. Воузом, Д. Фоксом, базуючись на їх відмінності від інших прокаріот:

а) транскрипція і трансляція подібні до еукаріотів,

б) до складу клітин входять унікальні ліпиди, які забезпечують адаптацію до гіпертермії.


Форми і розміри архей.

Індивідульні археї мають розмір від 0,1мкм до понад 15 мкм у діаметрі, і деякі формують агрегати або нитки до 200 мкм в довжину. Вони зустрічаються в різних формах, наприклад, сферичній, паличкоподібній, спіральній, прямокутній, амебоїдній.


Середовище існування архей


Багато архей — екстремофіли. Деякі живуть при дуже високих температурах, часто вище 100 °C, як ті, котрих знайшли в гейзерах і чорних курцях. Інші знайдені в дуже холодних середовищах або в надзвичайно солоній, кислій, або лужній воді. Проте, інші археї — мезофіли, живуть у середовищах, подібних до болота, стічних вод і ґрунту. Археї не патогенні, і невідомо, щоб які-небудь з них викликали хворобу.

Архей звичайно розподіляють на три групи, згідно із середовищем. ^ Це — галофіти, метаногени і термофіли. Галофіли живуть в надзвичайно солоних навколишніх середовищах (наприклад, багато з них живуть у Мертвому морі та на півдні затоки Сан-Франциско, надаючи їй яскравих кольорів: від червоного до зеленого). Метаногени живуть в анаеробних навколишніх середовищах і виробляють метан. Їх можна знайти в опадах або в кишечниках жуйних тварин, термітів і людей. Термофіли живуть у місцях з високими температурами, як, наприклад, гарячі джерела.

Археї існуюють не тільки в мезофільних і термофільних навколишніх середовищах, але також можуть бути присутні при низьких температурах (холодні опади, океани).

Зараз майже відсутня інформація щодо фізіології цих організмів, що означає, що їх вплив на глобальні біогеохімічні цикли невідомі. Недавнє дослідження (2006 рік) показало, що одна група морських архей, здатна до фіксації азоту.



  1. Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовище існування бактерій (еубактерій).

Царство Дроб’янки - група доядерних живих організмів, яка обєднує два підцарства Бактерії та Ціанобактерії. Бактерії – типові прокаріоти, розмірри яких не перивищують 100 мкм. Їх сумарна біомаса складає 350 – 550 міліардів тонн, кількість клітин – 4 – 6 ×10 ³º. Уперше їх спостерігав нідерландський учений А. Левенгук у 1673 році.


Розмноження бактерій.

  • Бінарний попериковий поділ

  • Множинний поділ

  • Брунькування

  • Примітивний статевий процес ( кон’югація)



Дихання




аероби анаероби


Аероби можуть жити тільки в середовищах, які містять вільний молекулярний кисень. Анаероби використовують кисень, отриманий в результаті біологічного розкладу води або солей неорганічних сполук (бактерії гниття).


Живлення


автотрофи гетеротрофи




фототрофи хемотрофи сапрофіти паразити симбіонтти


  • Хемотрофи (хемосинтетики) синтезують органічну речовину з мінеральних сполукза рахунок енергії деяких хімічних реакцій.

  • Хемосинтез – окиснення бактеріями неорганічних речовин сірки, амоніаку, нітратів, сполук феруму, гідрогену та інших, у процесі якого відбувається синтез органічних речовин із вуглекислоти.

  • Фототрофи (фотосинтеттики) – автотрофні бактерії здатні до фотосинтезу, при якому джерелом гідрогену для відновлення вуглекислого газу є не вода, а гідроген сульфіт.

  • Гетеротрофи – це бактерії, які потребують готових органічних речовин (амінокислот, вуглеводів, вітамінів).

  • Сапротрофи – гетеротрофи, які використовують мертві органічні субстрати як джерело живлення.

  • Паразити - гетеротрофи, які існують за рахунок хазяїна. Спричиняють інфекційні захворювання.

  • Симбіонти – гетеротрофи, які дають користь організму хазяїна (кишечник, шкіра, слизові оболонки).


За неприятливих умов деякі бактерії утворюють ендоспори - особливо стійка форма з уповільненим метаболізмом, яка утворююється всередині материнського організму ( витримує десятихвилинне кип’ятіння при 100º С, висушування – протягом 1000 років, короткохвильове випромінювання). У деяких бактерій внаслідок брункуваня утворюється екзоспори. Деякі бактерії здатні до інцистування. При цьому щільною оболонкою вкривається вся клітина, утворюючи цисту.

  1. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів.

Робота з зошитом.

  1. ^ Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на питання після параграфа. Виконати завдання в робочому зошиті.


Урок № 2


Тема. Роль бактерій у природі та житті людини.

^ Мета уроку: розширити знання учнів про роль бактерій в екосистемах, значення бактерій у господарській діяльності людини.

Обладнання та матеріали: підручник для 10 класу «Біологія», «Робочий зошит» до підручника для 10 класу, фотографії і малюнки, що дозволяють ілюструвати об’єкт вивчення.

^ Базові поняття та терміни: біотехнологія, генна інженерія, патогенні бактерії, антибіотики.

Тип уроку: комбінований.


Структура уроку.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

  3. Вивчення нового матеріалу.

  1. Роль бактерій у природі.

  2. Роль бактерій в житті людини.

  1. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

  2. Домашнє завдання.


Хід уроку.


  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

  1. Біологічний диктант.

  • Архей відповідно до середовища існування розподіляють на…(галофіти, метаногени, термофіли)

  • Еубактерії , які живляться готовими органічними речовинами…(гетеротрофи)

  • Бактерії, які потребують вільний молекулярний кисень для нормальної життєдіяльності … (аероби)

  • Тимчасова форма існування бактерій, при якій вся клітина вкрвається щільною оболонкою … (циста)

  1. Позначте знаком «+» правильні твердження, знаком «-» неправильні.

  • Прокаріоти – складнопобудовані одноклітинні ядерні організми «-»,

  • Округлі за формою бактерії називаються коки «+»,

  • Клітини прокаріотів містять рибосоми «+»

  • Органоїдами руху у деяких бактерій є псевдоподії «-»

  1. Визначте відовідність

  1. Галофіти. А. Бактерії за формою подібні до коми.

  2. Вібріони. Б. Автотрофні бактерії, які для синтезу

використовують енергію світла.

  1. Фототрофи. В. Археї, які живуть в надзвийно солоному

навколишньому середовищі.

  1. Таксис. Г. Автотрофні бактерії, які для синтезу

використовують енергію окиснення

неорганічних сполук.

Д. Рухові реакції під впливом однобічного

подразника.


Відповіді: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.


  1. Знайди правильну відповідь.

  • В клітинах еубактерій немає …

А) ДНК, мітохондрій, ядра.

Б) Е.П.С., мітохондрій, комплексу Гольджі.

В) ДНК, рибосом, пластид.

Г) вакуолей, ядра, рибосом.

  • Спірохети – це…

А) кулясті бактерії,

Б) паличкоподібні бактерії,

В) звивисті бактерії,

Г) комоподібні бактерії.

  • Залізобактерії належать до …

А) хемотрофів,

Б) паразитів,

В) автотрофів,

Г) сапротрофів.

  • Бактерії розмножуються

А) за допомогою гамет,

Б) шляхом кон’югації,

В) зооспорами,

^ Г) поділом навпіл.


  1. Вивчення нового матеріалу.

Виступи мікробіологів.

Роль бактерій у природі.

Мікробіолог 1:

Бактерії відіграють в природі надзвичайно важливу роль.

  • За їх участі відбувається колообіг речовин, утворюється ґрунт, підвищується його родючість. Бактерії розкладають і мінералізують органічні рештки. В колообігу азота беруть участь азотфіксуючі бактерії або бульбочкові(перетворюють вільний азот у вільні сполуки), нітрифікуючі (перетворюють азот органічних сполук в нітрати), денітрифікуючі (перетворюють нітрати у вільний азот).

  • Бактерії розкладають органічні речовини стічних вод в нешкідливі розчинні неорганічні сполуки.

  • Деякі тварини не можуть розщеплювати целюлозу, так як не мають фермента целюлази. У них в кишечнику живуть бактерії здатні перетворювати клітковину.

Мікробіолог 2:

  • Бактерії викликають хвороби рослин і тварин. Відомо, що втрати врожаю від шкідників, хвороб та бурۥянів в Україні щороку становлять від 30 до 50%. Значна частина цих втрат спричинена бактеріальними хворобами рослин, до яких особливо чутливими є представники агроценозів, оскільки в агроценозах послаблена дія природних антагоністів збудників хвороб. Збудниками бактеріозів рослин є величезна кількість мікроорганізмів представників різних систематичних груп широко розповсюджених в природі. Симптомами бактеріозів є гнилі, некрози, п’ятнистість, виразки, нальоти, пухлини, деформація. Свійські тварини можуть хворіти на сибірку, бруцельоз, туберкульоз, пасперельоз, паратиф, емфізематозний карбункул та інші.

Роль бактерій в житті людини.

Мікробіолог 3:

  • Людина вже декілька тисяч років використовує продукти бродіння молочно-кислих бактерій (сири, йогурти, кефір, оцет, вершки, квашена капуста, маринади для консервацій, силос).

  • Задяки досягненням біотехнології і генної інженерії

  • Із бактерій виділені речовини з антибіотиними властивостями, які пригнічують ріст або вбивають мікроорганізмів (стрептоміцин, хлорамфенікол та інші антибіотики тетрациклінового ряду). Антибіотики використовують в медицині, ветеринарії, сільському господарстві, промисловості, наукових дослідженнях.

  • Мікроорганізми використовують для отримання кормового білка.

  • Бактерії використовують для утворення спиртів, кетонів, органічних кислот, цукрів, полімерів.

  • Завдяки бактеріям людина отримала інсулін, інтерферон, вітаміни, ферменти.

Мікробіолог 4:

  • Людина розробила методики по використанню фітопатогенних бактерій в якості нешкідливих для людини гербіцидів, ентомопатогенних – заміть інсектицидів.

  • В сільському господарстві широко використовують бактеріальні добрива.

  • Бактерії, здатні до перетворення вуглеводів, використовують для збирання розлитої нафти.

  • Бактерії широко використовують для біоремедіації промислових токсичних відходів.

  • В хімічній промисловості бактерії використовують у виробництві чистих хімічних речовин для використання у фармацевтиці або сільському господарстві.

  • Без бактерій неможливе дубління шкіри та виготовлення волокна із льону.

Мікробіолог 5:

  • В кишечнику людини в нормі знаходиться від 300 до 1000 видів бактерій загальною масою до 1 кг., а чисельність їх клітин на порядок більша чисельності клітин організма. Вони відіграють важливу роль у перетравленні вуглеводів, синтезують вітаміни, витісняють патогенні бактерії. Мікрофлора людини є додатковим «органом», який відповідає за захист організму від інфекцій та за травлення.

  • Завдяки швидкому росту і розмноженню, простій будові, бактерії активно використовують в наукових дослідженнях у молекулярній біології, генетиці, генній інженерії та біохімії.

  • Бактерії шкідливі для людини.




сапротрофи паразити

(псують харчові продукти) (збудники хвороб)

Хвороботворні бактеріїї є важливою причиною хвороб і смерті людей і викликають такі інфекції як правець, черевний тиф,дифтерит, сифіліс, холера, проказа, чума, туберкульоз, харчові отруєння. Відкриття патогенних властивостей у бактерій продовжується. В 1976 році виявлена хвороба легіонерів, в 1980- 1990 рр. було відкрито, що причиною виразки шлунку є бактерія, яка може викликати рак шлунку та хронічний гастрит.

IV^ . Узагальнення і систематизація знань та вмінь учні.

Робота з зошитом.

V. Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на питання після параграфа. Виконати завдання в робочому зошиті. Знайтти додаткову інформацію по темі «Бактеріальні захворювання людини».


Урок № 3


Тема. Профілактика бактеріальних захворювань людини.

^ Мета уроку: сформувати в учнів поняття про бактеріальні захворювання та їх профілактику, з’ясувати шляхи розповсюдження бактеріальних захворювань людини.

^ Обладнання та матеріали: підручник для 10 класу «Біологія», «Робочий зошит» до підручника для 10 класу, фотографії і малюнки, що дозволяють ілюструвати збудників бактеріальних захворювань, органів, частин тіла, уражених хворобою, додаткова література.

^ Базові поняття та терміни: дезінфекція,дифтерія, туберкульоз, гонорея, сифіліс, сальмонельоз, ботулізм, газова гангрена, правець, холера.

Тип уроку: комбінований.


Структура уроку.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

  3. Вивчення нового матеріалу.

  1. Шляхи передачі бактеріальних хвороб.

  2. Бактеріальні хвороби людини.

  1. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

Практична робота.

Тема. Порівняння симптомів захворювань, які викликаються вірусами і бактеріями.

  1. Домашнє завдання.


Хід уроку.


  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Знайдіть правильні відповіді

  • Бактеріальні захворювання:

А) грип,

Б) кір,

В) холера,

Г) туберкульоз.

  • Від життєдіяльності бактерій :

А) залежить колообіг азоту,

Б) залежить родючість ґрунтів.

В) не залежить розщеплення целюлози у деяких тварин.

Г) не залежить розклад органічних речовин стічних вод.

  • Бактерії :

А) не можуть бути симбіонтами,

Б) є тільки хвороботворними організмами,

^ В) використовуються для отримання кормового білка,

Г) виділяють речовини з антибіотичними властивостями.

Позначте знаком «+» правильні твердження, знаком «-»

неправильні .

  • Сапротрофи псують харчові продукти. (+)

  • Всі бактерії є збудниками хвороб людей, тварин, рослин. (-)

  • В кругообігу азоту приймають участь азотфіксуючі бактерії (+)

  • Бактерії використовують для отримання спиртів. (+)

  • Всі патогенні властивості бактерій давно вивчені. (-)

  • Бактерії в кишечнику людини синтезують вітамін D. (-)

  • Бактерії використовують у народному господарстві, рослинництві, тваринництві, у різних галузях харчової та фармацевтичної промисловості. (+)

Визначте відовідність.

  1. Бульбачкові бактерії. А) Гормон.

  2. Стрептоміцин . Б) Фермент.

  3. Інсулін. В) Паразити.

  4. Патогенні бактерії Г) Антибіотик.

Д) Поселяються на коренях

бобових рослин.

Відповіді : 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 –В.


  1. Вивчення нового матеріалу.

  1. Шляхи передачі бактеріальних захворювань людини.




  • Повітряно-крапельний. Під час кашлю, чихання в повітря потрапляють мілиони дрібних крапель рідини, які містять збудників хвороби.

  • Контагіозний. При безпосередньому фізичному контакті з хворими передається невелика кількість хвороб: проказа, туберкульоз, венеричні (передаються статевим шляхом) – гонорея, сифіліс. В тропічних країнах через шкіру передається хвороба фрамбезія (хвороба схожа на сифіліс).

  • Через переносчиків інфекцій. Блохи переносять висипний тиф, чуму. Мухи - черевний тиф, холеру.

  • Фекальні забруднення. При інфекційних захворюваннях травної системи збудники потрапляють в екскременти. Фекальні забруднення води викликають захворювання на холеру, дизентерію, черевний тиф, забруднена фекаліями їжа і предмети – травні отруєння.

  • Безпосередньо з їжею. Порушення технолгії приготування харчових продуктів може викликати сальмонельоз, ботулізм.

  • Забруднення ран. Газова гангрена, правець, стафілококова, стрептококова інфекції.




  1. ^ Бактеріальні і вірусні хвороби людини.

Повідомлення учнів. Заповнення таблиці за інформацією з повідомлень.


IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.


Практична робота.

^ Тема. Порівняння симптомів захворювань, які викликаються вірусами і бактеріями.

Мета: узагальнити, систематизувати, розширити знання про вірусні та бактеріальні захворювання; сформувати в учнів поняття про профілактику вірусних й бактеріальних захворювань.

^ Обладнання та матеріали: малюнки, фотографії, що дозволяють ілюструвати об’єкт вивчення.


Хід роботи

  1. Заповнити таблицю.

Захворювання

Збудник хвороби

Симптоми, уражені органи

Спосіб поширення




























  1. Опишіть правила поведінки, яких слід дотримуватися в місцях, де можливе зараження бактеріями, вірусами.



Висновки.

Які принципи профілактики вірусних і бактеріальних захворювань вам відомі?


V. ^ Домашнє завдання.


Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на питання після параграфа. Виконати завдання в робочому зошиті.


Урок № 4


Тема. Особливості організації та життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні одноклітинні організми.

^ Мета уроку: встановити загальні принципи організації та життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, з’ясувати роль одноклітинних організмів в природі й житті людини.

^ Обладнання та матеріали: підручник для 10 класу «Біологія», «Робочий зошит» до підручника для 10 класу, фотографії і малюнки, що дозволяють ілюструвати об’єкт вивчення.

^ Базові поняття та терміни: еукаріоти, прокаріоти, Дроб’янки, колоніальні організми.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.


Структура уроку.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

  3. Вивчення нового матеріалу.

  1. Загальна характеристика одноклітинних організмів.

  2. Порівняльна характеристика особливостей будови еукаріот і прокаріот.

  3. Загальна характеристика одноклітинних еукаріотів та колоніальних одноклітинних організмів.

  1. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

  2. Домашнє завдання.


Хід уроку.


  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Закінчити речення.

  1. Одноклітинні організми це – …( організми, тіло яких складається з однієї клітини).

  2. За рівнем організації одноклітинні організми є … (прокаріоти, еукаріоти).

  3. Багатоклітинні організми це - … (тварини, рослини, гриби, тіло яких складається з багатьох клітин. Клітини багатоклітинних організмів нерівноцінні, диференційовані й обєєднані в комплекси. Багатокліинні організми виникли з одноклітинних.)




  1. ^ Вивчення нового матеріалу.

  1. Загальна характеристика одноклітинних організмів.

Розповідь учителя з елементами бесіди.


Одноклітинні організми




Одноклітиннні Одноклітинні Одноклітинні, що прокаріоти еукаріоти утворюють колонії


^ Одноклітинні еукаріоти




Рослини Тварини Гриби

(хлорела, (амеби,інфузорії, (мукор,

аламідомонада, радіолярії фітофтора,

ацетабулярія, форамініфери) синтрихіум,

пінулярія, дріжджі)

навікула,

трицератіум)


Одноклітинні, що утворюють колонії




Царство Царство Царство

Тварини Рослини Дроб’янки

Клас Інфузорії Відділ Зелені водорості Відділ Ціанобактерії

Клас Джгутикові Відділ Діатомові водорості

Клас Радіолярії Відділ Золотисті водорості



  1. Порівняльна характеристика особливостей будови еукаріот і прокаріот.

Самостійна робота з підручником.


^ Заповнити таблицю.


Ознаки

прокаріоти

еукаріоти

Склад клітинних стінок







Генетична організація







Органели







Клітинна будова







Метаболізм і фотосинтез







Рухливість







Розмноження










  1. ^ Робота в групах.

Перша група: «Одноклітинні гриби».

Завдання: А) Особливості організації та життєдіяльнояті грибів.

Б) Різноманітність і значення в природі й житті людини.

^ Друга група: «Одноклітинні рослини».

Завдання: А) Особливості організації та життєдіяльнояті рослин.

Б) Різноманітність і значення в природі й житті людини.

^ Третя група: «Одноклітинні тварини».

Завдання: А) Особливості організації та життєдіяльнояті тварин.

Б) Різноманітність і значення в природі й житті людини.

^ Четверта група: «Колоніальні організми»

Завдання: А) Особливості організації та життєдіяльнояті колоніальних організмів .

Б) Переваги одноклітинних організмів, об’єднаних в колонію у порівнянні з одноклітинними організмами.


Теоритичні відомості для групи «Одноклітинні гриби».


Гриби – група безхлорофільних організмів, які живляться гетеротрофно, осмотично дістаючи органічні речовини з неживого субстрату (сапротрофи) або з живих організмів (паразити). Гриби поширенні по всій земній кулі. Вегетаивне тіло нижчих грибів представлене простими або розгалудженими без перегородок гіфами. Клітина оболонка гіф - щільна, складається з полісахаридів (переважно хітин). Гриби розмножуються вегетативно й різними формами статевого процесу. Гриби широко розповсюджені в природі, де вони розвиваються в різних екотопах і на різних субстратах. Ґрунтові гриби беруть активу участь у розкладі органічної речовини, її мінералізації. З ґрунтом повязані гриби – копрофіли, що розвиваються на екскрементах тварин. Велику групу складають гриби – ксилофіти, що розвиваються на мертвій і живій деревині. Група водних грибів включає паразитичні види , що викликають хвороби риб та ікри. Найважливішими є групи грибів – паразитів рослин і тварин. Деякі з них – продуценти токсинів – викликабть мікотоксикози великої рогатої худоби і птиці. Гриби можуть завдавати значної шкоди. Вони руйнують деревину, псують нафтопродукти, лакофарбові покриття, викликають корозію металів, руйнують книги та витвори мистецтва. Гриби – паразити рослин спрчиняють втрату врожаю, псують сільськогосподарську продукцію, шкодять здоров’ю людей і тварин. Дріжджі - група одноклітинних грибів, яка обєднує близько 1500 видів і має велике практичне значення, особливо пекарські або пивні. Деякі види є факультативними й умовними патогенами.


Теоритичні відомості для групи «Одноклітинні рослини».


Водорості – автотрофні організми, поширені по всій земній кулі. Ростуть переважно в різноманітних континентальних водоймах та морях, але зустрічаються і в ґрунті, на скелях, стовбурах дерев. Деякі водорості є компонентами лишайників. Зовні одноклітиннна водорость вкрита оболонкою із целюлози з домішками пектинових ркчовин. Протопласт водоростей містить ядро, цитоплазму та занурені в неї органоїди. Хлоропласти водоростей часто називають хроматофорами, вони бувають зернистими, дископодібними, пластинчастими. В хлоропластах містяться пігменти: хлорофіли а,в,с, каротиноїди, ксантофіли, фікобеліни. У хроматофорах деяких водоростей є піреноїди – тільця білкового походження, навколо яких відкладаються запасні поживні речовини. Водоростям властиве вегетативне та статеве розмноження (кон’юґація).

Водорості відіграють значну роль в житті водойм (живлення водяних тварин) та в процесі ґрунтоутворення, масовий розвиток у водоймах деяких форм водоростей призводить до «цвітіння води». Водорості беруть участь у процесах біологічного самоочищення водойм. Розріняють: їстівні, токсичні, азотфіксуючі форми. Хлорелу культивують з метою наукових досліджень. У просторах Світового океану іноді спостерігаються явища, вражаючі своєю незвичністю. З незапам’ятних часів людині відомий так званий червоний приплив, під час якого величезні ділянки поверхні океану забарвлюються в зловісний криваво - червоний колір. Червоний приплив викликав жах у мореплавців старовини і служив поганою ознакою.Часто наступні події виправдовували побоювання людей. Відомі випадки, коли екіпажі судів отримали сильні отруєння, вживаючи в їжу рибу і молюсків, виловлених у тих районах. У сучасної людини червоний приплив викликає не марновірний страх, а обґрунтовану тривогу. Останнім часом ці припливи трапляються частіше й охоплюють прибережні води всіх континентів, за винятком Антарктиди. Таємниця червоного припливу була відкрита ще в минулому столітті, коли з’ясувалось, що морська вода стає криваво-червоною через швидкого розмноження деяких видів одноклітинних водоростей. Як з’ясувалось , ці організми токсичні й виробляють отруйні речовини. Одні з них токсичні спочатку, інші починають виділяти отруту в несприятливих умовах , наприклад, коли в процесі живлення їм не вистачає певних речовин. Ця отрута по харчових ланцюжках потрапляють в інші морські організми. В результаті гинуть планктон, донні тварини, риби, кити, морські птахи.Токсини небезпечні і для людини. Деякі з них володіють канцерогенними властивостями , тобто можуть викликати злоякісні утворення. Випадки червоних припливів, що почастішали, учені пов’язують із забрудненням океану відходами виробництва.


Теоритичні відомості для групи «Одноклітинні тварини».


Найпростіші - одноклітинні організми, переважно мікроскопічних розмірів. Тіло складається з цитоплазми, що поділяється на ектоплазму та ендоплазму; в ендоплазмі знаходяться різні органели, ядро. У більшості видів тіло вкрите плазматичною мембраною – плазмонемою, у багатьох є еластична оболонка – пелікула. Деякі мають зовнішний або внутрішній скелет. Рухаютья за допомогою псевдоподій, джгутиків, війок. Розмноження відбувається поділом, брункуванням, відома кон’юґаціяабо копуляція. Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.

Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.

Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці.

Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини.

Регулювання тиску всередині клітини. Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі скоротливі вакуолі. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.

Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).

Найпростішим притаманні різноманітні таксиси - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. (термотакс – рух під дією теплових стимулів, фототаксис – рух під дією світла, реотаксис – рух проти течії води або стременя повітря, гальванотаксис – рух під дією електричного струму, геотаксис – рух під дією сил гравітації)

За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст води, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується циста. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.

Серед найпростіших є паразитичні форми, здатні спричиняти тяжкі захворювання людини (дизентерійна амеба – збудник амебної дизентерії, лямблії викликають лямбліоз, трипаносома – збудник сонної хвороби, лейшманії – збудник лейшманіозу). Деякі найпростіші ведуть паразитичний спосіб життя в кишечнику хребетних і безхребетних тварин, інші найпростіші живляться мікроорганізмами, які знаходяться в кишечнику тварин, людей (джгутиконосці, саркодові). В кишечнику тарганів, термітів мешкають джгутиконосці, які перетравлюють клітковину. Окремі джгутиконосці пристосувалися до паразитування в рослинних тканинах, руйнуючи хлорофіл. У кишечнику жуйних тварин інфузорії перетравлюють вуглеводи і білки. Крейдяні осадові породи складаються з черепашок форамініфер, арцел. За залишками радіолярій в гірських породах можна визначити геологічний вік порід. Скелети радіолярій складають основну масу радіоляритів, трепелу, вапняку, крейди.

Теоритичні відомості для групи «Колоніальні організми».


Колоніальні організми, водні організми, які при безстатевому (вегетативному) розмноженні залишаються сполученими з дочернім і подальшими поколіннями, утворюючи більш менш складне об'єднання — колонію . До колоніальних рослин відносяться різні одноклітинні водорості: синьо-зелені, зелені, золотисті, жовто-зелені, діатомові, пірофітовиє, евгленовиє. За способом утворення колоній їх ділять на зооспоровиє і автоспорові (розмножуються зооспорами або автоспорами).

Одноклітинні колоніальні організми ведуть прикріпленний спосіб життя на нерухомому субстраті, деякі можуть мати скелет (радіоляріїї) і існувати в товщах води. В колоніальному організмі окремі особини займають певне місце і виконують специфічну функцію. Важливу для всієї колонії. Але при цьому кожна клітина колонії може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів. До колоніальних організмів належить вольвокс, його колонії складаються з 500 – 60000 дводжгутикових вегетативних клітин. Клітини колоній за своєю будовою відповідають хламідомонадам. Окремі клітини великої шаровидної колонії з’єднані між собою безбарвною, прозорою, драглистою масою. Є багато колоніальних видів серед фітомастигін. До прісноводних фітомастигін належить евдорина, колонії якої мають шаровидну форму і складаються із 8 – 32 клітин. В прісних водоймах дуже часто зустрічаються колонії гоніумів – зелені пластиночки, які складаються з 16 клітин. Для колоніальних одноклітинних характерне нестатеве розмноження, але може спостерігатися і статевий процес з утворенням гамет. Деякі види ціанобактерій здатні утворювати ниткоподібні колонії, у яких одні клітини відповідають за фіксацію азота, а інші – фотосинтезують. Ціанобактерії спричиняють «цвітіння води», що призводить до масової загибелі риби та отруєння тварин, людей. Деякі синьо-зелені водорості людина вживає в їжу (носток, спіруліну), ціанобактерії використовують як добрива на плантаціях рису (через їх здатність фіксувати азот).


  1. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

Звіт груп.


  1. Домашнє завдання.


Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на питання після параграфа. Виконати завдання в робочому зошиті.


Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Тема: Одноклітинні організми iconУрок фізики у 11 класі Тема. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми. Захист
Формувати поняття про вплив радіаційного випромінювання на живі організми, умінь пояснювати причини та наслідки такого впливу. Ознайомити...

Тема: Одноклітинні організми iconУрок №2 Тема «Екологічні фактори та їх вплив на живі організми»
Мета: сформувати уявлення про екологічні фактори, показати їхню класифікацію й загальні закономірності впливу екологічних факторів...

Тема: Одноклітинні організми iconУрок проект Тема: Генетичні основи селекції організмів. Генетично модифіковані організми аргументи "за і проти"
Тема: Генетичні основи селекції організмів. Генетично модифіковані організми – аргументи "за і проти"

Тема: Одноклітинні організми iconТема : «Тварини частина живої природи. Тварини живі організми. Різноманітність тварин у природі.»
Виховна. Сприяти вихованню любові до рідного краю, почуття гордості за свою землю

Тема: Одноклітинні організми iconТема: Які ознаки мають живі організми? Тип уроку
Формувати в учнів уявлення про спільні для всіх живих організмів ознаки: ріст, рух, дихання, живлення, розмноження, розвиток

Тема: Одноклітинні організми iconТема: Будова рослин. Рослини живі організми
Формувати вміння логічно міркувати, правильно висловлювати свою думку, здійснювати взаємоконтроль. Розвивати вміння аналізувати,...

Тема: Одноклітинні організми iconВиконала вчитель початкових класів кз «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради Запорізької області Явтухова Наталія Миколаївна Тема. Тварини – живі організми
Мета: формувати уявлення про значення тварин у природі і цінність їх для людей (пізнавальна, моральна, естетична, валеологічна, практична)...

Тема: Одноклітинні організми iconГра «Код» Дроб’янки живі організми
Чому я захворів, адже їв полуничку прямо з грядки, ніколи не відчиняв вікна й кватирки в кімнаті?

Тема: Одноклітинні організми iconБіологія-7 Тест Організми і середовище існування
Сукупність усіх живих організмів, що мешкають на однорідній території, взаємопов'язані між собою та з компонентами живої природи...

Тема: Одноклітинні організми iconКонспект відкритого уроку
Обладнання: дві гілочки заздалегідь поставлені в чисту і зафарбовану синькою воду, завдання для домашнього опитування, завдання головоломки,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи