Організація навчального процесу icon

Організація навчального процесу

Реклама:



НазваОрганізація навчального процесу
Сторінка4/4
Дата конвертації17.04.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4

^ Які вимоги до протоколу засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?

Всі засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної комісії) протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах та при захисті дипломних проектів (робіт), записуються поставлені студентам питання, особливі міркування і зауваження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який державний документ (із відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику.

Протоколи державної комісії зберігаються у вищому закладі освіти.

^ Які вимоги до звіту голови державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?

У звіті голови державної комісії відображаються: аналіз рівня підготовки випускників і якість виконання ними дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам; характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах; недоліки в їх підготовці; даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт голови державної комісії обов'язково обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого закладу освіти, факультету (відділення).


^ IV. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

Чим визначається навчальний час студента?

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

^ Які облікові одиниці навчального часу студента прийняті у вищій освіті України?

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допускається. Проте, при проведенні пари без перерви її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчальних днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

^ Що входить у час перебування студента на навчальному курсі?

Час (тривалість) перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, екзаменаційних сесій та канікул.

^ Яка тривалість канікул протягом навчального курсу?

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.

^ Чи регламентується нормативно початок навчального року?

Навчальний рік розпочинається, як правило, 1 вересня. В окремих випадках, у разі необхідності, навчальний рік може розпочинатися в інший час.

^ Що таке розклад навчальних занять?

Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.

^ За яких умов допускається вільне відвідування занять студентами?

Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів у порядку, встановленому вищим закладом освіти. Дозвіл на вільне відвідування лекцій із конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає декан факультету (завідувач відділення) за згодою завідувача кафедри (голови предметної або циклової комісії).

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів.

^ Чи дозволяється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів?

Відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, забороняється, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


Газета «Університет «Україна», №4-5, 2003


^ V. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

Вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації

Яка тривалість робочого часу викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації?

Відповідно до пункту 2 статті 51 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу — скорочений робочий день, тривалість якого менша від нормальної тривалості робочого дня (40 годин на тиждень). Зокрема, для викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації у зв'язку з підвищеною розумово-емоційною діяльністю середньотижнева тривалість робочого часу становить 36 годин. Щоденна тривалість робочого часу викладача при шестиденному робочому тижні згідно зі статею 52 КЗпП становить 6 годин.

Тривалість робочого часу викладача на навчальний рік визначається з урахуванням відпускних, вихідних і святкових днів. Розрахунок тривалості робочого часу на навчальний рік здійснюється таким чином:

навчальний рік налічує 52 тижні, з них 8 тижнів відпускних днів і 2 тижні святкових днів (1996 рік). Тривалість робочих тижнів відповідно визначається як різниця:

52 тижні - 8 тижнів - 2 тижні = 42 тижні.

Виходячи з цього, річна тривалість робочого часу викладача вираховується як добуток кількості робочих тижнів і тижневої тривалості робочого часу викладача:

42 тижні х 36 годин/тижні = 1512 годин.

Треба зауважити, що річна тривалість робочого часу викладача змінюється в залежності від кількості святкових днів, а тому її обрахування проводиться щорічно.

^ Чи може вищий заклад освіти встановлювати п’ятиденний робочий тиждень?

Таке право вищого закладу освіти регламентується статтею 52 КЗпП. Питання про перехід вищого закладу освіти з шестиденного робочого тижня на п'ятиденний вирішується адміністрацією закладу освіти спільно з профспілковим комітетом із урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням із місцевими органами влади і регламентується Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

При п’ятиденному робочому тижні тижнева тривалість робочого часу викладача не змінюється і становить 36 годин.

^ Чим визначається робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації визначається обсягом виконання ним певних обов'язків, зокрема, виконання ним навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи, і регламентується Нормами часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліками основних видів методичної, наукової й організаційної роботи і Рекомендаціями щодо запровадження їх у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 7 червня 1996 року №195.

^ В якому документі вищого закладу освіти відображається виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації своїх обов'язків?

Основним документом, в якому відображається навчальна, методична, наукова та організаційна робота викладача вищого закладу освіти протягом навчального року, є його індивідуальний робочий план.

Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується деканом факультету. Зміни в Індивідуальний робочий план протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в Індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.

^ Як визначається обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Навчальна робота як складова робочого часу викладача визначається обсягом навчальних доручень, які покладаються на нього, і виражається в облікових (академічних) годинах. Розрахунок обсягу навчальної роботи викладача здійснюється відповідно до Норм часу, які є обов'язковими. Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах або в певних межах чи з максимальним обмеженням. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна година.

Обсяг навчальної роботи викладачів, виражений в облікових одиницях, складає їх навчальне навантаження. Вищий заклад освіти на кожний навчальний рік визначає мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладачів у порядку, передбаченому його Статутом та колективним договором.

^ Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

В обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти входить: читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням індивідуальних завдань (реферати, розрахункові, графічні, курсові і дипломні проекти (роботи), навчальною і виробничого практикою студентів, рецензування курсових і дипломних проектів (робіт), консультацій студентів та аспірантів, участь у державній атестації студентів, а також інші види робіт, для яких встановлені конкретні норми часу.

Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до обов’язкового обсягу навчального навантаження викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження конкретного викладача (в межах мінімального та максимального) відповідно до його посади, встановлюються кафедрою з урахуванням виконання ним методичної, наукової й організаційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає викладач. Враховується також і те, чи навчальна дисципліна лише запроваджується, потребує від викладача значних витрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.

^ Який зміст інших обов'язкових видів роботи, що входять у робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації виконує методичну, наукову й організаційну роботу.

До методичної роботи входить: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів; розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;

розробка і постановка нових лабораторних робіт; підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін; складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу; підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.

До наукової роботи входить виконання планових наукових досліджень зі звітністю в таких формах: науково-технічний звіт згідно з ДЕСТ; дисертація (докторська, кандидатська); монографія, підручник, навчальний посібник, словник, довідник, наукова стаття, заявка на винахід, тези доповіді; рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів; перевидання монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників; керівництво науковою роботою студентів тощо.

До організаційної роботи входить робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, в експертних комісіях ВАК, у спеціалізованих радах по захисту дисертацій, у методичних радах і комісіях вищого закладу освіти, в науково-технічних радах вищого закладу освіти, в методичних радах і комісіях факультету, в експертних комісіях факультету; організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів і семінарів; робота по виданню наукових збірників;

виконання обов'язків заступника декана факультету на громадських засадах; участь у виховній роботі у студентському колективі, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи; керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою; участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

^ Чи може нормуватись виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації методичної, наукової й організаційної роботи?

Так, може. У такому випадку вищий заклад освіти самостійно розробляє відповідні норми часу на ці види роботи з урахуванням специфіки їх виконання, але за умови погодження цих норм із профспілкою вищого закладу освіти.

^ В яких випадках зменшується обсяг запланованої роботи викладачу вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Такі випадки можливі, наприклад, на період хвороби викладача або перебування його у відрядженні чи на підвищенні кваліфікації, стажуванні. Встановлене йому на цей період навчальне навантаження виконується іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й організаційної роботи або шляхом залучення в установленому порядку викладачів із погодинною оплатою праці. Після виходу викладача на роботу на період, що залишився до завершення навчального року, йому визначається відповідне навчальне навантаження та обсяг методичної, наукової й організаційної роботи в межах 36-годинного робочого тижня.

Крім того, викладачу вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації, який є аспірантом-заочником, робочий час планується на дев'ять навчальних місяців.


^ Вищі заклади освіти першого і другого рівнів акредитації

Як визначається робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації визначається затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до обсягу річного навантаження, а також планами роботи вищого закладу освіти.

^ Які види робіт входять в робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

В робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації входить виконання ним усіх видів навчальної, методичної й організаційної роботи, які він повинен вести відповідно до встановленого йому річного навантаження і затверджених планів методичної й організаційно роботи.

^ Які особливості визначення навчального навантаження викладачам вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації на ставку?

Згідно з діючим порядком обчислення заробітної плати визначення навчального навантаження викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації здійснюється на основі таких двох підходів:

— у педагогічних коледжах та училищах і прирівняних до них вищих закладах освіти навчальне навантаження викладача на ставку визначається з розрахунку 18 годин на навчальний тиждень;

— в інших вищих закладах освіти навчальне навантаження викладача на ставку визначається з розрахунку 720 годин на навчальний рік.

Навчальне навантаження в одному і другому випадках розподіляється на навчальний рік за семестрами.

^ Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації?

В обсяг навчальної роботи викладачів педагогічних коледжів та училищ і прирівняних до них вищих закладів освіти входить (із розрахунку 18 годин на тиждень) читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять та керівництво навчальною і виробничою практикою студентів.

В обсяг навчальної роботи викладачів інших вищих закладів освіти входить (із розрахунку 720 годин на навчальний рік) читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням курсових і дипломних проектів (робіт), навчальною і виробничою практикою студентів, консультації.

Чи передбачені норми часу для здійснення керівництва предметними або цикловими комісіями, класного керівництва, завідування навчальним кабінетом, перевірки письмових робіт з української мови і літератури, математики, іноземної мови, креслення і технічної механіки (конструювання)?

За зазначені види робіт чинним законодавством передбачено додаткову оплату, а тому норми часу для їх виконання не встановлено.

^ Як визначається обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації?

Обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації визначається так, як і викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

^ Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до навчального навантаження викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Види навчальних занять, що входять до обсягу навчального навантаження конкретного викладача, встановлюються предметною або цикловою комісією і затверджуються директором вищого закладу освіти.

^ Який зміст інших обов’язкових видів роботи, що входять у робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації виконує відповідно до плану роботи закладу освіти методичну й організаційну роботу. Враховуючи те, що для цих закладів ще не прийняті національні нормативні переліки основних видів методичної й організаційної роботи, їм можна рекомендувати такі види робіт:

методична робота — написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів, розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм, розробка і постановка нових лабораторних робіт, підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін;

складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю, розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання, вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу, підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.

Організаційна робота — робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, у методичних радах і комісіях вищого закладу освіта, в методичних радах і комісіях відділення; керівництво студентським гуртком, проблемною групою, участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

^ Чим визначається графік робочого часу викладачів вищих закладів освіти всіх рівнів акредитації?

Графік робочого часу викладачів визначається розкладом аудиторних навчальних занять, консультацій, графіком проведення контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, які не передбачені графіком, визначається у порядку, встановленому вищим закладом освіти, з урахуванням особливостей спеціальностей та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.

^ Чи дозволяється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів?

Якщо навчальні заняття та контрольні заходи передбачені розкладом, то не дозволяється.


^ VІ. ФОРМИ НАВЧАННЯ

За якими формами здійснюється навчання у вищих закладах освіти?

Навчання у вищих закладах освіти здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна), вечірня, заочна (дистанційна), екстернат.

^ Чи допускається поєднання різних форм навчання?

У вищих закладах освіти допускається поєднання різних форм навчання із метою створення умов для повнішої реалізації відповідної програми підготовки, але в межах чинного законодавства та з урахуванням можливостей як особи, яка навчається, так і вищого закладу освіти.

^ Які характерні особливості кожної із форм навчання?

Основною формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня є денна (стаціонарна) форма навчання. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання вищим закладом освіти здійснюється з відривом від виробництва.

Вечірня і заочна (дистанційна) форми організовуються для тих осіб, які не мають можливості навчатись із відривом від своєї основної професійної діяльності. Для таких осіб чинним законодавством передбачено певні пільги.

Особливою формою навчання є екстернат. Ця форма навчання дає можливість особам, які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, здобути певний рівень освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому закладі освіти заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Навчання в екстернаті регламентується Положенням про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 грудня 1995 року №340.


^ VІI. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу?

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає державні стандарти освіти: навчальні плани, навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, програми навчальної, виробничої й інших видів практик, підручники і навчальні посібники, інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять, індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін, контрольні завдання до семінарських практичних і лабораторних занять, контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, методичні матеріали для студентів із питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).

^ Які складові навчально-методичного забезпечення є державними, а які вищого закладу освіти?

До державних складових навчально-методичного забезпечення відносяться державні стандарти освіти: навчальні плани, навчальні програми з усіх нормативних навчальних дисциплін програми навчальної, виробничої й інших видів практик, підручники і навчальні посібники з грифом Міністерства освіти.

До складових навчального методичного забезпечення, які розробляються вищим закладом освіти, відносяться робочі навчальні плани та програми, навчальні програми з вибіркових навчальних дисциплін, навчальні посібники без грифу Міністерства освіти, інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять, індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів із навчальної дисципліни, контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять, контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, методичні матеріали для студентів із питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт), інші матеріали, які визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий заклад освіти.


Газета «Університет «Україна», №7-8, 2003
1   2   3   4



Реклама:

Схожі:

Організація навчального процесу iconНаказ №213 м. Київ Про надання статусу експериментального навчального закладу регіонального рівня з теми «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми в умовах дошкільного навчального закладу»
«Організація фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми в умовах дошкільного навчального закладу»

Організація навчального процесу iconНаказ №13 Про підвищення кваліфікації викладачів на постійно діючому семінарі «Технології Інтернет-підтримки навчального процесу»
У рамках підвищення кваліфікації викладачів та з метою подальшого підвищення якості навчально-виховного процесу, узагальнення досвіду...

Організація навчального процесу iconМетодичні рекомендації щодо вивчення російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2012/2013 навчальному році. Російська мова
Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин...

Організація навчального процесу iconПроект «Установка проекційного комплексу (проектор + екран) в навчальному класі» Поставлена ​​задача
Установка візуального комплексу для забезпечення навчального процесу в навчальному класі. Підвищення якості підготовки учнів, підвищення...

Організація навчального процесу iconБратищенко Ірина Вікторівна заступник директора школи з нвр, вчитель української мови та літератури Київської середньої загальноосвітньої школи №4 управлінське консультування як інструмент організаційного розвитку навчального закладу
У статті на основі аналізу сучасних науково-педагогічних та інформаційних джерел визначено сутність, функції, методи та організація...

Організація навчального процесу iconОрганізація навчально-виховного процесу у першому класі міністерство освіти І науки україни
Відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” з 2001-2002 навчального року навчання у 1 класі розпочинають...

Організація навчального процесу iconІнноваційні процеси в галузі середньої освіти
Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, за якою дитина стає активним учасником процесу засвоєння...

Організація навчального процесу iconОновлення змісту освіти і нова організація навчально-виховного процесу дозволяє сформувати особистість

Організація навчального процесу iconДля вчителів початкового навчання
Організація навчально-виховного процесу в школі І ступеня на засадах особистісно орієнтованої педагогіки

Організація навчального процесу iconОрганізація процесу харчування в дошкільних навчальних закладах
Упорядник: Совенко О. В., завідуюча днз №29 "Біла лелека", спеціаліст вищої категорії, Відмінник освіти України

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи