Будівля уряду Карпатської України icon

Будівля уряду Карпатської України

Реклама:



Скачати 377.92 Kb.
НазваБудівля уряду Карпатської України
Сторінка1/3
Дата конвертації10.06.2013
Розмір377.92 Kb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3





(до 1938: Підкарпатська Русь) — офіційна назва автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938—1939 рр., Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939 р.

Назва неофіційно вживалася і до 1938 року, для означення території теперішнього Закарпаття.













^ Ще не вмерла Україна,

І слава, і воля!

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші воріженьки,

Як роса на сонці;

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.


СТОЛИЦЯ

Ужгород, Хуст

Перша столиця - Ужгород



^ Будівля уряду Карпатської України.









Вулиця в Хусті. У другому будинку ліворуч

Розміщувалося міністерство комунікацій.




^ Перша столиця - Ужгород



Будівля уряду Карпатської України.









^ Вулиця в Хусті. У другому будинку ліворуч

Розміщувалося міністерство комунікацій.



МОВА - українська






^ ФОРМА ПРАВЛІННЯпрезидентська республіка




БРОДІЙ Андрій Іванович (1895-1946) -відомий громадсько-політичний діяч, перший прем'єр-міністр автономного уряду Підкарпатської Русі.





БРОДІЙ Андрій Іванович (1895-1946) -відомий громадсько-політичний діяч, перший прем'єр-міністр автономного уряду Підкарпатської Русі.



ПРЕМЄР-МІНІСТРИ - Андрій Бродій, Августин Волошин







ПРЕЗИДЕНТ - Августин Волошин

«Карпатська Січ» у Великому Бичкові




^ ЗБРОЙНІ СИЛИ - Карпатська Січ


«Карпатська Січ» у Великому Бичкові




Карпатська Січ, також Організація Народної Оборони Карпатська Січ, парамілітарна організація на Закарпатті в 1938—1939 pp., оформлена в листопаді 1938 з утвореної у вересні націоналістами Української Національної Оборони. Головою Української

Н




Климпуш Д.

Росоха С.






Климпуш Д.
аціональної Оборони був ^ С. Росоха. На чолі Карпатської Січі стояла Головна команда (командант Д. Климпуш, заступник І. Роман) і штаб з осідком у Хусті. В окремих районах були районні команди (10) і підлеглі їм місцеві організації, які провадили військовий і політичний вишкіл (кільканадцять тис. чол.). В 5 постійних гарнізонах Карпатської Січі провадився нормальний військовий вишкіл, а частина січовиків виконувала допоміжну службу в поліції чи прикордонній сторожі. Карпатська Січ вела також культурно-освітницькою працю серед населення (артистична група «Летюча естрада») та видавала тижневик «Наступ» (ред. С. Росоха). Серед старшин Карпатської Січі та в постійних ґарнізонах була, крім місцевих, значна кількість галицьких українців.

П




Росоха С.

ісля проголошення самостійности Карпатської України Карпатська Січ стала її національною армією (начальник штабу полковник М. Колодзінський) і в березні 1939 чинила збройний опір угорській армії. В цей час близько 2000 членів Карпатської Січі було під зброєю; кілька сотень з них згинуло в боях з чехами (13. 03.39 р.), а потім з угорцями. Перед переважаючою угорською силою бійці Карпатської Січі відступили до Румунії і Словаччини; румуни видали частину їх угорцям, а ті в свою чергу передали багато галичан полякам. Боротьба Карпатської Січі проти угорців була першим збройним виступом, що попередив другу світову війну.



Колодзінський М.


Єдиний танк Карпатської Січі


Колодзінський М.

^ ІСТОРИЧНИЙ ПЕРІОД - Друга світова війна

ЗАСНОВАНА - 22 жовтня 1938 р.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ - 15 березня 1939 р.

ПРИПИНИЛА ІСНУВАННЯ - кінець травня 1939 р.


^ У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ


Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21 січня 1919 року на Народних Зборах («Соборі Русинів») у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії, не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі.


На основі рішень Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. і Тріанонського мирного договору 1920 р. Карпатська Україна увійшла до складу Чехо-Словаччини на правах автономії. Проте реальний автономний статус Карпатської України, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким урядом. У 1920-30-х рр. українська громадськість і політичні партії на Закарпатті активно виступали за надання Карпатській Україні автономії, створення Української національної держави і возз'єднання у Соборній незалежній українській державі.


З^ АПРОВАДЖЕННЯ АВТОНОМІЇ

П
Кабінет міністрів Карпатської України
ісля Мюнхенського договору чотирьох держав (30 вересня 1938 року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Карпатській Україні статус автономної республіки.
8 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд на чолі з А.Бродієм (затверджений центральною владою 11 жовтня 1938 р.). 22 жовтня 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців.




27 жовтня 1938 року А.Бродія, який намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади голови уряду і прем'єр-міністром Карпатської України обрано А.Волошина. Рішенням Віденського арбітражу 1938 р. значна частина Карпатської України (Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти) з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове були приєднані до Угорщини. За цих умов столицю Карпатської України було перенесено до Хусту.


^ Територія приєднана до Угорщини позначена вертикальними лініями


Карпатські січовики



УКРАЇНІЗАЦІЯ


Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими терористичними формуваннями було створено збройні сили Карпатської України — Організацію Оборони «Карпатська Січ», велику допомогу в створенні якої надала Організація Українських Націоналістів. Уряд А.Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація.


Народний дім товариства «Просвіта»


Народний дім товариства «Просвіта»




^ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ


1
Штефан А.

Штефан А.
2 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (бл. 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державними символами республіки були визнані герб (червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму (спікера) Карпатської України у 1939 року, референт преси й інформації та зв'язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха.


О^ КУПАЦІЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ


Угорські вояки пробираються через кордон

В
Ревай Ю.

Ревай Ю.

Угорські вояки пробираються через кордон

Ревай Ю.
ніч з 13 на 14 березня 1939 р. хортистська Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегове-Севлюш. 16 березня 1939 р. зазнавши з начних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня, більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.



У
^ Угорська армія на марші
гірських районах Карпатської України загони «Карпатської Січі» продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939 р.. У кінці березня 1939 р. президент республіки А.Волошин і частина уряду на чолі з прем'єром Ю.Реваєм виїхала через Румунію на еміграцію.





Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.

^ Розстріли січовиків після захоплення Закарпаття


Розстріли січовиків після

«Встане Україна, світ правди засвітить

І помоляться на волі невольничі діти…»


Т.Шевченко






І закарпатці, й галичани в бою тім голови поклали.

Були і в Карпатах Крути,

^ Де трупами, наче листом,

Щоби неволю відвернути,

Лягли ще юні гімназисти

Вони за вільну Україну,

Проти фашистської навали,

На Красне поле,

Мов на міну

^ Пішли й навік заночували

Хоч смертоносно ворог тиснув,

Та там його призупинили:

На Красне поле і у Тису

Гарячу кров свою пролили

Лише, коли фашист у танках

Помчав на їх піхотну зброю…

Топтався скрізь на їх останках

Ще довго після бою.

І закарпатці, й галичани

В бою тім голови поклали –

Дитя – Вкраїну так зачали


Відзначення 70 річниці Карпатської України в м.Хуст. Хрест пам’яті на Красному полі
Хоч ще тоді й не врятували.

^ Так піднімались до зеніту

У власній крові по коліна

І доказали всьому світу,

Що є держава – Україна.

Василь Малета (Міжгір’я)
Відзначення 70 річниці Карпатської України в м.Хуст

^ МАНІФЕСТ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІДКАРПАТТЯ

В МОВІ ЖИВЕ НАРІД


Кождий нарід лиш доти жиє, поки захоронить свою мову, свою народну культуру, свої традиції, звичаї та обичаї.


Підкарпатський український нарід довгі віки жив у народній неволі, але в його душі не вгасала іскра Народного Духа, світила йому в темних часах лихоліття та підтримувала віру у кращу будучність. І нарід наш зберіг (вхоронив) та передав нам, своїм нащадкам, чарівну пісню, наші прекрасні стародавні звичаї і незіпсуту народну милозвучну рідну мову, яку цілий науковий світ називає українською.


Сотки літ ждав наш нарід воскресіння і волі. І діждався. По світовій війні, а головно по добровільнім прилученню нашім до Чехословацької Республіки, мов чарівний удар, пробудилися ми з глибокого вікового сну, воскресли, мов із мертвих, до нового свобідного народного життя. Зачалася праця на всіх ділянках народного життя, а вже найбільше часу і труду присвячено розвоєві рідної мови і поширенню народної культури.


На чолі того руху стала "Просвіта", а коло неї згуртувалися всі свідомі сини народу: селяне, робітники та рідному народу вірна інтеліґенція, і перетворювали несвідому масу у свідомий культурний український нарід.


Зрозуміли наші перші просвітяне, що рідна мова (рідний язик), рідна культура є основою і передумовою нашого народного існування, нашого добробуту і нашого культурного та політичного розвитку.


І справді, розвивалася тут на диво гарно, скоро наша народна культура, і відроджувався віками поневолений нарід.


В перші часи нового життя не було тут жодного роздору, не було двох народів, не було двох культурних напрямків, була єдність, була любов і була спільна праця.


Та не сподобався наш гарний культурний розвиток деяким нашим заграничним сусідам і ворогам нашої республіки. Не сподобався і нашим домашнім колишнім мадяризаторам, денаціоналізаторам і москвофілям, які при кінці 1923 року зорґанізувалися і одверто зачали боротьбу против нашої мови, нашої культури й проти всього, що наше, що рідне, що нам миле.


Одні з незнання, з неорієнтованості, а другі за юдин гріш, фальшиво використовуючи демократичний устрій нашої республіки, перекручують значення слів "русин" "руський" "русский", — демаґоґією, хитрістю, обманством внесли і вносять в наше народнє життя роздор, ненависть, нищать народну свідомість та любов до свого народу, його мови (його язика), його культури.


Ці елементи для піддержання і усталення того роздору роблять спроби і натиски на різні політичні партії, навіть на уряди, щоб під покришкою назви "русскій"-"карпаторусскій" до наших урядів і судів завести москальський язик, а навіть завести російську мову навчальну — як ніби-то нашу рідну мову — й до народніх шкіл по селах та робити з нас москалів або якийсь окремий "карпаторусскій народ" і взагалі довести нас до нашого повного винародовлення.


На таку підлу, руїнницьку роботу, на таке святотатське посягання на наш найдорожчий скарб, на наші народні святощі, на нашу рідну мову і культуру, ми — свідомі сини свого народу — без огляду на нашу реліґійну й партійну приналежність, без огляду на те, чи то інтеліґент, чи то селянин, чи робітник, не можемо дивитися з заложеними руками.


Ми не можемо допустити, щоби хтось робив із нас, під назвою "русскій", москалів, а з наших дітей яничарів свого народу і духовних калік.


Ми не можемо допустити до того, щоби на нашій прадідній землі, по інструкції відомих ворогів нашого народу і ворогів самої республіки, зробили з нас нігде не існуючий окремий "карпаторусскій народ", що числив би з одних 400—500 тисяч душ. Такий народець не може існувати, не може жити межи великими народами Європи, і такі наміри — то злобні спроби на наше цілковите винищення.


Ми добровільно прилучилися до Чехословацької Республіки, ми є вірними громадянами нашої демократичної держави, — але в мовних і культурних справах ми були й будемо частиною великого 50-міліонового українського народу і цеї нашої народної та культурної єдності ніколи нізащо не зречемося.


Відома річ, що новіше зачали заводити до наших шкіл, під маскою "русского", московські книжки, як "русская граматика" Е. И. Сабова та інші.


Граматика Сабова, написана російським (москальським) еміґрантом Григорієвим, не є граматикою нашого народного язика, але є чисто москальська граматика, котра до наших шкіл, як граматика нашої мови, не надається. Та є ще й інші "русскі" книги, як "Карпаторусскій букварь", "Книга для чтенія", "Родина" написані якоюсь дивною тарабарщиною, якою ані москальський, ані наш український нарід ніде не говорить, і тому ті книжки тяжкі і незрозумілі нашим дітям.


Проти заведеня тих книг протестуємо та жадаємо заборони їх уживання в наших школах.


Ми хочемо, щоби в наших школах учили нашою рідною мовою, котрою є одинока наша українська, а не москальська мова.


Нема сумніву, що на Підк. Русі не є двох народів. Нема тут жодних "русских", то є жодних москалів, нема жодних "Карпатороссів", але є лиш оден український нарід. Тому одному народові належить одна мова, одна культура і оден правопис.


Для заманіфестування нашої української свідомості, сили й єдності, для установлення плану дальшої нашої праці і боротьби за нашу мову, культуру та кращу долю скликаємо на


17-го жовтня (октобра) 1937


МАНІФЕСТ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІДКАРПАТТЯ. Видано у формі окремого плаката в друкарні оо. Василіян в Ужгороді й розповсюджено до початку Всепросвітянського з’їзду, який відбувся в Ужгороді 17 жовтня 1937 р. Маніфест підписали представники 24-х культурно-громадських орґанізацій, партій, союзів, редакцій. А. Волошин підписав Маніфест двічі — від імені Першої Руської Народної Ради і від Педагогічного товариства Підкарпатської Русі. Він брав активну участь у підготовці цього з’їзду і, певно, був одним із авторів Маніфесту.


^ МАНІФЕСТ УРЯДУ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

ДО ВСІХ ГРОМАДЯН КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

Ми, Уряд Карпатської Русі, яку великодержави, що встановили остаточні границі дня 2 листопада 1938 р. у Відні, називали її природно Карпатською Україною, звертаємося в цю вирішальну хвилину з гарячим закликом до вас, браття і сестри.


Відірвання споконвічних наших городів Ужгороду й Мукачева від Карпатської України — це зранення нашої Батьківщини. Але в цій важкій хвилині пам’ятаймо те, що коштом тієї нашої рани здобуто українську державну самостійність. Цей важкий удар, що стрінув нас, не захитає нашої волі сповнити те велике завдання, яке оце поставила перед нами історія.


Супроти нового стану речей, столицю нашої країни переносимо з забраного Ужгороду до Хусту, до того міста, в якому 21 січня 1919 року проголошено перше бажання самостійності.


Ми рішили взятися за історичний труд будови нашої обкроєної, однак до самостійності піднесеної країни.


Між вами ходять агенти чужих інтересів, що застрашують вас, що ми на нашій обкроєній землі не зможемо жити, бо не буде з чого жити й на чім працювати. Та таке твердити може лише ваш ворог, що хотів би підчинити цілу нашу землю пануванню тих фальшивих "приятелів", що сьогодні забрали наші прадідні міста, хоч їм ті міста не потрібні, ні не принесуть їм ніякої користі.


Ви повинні це знати, що наші вороги хотіли забрати всі скарби нашої землі, які забезпечать нам краще життя.


До розбудови нашої країни маємо забезпечені услів’я, тобто капітал і працівні сили, що допоможуть вашій владі повести вас до кращої будучності.


Наша самостійна держава дає нам не тільки культурну і політичну свободу, але й забезпечує також для нас хліб і працю. Вже цього року приступимо до будування нових доріг і залізниць. Закликаємо вас усіх, свідомих братів і сестер, щоб ви на початках нашої самостійності показали себе гідними свободи й помагали владі в розбудові нашої держави.


Хай пропадуть всякі реліґійні й класові спори, що їх досьогодні викликували між нами вороги нашого народу.


Єдність нашого народу, спокій і порядок стануть найпевнішою запорукою скорого розвитку нашої держави.


Історія й ми за свою правду. Для всіх наших дальших дій, які ми підприймемо у виконанні наших обов’язків, очікуємо твердого морального опертя населення Карпатської України і всього українського народу.


Боже, нам допоможи сповнити наш відповідальний труд!


Ужгород, 3.ХІ.1938.

Д-р Авґустин ВОЛОШИН в.р. Прем ‘єр-міністр


МАНІФЕСТ УРЯДУ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ ДО ВСІХ ГРОМАДЯН КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ. Надруковано й розмножено у формі окремої листівки на початку листопада 1938 р. За Віденським арбітражем 2 листопада 1938 р., низинна, південнозахідна територія Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево, Берегове відійшла до Угорщини. На решті території створено державу Карпатська Україна, яка увійшла до федеративної держави чехів, словаків і карпатських українців. Як прем’єр-міністр Карпатської України (до 2 листопада 1938 р. — Підкарпатської Русі) А. Волошин змушений був прийняти поділ Закарпаття як доконаний факт. З "Маніфестом" до "українського народу Підкарпаття" 4-го листопада 1938 р. звернулася також Перша Українська (Руська) Народна держава, закликаючи будувати й зміцнювати молоду Карпатоукраїнську державу.

^ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРАВИТЕЛЬСТВА ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ З

ДНЯ 25 ЛИСТОПАДА 1938

ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ


Правительство Карпатської Русі на основі § 8 мовного закону з дня 29 лютого 1920 чис. 122 Зб. з. і розп. наказує:


  1   2   3

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Будівля уряду Карпатської України iconВ м. Хусті на Закарпатті розглядалося ще в період існування державної автономії Карпатської України в кінці 1938 року. Незважаючи на несприятливі умови, політичний лідер Августин Волошин розробив проекти документів, зокрема Закон
Закону «Про заснування Українського Державного Університету в Хусті». Були накреслені заходи щодо організації шкіл та гімназій із...

Будівля уряду Карпатської України iconРічниця Карпатської України (Чикальська О. Д.) Тематична виховна година «Ні – наркотикам!» (Медулич О. М. )

Будівля уряду Карпатської України iconШклярський Юрій Олександрович
Досвід, напрацьований в області, став надбанням усієї держави. Свідченням цього є відповідні розпорядження Президента України, постанови...

Будівля уряду Карпатської України iconКабінет міністрів україни п о с т а н о в а від 4 березня 2004 р. N 264 Київ
Затвердити такі, що додаються: Концепцію стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню віл-інфекції/сніду, на період...

Будівля уряду Карпатської України iconУкраїна в роки другої світової війни 1939-1945 рр
Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Проголошення автономії Карпатської України

Будівля уряду Карпатської України iconМіжнародний екологічний форум «Довкілля-2010» Міжнародний екологічний форум «Довкілля-2010»
Тут були представлені не лише всі кращі екологічні сили України, а й гості з інших країн. Зокрема, з вітаннями до учасників виступали...

Будівля уряду Карпатської України icon«заспіваймо про руїну, про карпатську україну…» Дослідницько-пошуковий позаурочний виховний захід мета
Чехословаччини, показати процес створення Карпатської України, дати характеристику цьому державному утворенню та визначити історичне...

Будівля уряду Карпатської України iconЛекції читає професор карл цайнінгер
Доктор Цайнінґер працював над багатьма проектами уряду сша, включаючи програми U. S. Army Electronics Technology and Devices Laboratory...

Будівля уряду Карпатської України iconМикола Оніщук: Оновлення інститутів влади після обрання нового Президента має відбуватися у правовому полі
Я коаліції фракцій Верховної Ради? За яких умов можлива зміна статусу державної мови? Що буде, якщо парламент не проголосує питання...

Будівля уряду Карпатської України iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України Верховна Рада України постановляє
Статтю 290 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., Nn 18 22, ст. 144) виключити

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи