Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого icon

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого

Реклама:



Скачати 122.77 Kb.
НазваУроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого
Дата конвертації07.06.2013
Розмір122.77 Kb.
ТипДокументи
джерело



Тема уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого.

Мета уроку: охарактеризувати зміни, що стали за правління Ярослова Мудрого; визначити причини міжусобних війн;розвивати уміння аналізувати, самостійно працювати , роботи висновки; виховувати цікавість до вивчення минулого,гордість за героїчні часи нашої держави.

^ Тип уроку: вивчення нового матеріалу


Основні дати:

-1015 -1054 - роки правління Ярослава Мудрого

-1036 – перемога над печенігами

-1037 - закладено Софійський собор у Києві.

-1051 – утворення Києво-Печерського монастиря.


Структура уроку

І.Оргмомент.

( Привітання, повідомлення теми)

ІІ..Мотиваційний аспект: ( постановка проблемного питання)

«…Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь.

Бо мудр народ, і житиме віками

В трудах і битвах вихована Русь.»

Такі слова писав І.Кочерга в своєму творі « Ярослав Мудрий», тому ми з вами ставимо важливе завдання для – визначити чому період князювання Ярослава Володимировича називають періодом розквіту Русі?( питання написано на дошці)

3.Актуалізація опорних знань:


ІІІ.Вивчення нового матеріалу:

Хід уроку

^ 1.Ярослав Мудрий : ( розповідь вчителя)

- Ростовський князь , Новгородський князь , Великий князь Київський

( 1019–1054). Був другим сином хрестителя Русі князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. У хрещенні мав ім'я Георгій. Ярослав розпочав свою політичну кар’єру дуже рано. На десятому році життя він був відірваний від матері й поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі. Коли у Новгороді Великому помер найстарший син Володимира Вишеслав, Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода малого Ярослава. В той час Новгород був другим за значенням містом Київської Русі. Це свідчило про те, що мудрий державний діяч Володимир побачив у малому хлопцеві риси майбутнього правителя.

Чверть століття просидів Ярослав на дуже відповідальному новгородському престолі. Однак вже у 1014 році князь Ярослав відмовився сплачувати данину Києву і лише смерть Володимира запобігла відкритій війні сина з батьком. Протягом 1015-1019 рр. Ярослав вів боротьбу за київський престол зі своїм братом Святополком Окаянним. У 1019 р. він остаточно розбив війська Святополка на р. Альті й став великим київським князем.

Період князювання Ярослава Володимировича позначився піднесенням Давньоруської держави. Недарма він вважається однією iз наймасштабнiших особистостей світової історії. Державний діяч, який зумів розширити територію Давньоруської держави, укріпити її кордони, встановити контакти з багатьма європейськими країнами, князь величезне значення приділяв внутрішньому устрою держави. Насамперед слід відзначити наполегливість князя у поширенні християнства (літописці пізнього Середньовіччя називали його «Богохранимим» та «Богомудрим»). За часів Ярослава Мудрого на Русі було засновано перші монастирі – Св. Юрія, Св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами.


2.Внутрішня політика князя : ( самостійна опрацювання пункту стр.

складання блок – схеми )

  • Учні опрацьовують матеріал, складають блок – схему

  • Приблизна схема , діти використовують такі символи, які розміщають в будь – якій послідовності : ( наближена блок - схема відповіді - додаток №1)

  1. Роки правління князя

  2. Боротьба з печенігами

3.Написання зводу законів « Руська Правда»

4. Побудова Софіївського собору

5. Обрання першого митрополита із русичів Іларіона

6. Заснування першої бібліотеки

7.Династичні шлюби

8. Поділ земель Русі між синами


- Демонстрація схем , розповідь про політику князя.

- Доповнення вчителя про бібліотеку київську :

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Деякі вважають, що її кількісний склад був 930,950 екземплярів.

Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона збереглася в Софійському Соборі й загинула під час штурму монголами Києва в 1240 році. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики – аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М.Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва.

-Існує думка, що бібліотека згоріла під час набігів печенігів


-^ Доповнення вчителя про храмобудівництво, градобудівництва за Ярослава:

А) Перший храм на цьому місці було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року. Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року. Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка. 1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.

Б) Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини". Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

В) Головний парадний в’їзд до Києва, зведено за зразком візантійської столиці.Про будівництво їх, водночас із Софійським собором, згадується в літописі під 1037 роком. Із записів мандрівників 16 – 17 століть та малюнків А. ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими.Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев’яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля.


- Робота з картою.

Завдання:

- визначити межі держави за Ярослава Мудрого;

- визначити поділ держави на князівства між синами( Київське, Переяславське, Чернігівське)


2. Руська Правда: ( розповідь вчителя)

- збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права.

- Попри упривілейоване становище вищих прошарків суспільства, всі вільні перебували під опікою Руської Правди, головним завданням якої було давати можливість сторонам боронити свої права на життя, здоров'я імайно, а судові — підставу до справедливого вироку. Характеристичною прикметою Руської Правди була еволюція в бік гуманності

- колективна робота з документом – ( додатковий дидактичний матеріал – додаток №2 ).


Читання ланцюжком.

-питання, схарактеризуйте прочитаний докуменит?

3.Зовнішня політика : ( розповідь вчителя)

- Ярослав Мудрий великої уваги приділяв зміцненню авторитету держави, проводять політику « шлюбної дипломатії». У міжнародній політиці князь надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки він зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Через особливу прихильність до такої політики Ярослава називали «тестем Європи».

Це засіб здійснення зовнішньої політики держави, що порівнюють з мистецтвом ведення переговорів для запобігання чи врегулювання конфліктів, пошуків компромісів і взаємоприйнятих рішень, розширення і поглиблення міжнародного співробітництва, що закріплені шлюбом.

- За європейських правителів вийшли заміж також три доньки князя: Анна — за французького короля Генріха I, Анастасія — за угорського короля Андрія I, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда ІІІ.


Отже,укладання вигідних союзів шляхом шлюбів із членами родин правителів різних країн сприяли зміцненню авторитету Київської Русі й були свідченням далекоглядності Ярослава.


4.Останні роки князювання : ( розповідь вчителя)

В останні роки життя князь переймався майбутнім своєї держави та долею народу. Тому полухайте уривок з літопису, щодо цього питання.( Додаток № 3)

-учні роблять висновки з почутого.


ІV.Закріплення вивченого матеріалу:

Повторення політики князя - робота з блок- схемою

Висновки:

Оцінка князя в іторії відомими людьми:

- ми ознайомилися з політикою великого князя Ярослава Мудрого, за якого русь досягла вершини могутності. Давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики.

- робота з додатковим матеріалом ( додаток № 4).Отже ми можемо зробити свої висновки та відповідь на проблемне питання .Учні висловлюють сласні судження та дають відповідь на проблемне питання

Дз. Вивчити парграф.


Додаток № 1

1.


Ярослав Мудрий

( 1019 – 1054 ) рр.

2. 3.


1036р. « Руська Правда»

4. 1037р


5. 1051- Іларіон 6 Перша бібліотека.



Київ

Переяслав Чернігів
7. 8.


Шлюби


Додаток №2

Коротка Руська Правда

(за Академічним списком другої половини XV ст.)

(Витяг)

Правда Руська

1. Якщо вб’є муж мужа, то мстить брат за брата, або син за батька, або батько за сина [чи двоюрідний брат], або племінник з боку сестри, племінник з боку брата; якщо не буде кому [не бажатиме хто] мститись, то [слід призначити] за вбитого 40 гривен, якщо буде русин, гри-

день, купець, ябетник, мечник або ж ізгой чи словенин, то призначити 40 гривен за нього.

2. Якщо [хто-небудь] буде побитий до крові, чи до синців, то не треба шукати [цьому чоловікові] йому свідка; якщо ж на ньому не буде ніяких слідів [побиття], то нехай прийде свідок; якщо ж не може [привести його], то справі кінець; якщо ж за себе не може помститись, то нехай візьме собі за образу 3 гривни та ще платню лікарю.

3. Якщо ж хтось когось ударив батогом, жердиною, долонею, чашею (келихом), рогом або плазом меча, то [повинен заплатити] 12 гривен; якщо його [винуватця] не настигнуть, то [все ж] він платить, і на цьому справа кінчається.

4. Якщо хто-небудь ударить мечем, не вийнявши його [з піхов], або рукояткою, то [повинен заплатити] 12 гривен за образу.

5. Якщо ж [хто-небудь] ударить [мечем] по руці і відсіче її, або вона всохне, то він [винуватець] платить потерпілому 40 гривен. Якщо нога залишиться цілою, але почне [людина] кульгати, тоді хай угамовують винного [мстять] домочадці (пораненого).

6. Якщо ж хтось відсіче комусь будь-який палець, то (має сплатити) 3 гривни за образу.

7. За висмикнутий вус [сплатити] 12 гривен, а за жмут бороди 12 гривен.

8. Якщо ж хто вийме [погрожуючи] меч, але не вдарить ним, то платить гривну.

9. Якщо ж чоловік штовхне чоловіка від себе чи до себе, [то платить] 3 гривни, коли [потерпілий] виставить двох свідків, але якщо потерпілим буде варяг, чи колбяг, то йому достатньо присягнути.

10. Якщо челядин сховається у варяга або у колбяга і його протягом трьох днів не повернуть [колишньому господарю], то, упізнавши його на третій день, господар повертає його до себе, а переховувач повинен заплатити 3 гривни за образу.

11. Якщо хтось поїде на чужому коні, не спитавши дозволу, то платить 3 гривни.

12. Якщо хтось візьме чужого коня, зброю або одежу, а господар упізнає крадене в своїй общині, то хай забере своє, а [злодій сплачує] 3 гривни за образу.

13. Якщо хтось упізнає [свою річ у кого-небудь] і не зможе її взяти, то не повинен говорити [при цьому] «моє», а нехай скаже: «Піди на звод, (і ми вияснимо) де взяв її». Якщо той не піде, то нехай представить поручника, [який би явився на звід не пізніше] протягом 5 днів.

14. Якщо хтось намагатиметься стягнути з кого-небудь борг [рештки майна], а той почне відпиратись, то слід йому [з відповідачем] на звід перед 12; і якщо виявиться, що зловмисно не віддавав [предмет позову], то за шукану річ належить йому сплатити грішми і, крім того, 3 гривни винагороди потерпілому.

15. Якщо хтось, розпізнавши свого [зниклого] челядина, захоче [його] повернути, то відвести [його] до того, у кого його було куплено, а той відправляється до попереднього [перекупщика], і коли дійдуть до третього, то нехай господар скаже йому: «Ти мені віддай свого [мого] челядника, а свої гроші шукай при свідкові».

16. Якщо холоп ударить вільного чоловіка і втече в хороми, а господар не захоче його видати, то він [господар] може утримувати його, заплативши за нього 12 гривен; а після того, якщо де-небудь зустріне холопа побитий ним чоловік, то може його побити.

17. А якщо хтось зламає спис, чи щит або [зіпсує] одежу, і господар захоче їх залишити у себе, то йому за псування компенсувати грошима; якщо ж господар відмовлятиметься від поламаного, то йому належить заплатити грошима стільки, скільки він сам заплатив за цю річ.

Правда руської землі впорядкована, коли зібралися Ізяслав, Всеволод, Святослав, Коснячко, Переніг, Микифор Киянин, Чудин, Микула.

18. Якщо уб’ють огнищанина навмисно, то [убивця] платить 80 гривен, а люди можуть не допомагати йому у виплаті. А за убивство княжого під’їзного платити 80 гривен.

19. А якщо вб’ють огнищанина під час розбійного нападу, а вбивцю не будуть шукати, то віру платить община, де знайдено вбитого.

20. Якщо уб’ють огнищанина при крадіжці [коли він краде] у домі, або коня, або корову, то нехай уб’ють його, як собаку. Так діяти і при вбивстві тіуна.

21. А за [вбитого] княжого тіуна платити 80 гривен. А за (вбивство) старшого конюха при табуні [платити] 80 гривен, як установив Ізяслав за свого конюха, якого вбили дорогобужці.

22. А за [вбивство] княжого сільського старости і [старости] польового [платити] 12 гривен. А за [вбивство] княжого рядовича [платити] 5 гривен.

23. А за [вбивство] смерда чи холопа [платити] 5 гривен.

24. Якщо вбита рабиня-годувальниця, чи син її, то [платити] 12 гривен.

25. А за княжого коня, якщо той з тавром, [платити] 3 гривни, а за коня смерда — 2 гривни.

26. За кобилу — 60 резан, а за вола — гривну, а за корову — 40 резан, а за трирічну (корову) — 15 кун, а за дворічну — півгривни, а за теля — 5 резан, а за ягня — ногата, за барана — ногата.

27. А якщо хто-небудь украде чужого холопа чи рабиню, то платить він за образу 12 гривен.

28. Якщо ж прийде побитий до крові чи в синяках чоловік, то не шукати йому свідків.

29. А якщо вкраде коня чи волів, або обкраде дім, і при цьому буде красти один, то платити йому гривну і 30 резан; коли ж буде злодіїв 18, то платити кожному по 3 гривни і по 30 резан...


Брайченко О. Руська правда. — Кіровоград, 1995. — С. 9—19.


Додаток №3


У рік 6562 (1054). Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, поставив він синів своїх, сказавши їм: “Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненавісті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я,— замість себе,— стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ.


І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу...


Сам же Ярослав був слабий... Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту...”.

Літопис руський.— С. 98—99.


Додаток №4

  • «Ярослав над усе полишив по собі пам’ять в руській історії своїми справами внутрішнього устрою» М. Костомаров



  • Літописець вказуючи на діяльність Володимира та Ярослава писав : « Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут : батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав Володимирів син , засіяв книжними словами серце вірних , а ми живемо користуючись з книжної науки..»



  • "Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).



  • "Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М.Грушевський).



  • "Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…” (Б.Греков).




  • "І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М.Брайчевський).




Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconКиївська держава за часів правління ярослава мудрого мета

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconКиївська русь за часів правління князя ярослава мудрого мета уроку
Володимира Великого; розкрити багатопланову діяльність Ярослава Мудрого, а саме: проаналізувати церковне та культурно-освітнє життя...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconКонспект уроку з історії України в 7 класі на тему «Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого»
«Руська правда», визначити відносини Ярослава Мудрого з іншими державами; розвивати вміння аналізувати історичні документи і робити...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconУрок тема: Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого мета: ознайомити учнів із діяльністю видатних діячів періоду Київської Русі князя Володимира та Ярослава
Русі; формувати початкові навички, характеристики історичних діячів, роботи з картою і атласом, вміння висловлювати свою власну думку;...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconКультура київської русі
Київської Русі, ознайомити їх з процесом становлення Київської держави, запровадженням християнства та розквітом культури за часів...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconТема. Київська держава за часів правління Володимира Великого Урок-екскурсія
Нестор-літописець порівнював цю історичну особу з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Православна церква прилучила її до лику...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconТема. Київська Русь за часів правління Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії Мета
Мета: характеризувати внутрішнє та зовнішнє становище в Київській Русі за правління князя Володимира

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconПродовження до роботи «Ілюстрації» частина 6 Метод: художня творчість за малюнком. Портрет княгині Ольги (підручник стор. 42) Після вивчення теми «київська Русь за часів княгині Ольги»
Після вивчення теми «київська Русь за часів княгині Ольги» пропоную за портретом та отриманими знаннями, скласти про княгиню Ольгу...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconНа Трьохсвятительській вулиці, що з незапам’ятних часів пролягла водороздільними кручами, були виявлені рештки стоянки бронзового віку (ІІ тис до н е.). У ХІ ст
У ХІ ст на цьому плато розташувалися двір І родовий Дмитрівський монастир Великого київського князя Ізяслава (у хрещенні Дмитра),...

Уроку: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого iconТема: «Древняя Русь в IX-XII веках»
Цель: дать представление о личности Ярослава Мудрого, его заслугах перед Отечеством

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи