Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції icon

Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції



НазваПрограма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції
Сторінка1/6
Дата конвертації04.02.2013
Розмір1.09 Mb.
ТипПрограма
джерело
  1   2   3   4   5   6
1. /зпр/_стор_я.doc
2. /зпр/Б_олог_я ЗПР.doc
3. /зпр/Географ_я.doc
4. /зпр/Загальна поясн. зап..doc
5. /зпр/Заруб_жна л_т.doc
6. /зпр/Образотворче мистецтво.doc
7. /зпр/Природознавство.doc
8. /зпр/Програма Правознавство.doc
9. /зпр/Програма з укр.л__т ЗПР.doc
10. /зпр/Програма укр.моваMicrosoft Word.doc
11. /зпр/Програми 5-9 класи математика.doc
12. /зпр/Програми з англ_йськох мови для 5-9 кл. (ЗПР).doc
13. /зпр/Програми з ф_зики для 7-9 кл. (ЗПР).doc
14. /зпр/Ф_зична культура.doc
15. /зпр/Х_м_я.doc
16. /зпр/ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА.doc
17. /зпр/музика.doc
18. /зпр/основи здоровя.doc
5-9 класи Київ 2009 р. Пояснювальна записка
Програма біологія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка
Програма географія для 6-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка вступ
Освітня галузь «Природознавство» Укладачі: «Природознавство»
Програма з зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції
«Образотворче мистецтво». Пояснювальна записка
Програма природознавство для 5-6 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції Пояснювальна записка
Програма з правознавства (практичний курс) для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) 9 клас
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції
Програма з української мови для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції
Навчальні програми
Програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) іноземна мова (англійська) 5 – 9 клас Київ 2009 пояснювальна записка
Програми з фізики для 7-9 класів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції
Програма для 5-9- х класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) з предмету
Програма хімія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка
«художня культура» Пояснювальна записка
«музичне мистецтво». Пояснювальна записка
Навчальні програми




Інститут спеціальної педагогіки АПН України

Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції


Програма

з української літератури

для 5-9 класів

загальноосвітньої спеціальної школи

інтенсивної педагогічної корекції


Укладач: Марчук Т.Ф.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


За концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному процесі реалізації української національної ідеї державотворення, найвищою цінністю проголошується людина. Тому в Державному стандарті змістом базової освіти передбачається створення оптимальних передумов «для всебічного розвитку особистості» і виховання громадянина – патріота України.

Українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, невід’ємною складовою його національної культури. Засобами мистецтва слова вона допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати на її свідомість, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Зміст освіти школи інтенсивної педагогічної корекції, відповідно до Державного стандарту, має цензовий рівень. Отже, у дітей із ЗПР протягом навчання в основній школі на основі достатньо скоригованих процесів пізнавальної сфери, розумової та мовленнєвої діяльності, набутих позитивних якостей особистості, мають бути сформовані повноцінні знання та вміння з української літератури, які відповідають рівню освіти учнів основної ланки загальноосвітньої школи, а відтак забезпечують успішне навчання в старшій ланці, у професійно-технічних училищах.

Однак варто пам’ятати, що в основній школі інтенсивної корекції продовжують навчатися діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося в достатній мірі скоригувати в початковій школі. Учням із затримкою психічного розвитку цієї вікової групи притаманні особлива ригідність, інертність мислення, у процесі виконання навчальних завдань домінування інтуїтивно-практичного мислення над понятійним, недостатня продуктивність розумових дій: аналізу, абстрагування, узагальнення, порівняння, суттєве відставання у розвитку причиново-наслідкового мислення, недостатність самоконтролю, низька мотивація до здійснення навчальної діяльності тощо.

Таким чином, мета та завдання змісту освіти основної ланки школи інтенсивної педагогічної корекції повинні трансформуватися через пріоритети сучасної освіти і, водночас, мати визначену корекційну спрямованість.

Отже, метою шкільного вивчення української літератури в основній ланці школи інтенсивної педагогічної корекції є:

–підвищення рівня загальної освіченості учня, досягнення ним належного рівня сформованості вміння читати й усвідомлювати прочитане, прилучатися до художньої літератури, а через неї – до фундаментальних цінностей культури, розширення пізнавальних інтересів;

  • сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й саморегуляції особистості в сучасному світі;

  • виховання національно свідомого громадянина України;

  • формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості;

  • розвиток комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного й критичного мислення, вміння аргументовано доводити власну думку;

  • вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі;

  • вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті;

  • розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможність учитися.

Найважливішою особливістю пропонованої програми з української

літератури є те, що вона укладена на основі Держаного стандарту базової освіти. Тому в ній враховані сьогоднішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень учнів основної школи.

Відповідно до Державного стандарту програмою з української літератури передбачається «формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях. У ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації у сучасному житті. Вивчення предмета «української літератур» у спеціальній школі інтенсивної педагогічної корекції забезпечує реалізаціє цих компетентностей у таких напрямках:

  • соціальні компетентності ( активна участь у суспільному житті; здатність

знайти, зберегти і розвинути себе як особистість, розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських орієнтирів);

– мотиваційні компетентності (розвиток здатності до навчання, самостійності мислення);

– функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Структура програми і її змістове наповнення передбачає: світовий і національний культурологічні контексти, між предметні зв’язки,, врахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості навчального процесу в основній школі інтенсивної педагогічної корекції.

Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню цінність а й засобами мистецтва слова виховує українську людину. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості та в півсвідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії. Ці твори мають давати естетичне задоволення і моральне опертя (оптимізм, життєствердність, ідея подолання труднощів, досягнення мети тощо), однак це не зводиться до абсолюту. Враховано те, що літературний текст як явище мистецтва – живий організм, а тому своїм впливом на людину завжди непередбачуваний. Іноді негативний приклад із художнього твору може спрацювати значно потужніше, сприяти духовному очищенню, оновленню, моральному загартуванню.

Відповідно до Державного стандарту вивченням предмета «українська література в ОСНОВНІЙ ШКОЛІ закладається основа освіченості учнів із ЗПР, їхньої естетико-літературної підготовленості, формування суспільно-ціннісних орієнтирів. Передбачається засвоєння певного кола усвідомлених літературних знань ( зміст творів, авторів, окремих фактів біографії письменників тощо), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати ними у процесі читання творів та їхнього аналізу.

Курс української літератури в 5-8 класах цілеспрямовано структурований за такими загальними тематичними блоками: 5 клас (Світ фантазії і мудрості», «Історичне минуле нашого народу»,»Рідна Україна. Світ природи»); 6 клас: «Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ»,»Гумористичні твори», «Пригоди і романтика»); 7 клас (Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти людина?», «Ми – українці»); 8 клас (Усна народна творчість», «З давньої літератури», «Світ української поезії», «Український гумор і сатира», «Національна драма», «З української прози»).

До кожного з розділів відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти , які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. В 5-6 класах в основному це твори, написані спеціально для дітей і про дітей, твори з казковим фантастичним сюжетом.

Особливістю вивчення української літератури в останній ланці основної школи – у 9 класі – є те, що тут застосовано історико-хронологічний підхід. Саме в цьому класі вивчаються твори у контексті історико-літературного процесу. В центр цього вивчення ставиться детальніше, аніж то було в попередніх класах, вивчення творчості Тараса Шевченка – нашого національного генія. З його творчістю мають ознайомитися однаково глибоко всі українські школярі, незалежно від того, в яких класах вони навчатимуться далі. Курс української літератури в 9 класі закінчується окремим блоком ознайомлення з деякими художніми взірцями ХХ століття. Таким чином, учні випускного класу основної школи інтенсивної педагогічної корекції цілеспрямовано долучаються до сучасної літератури.

Навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, підвищення загального рівня культури майбутнього покоління, розвиток його інтелектуального потенціалу, виробленню повноцінного здорового світогляду.

Викладання цього предмета відбувається у форматі загального мистецького контексту.

Для кожного класу вказується загальна кількість годин (однакова для всіх), та резервний час для уроків виразного читання, повторення та узагальнення, позакласного читання, який може бути змінений учителем. Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми також є орієнтовною, учитель може її змінювати ( в межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для підсумкових уроків, уроків розвитку мовлення, різних видів творчих та інших робіт на вибір учителя.


У рубриці «Зміст навчального матеріалу» при необхідності пропонуються вступні тези для кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості того чи іншого письменника, короткі анотації до творів, що враховують сучасні літературні оцінки ( в доступних для школярів межах); називаються обов’язкові для засвоєння теоретичні поняття, необхідні для аналізу текстів тощо. Але зміст цієї рубрики є лише пропозицією, однією з найсучасніших компетентних версій оцінки письменника і його творчості, він не повинен педагогом сприйматися догматично. У кожному разі, перш за все, мають враховуватися можливості дітей із ЗПР до сприймання матеріалу та його засвоєння.

Рубрика «Навчальні досягнення учнів» містить перелік основних усвідомлених знань ( у тому числі і творів для вивчення напам’ять), вмінь, навичок дітей із ЗПР, передбачених кожною конкретною темою. Скажімо, навчально-виховний процес повинен відбуватися так, що вивчаючи творчість В.Винниченка у 6 класі дає можливість «усвідомлювати найважливіші цінності моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність, здатність до милосердя і співпереживання». А усвідомлені знання дев’ятикласників про письменника-патріота Івана Липу, коментар його ідей і притч «Мати» і «У невідому путь», розвиток уміння проводити аналогії із власного життєвого досвіду спонукає до «усвідомлення власної готовності до життя у прекрасному, але жорстокому світі».

Під час навчально-виховного процесу програмою передбачено таку його організацію, у процесі якої учитель дає необхідні стартові знання, висловлює-демонструє власні судження, заохочує до глибшого пізнання, зацікавлює, коригує, спрямовує вивчання теми . Але не вимагає прийняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту. Він лише спонукає до певних оціночних висновків, а учень вчиться їх робити самостійно, так само як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії із сучасним життям, власним досвідом тощо. У рубриці особлива увага приділяється постійній допомозі кожному учневі у висловленні думок, в аналізі твору, у відтворенні його змісту тощо. Така допомога дітям із ЗПР вкрай необхідна у зв’язку з ослабленням їхньої пам’яті, неспроможністю зосередитися на завданні, розгубленістю, недостатньою гнучкістю мислення, несформованістю самоконтролю тощо.

Рубрика «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи» націлена на корекцію розумового розвитку, пам’яті та в цілому особистості учнів із ЗПР середньої навчальної ланки. В ній названі ті досягнення, до яких слід наближати школярів у процесі вивчення української літератури.

5 клас


70 годин на рік, 2 години на тиждень, 16 годин резервних.


Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1

2

ВСТУП
Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.
ТЛ: образне слово, епітет, порівняння, персоніфікація, фольклор.

Учень:

- розуміє значення термінів:

образне слово, фольклор, епітет, порівняння:

- з розповіді вчителя розуміє, що є різні види мистецтва:

- розуміє роль художнього слова у житті і людини, специфіку художнього образу;

- вміє відрізняти художню творчість від інших видів мистецтва;

- вміє користуватися одержаними знаннями.

Удосконалення техніки читання.

Розуміння, естетичного відчуття образного слова.

Усвідомлення емоційно-ціннісних орієнтирів, які допоможуть у власному житті.

Зацікавлення українською культурою.

На матеріалі української літератури розвиток словесно-логічного мислення.

Розвиток уміння користуватися словниками.

2

3

СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
Міфи і легенди українців
“Про створення землі”, “Чому буває сумне сонце?”, “Про зоряний Віз”, “Про вітер”, “Про вогонь”, “Про дощ”, “Чому пес живе коло людини?”, “Лісова панна”, “Берегиня”, “Дажбог”, “Неопалима купина” (на вибір)
Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки, добро і зло. Їхня роль у житті.
ТЛ: міф, легенда.

Учень:

- чітко й виразно читає-міф, легенду;

- розуміє поняття міф, легенда;

- розуміє роль реального та фантастичного у житті;

- вміє відповідати на запитання за змістом міфа, легенди; тлумачити їхній зміст;

- вміє розповідати про виникнення міфів та легенд самостійно чи за допомогою вчителя;

- розрізняє лексичне значення малознайомих слів;

уміє користуватися словником.

Розвиток допитливості, шанобливого ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Здатність захоплюватися цікавим, фантастичним змістом творів.

Уміння аналізувати, узагальнювати.

Уміння розрізняти твори різних жанрів.

3

4

Народні казки
“Про правду і кривду”, “Мудра дівчина”, “Про Жар-Птицю та Вовка”, “Красний Іванко і закляте місто” (на вибір)
Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, фантастичні, пригодницькі тощо). Побудова казки (зачин, кінцівка). Її яскравий нацiональний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.
ТЛ: казка.

Учень:

- чітко й виразно читає казку;

- розуміє лексичне значення переважної більшості слів у казці, користується словником;

- передає зміст казки;

- розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу:

- характеризує казкових героїв;

- аналізує і виділяє у казці реальне від фантастичного;

- переказує народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок).

Активне користування словами з текстів казок при тлумаченні їхнього змісту.

Розвиток аналізу, логічного мислення: уміння аналізувати вчинки персонажів казок, знаходити спільне й відмінне у схожих вчинках.

Уміння образно переказувати окремі уривки казки, змальовувати зовнішність персонажів.

Уміння робити власні висновки про добро та зло, переконувати, чому та чи інша риса, поведінки персонажа є позитивного або негативного.

Самостійне висловлювання про те, чого навчає казка.

Здатність захоплюватися позитивними вчинками героїв казок, їхньою зовнішністю, рисами характеру тощо.

Вміння висловлювати власні міркування про зміст казок, проводити аналогії із сучасним життям.

Розвиток уяви, фантазії осмислення постійної присутності в житті, в душі добра і зла, красивого й потворного.

4

3

Літературні казки
І. Франко. “Фарбований Лис”
Дитинство письменника. І. Франко-казкар (зб. “Коли ще звірі говорили”). Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної.
ТЛ: літературна казка. Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів (дійових осіб).

Учень:

- самостійно чи з допомогою вчителя розповідає про дитинство письменника, про І.Франка – казкаря;

- знає життя казки, переказує її фрагменти з допомогою вчителя:

виразно, чітко, вдумливого читає казку в особах;

- характеризує образ Лиса за допомогою вчителя;

- розрізняє головних персонажів від другорядних:

- відповідає на запитання вчителя за змістом казки;

- дає власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб;

розуміє поняття «літературна казка» та чим вона відрізняється від народної казки.

Розуміння того, яка народжуються майбутні фантазери та мрійники, здатні писати казки.

Уміння давати самостійну оцінку зображеному в казці.

Осмислення негативної ролі лицемірства, зазнайства, хвалькуватості в житті людини.

Уміння аналізувати, робити висновки для себе, спроектувати їх у сучасне життя.


5

2

Василь Королів-Старий. “Потерчата”, “Хуха-Моховинка”
Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок.
ТЛ: портрет.

Учень:

- вдумливо й виразно читає казку:

- переказує (хоч коротко) її зміст;

- знаходить описи зовнішності фантастичних істот.

- розрізняє персонажів – носіїв добра і зла;

- знає народне уявлення про Домовика;

- відповідає на запитання вчителя, які вимагають встановлення причиново -наслідкових зв’язків між фактами, подіями;

- розуміє поняття «портрет» у казці.

Уміння:

Аналізувати зовнішність дійових осіб.

Уміння оцінювати вчинки персонажів з позиції гуманізму.

Уміння коментувати прояви добра і зла, зображеного в казці, і в сучасному житті.

Усвідомлення повчального впливу цієї казки.

Прищеплення бажання робити, добро.

Усвідомлення важливої потреби уважного ставлення до ближнього, любові до нього.


6

2

Іван Липа. “Близнята”
Цікавий епізод із біографії письменника.
Висока ідейність, естетика, народна мораль та етика його казок. Умовна, вигадана ситуація. Дарунок Долі та вміння ним скористатися як основна думка казки. Поведінка братів-близнят — різні життєві шляхи, взірці власного вибору.
ТЛ: прозова мова.

Учень:

- уміє виразно читати, переказувати фрагменти казки (самостійно чи за запитаннями вчителя);

- розуміє, в чому сенс дарунків. Долі кожному з синів – близнят;

- простежує за текстом таз допомогою вчителя, як дарунки Долі хлопці використали у житті;

- коментує особливості вдачі братів.

Уміння думати, міркувати вголос про порушені у казці проблеми, проектувати їх на сучасне життя, співставляючи літературних героїв із собою.

Розвиток уміння аналізувати описувані автором ситуації, висловлювати власні судження про них.

Формування активної життєвої позиції.

Розвиток уміння керувати своїми емоціями.

7

3

Василь Симоненко. “Цар Плаксій та Лоскотон”
Цікава сторінка з життя митця.
Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична і оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.
ТЛ: віршована мова, рима, строфа.

Учень:

- виразно й осмислено читає казку, звертаючи увагу на ритм, риму, особливий порядок слів віршованої казки:

- за допомогою вчителя визначає основні риси характеру дійових осіб;

- розуміє значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів;

- з допомогою вчителя виділяє основні епізоди казки;

- за навідними запитаннями пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок.

Розуміння формотворчих особливостей поетичного твору.

Ознайомлення з поняттями рима, строфа.

Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ.

Розвиток уміння керувати своїми емоціями.

8

2

Загадки (на вибір)
Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин). Художні засоби в них (метафора).
ТЛ: загадка, метафора.

Учень:

- пригадує загадки з попередніх років навчання, називає їхню тематику;

- вміє називати види загадок, які вивчаються на уроці;

- відгадує загадки самостійно чи за допомогою вчителя;

- з допомогою вчителя усвідомлює логіку відгадування загадок:

- за запитаннями вчителя розкриває особливості будови загадки, роль у ній метафори;

- вивчає напам’ять кілька загадок (на вибір)

Розвиток логічної пам’яті.

Розвиток допитливості, спостережливості, як важливих елементів розумової людини.

Розвиток логічного мислення.

9

2

Леонід Глібов. “Химерний, маленький...”, “Що за птиця?”, “Хто розмовляє?”, “Хто сестра і брат?”, “Квіткове весілля”
Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови.
ТЛ: акровірш.

Учень:

- пригадує вивчені Л.Глібова у попередніх класах;

- виразно й осмислено читає загадки;

- з допомогою учителя пояснює способи їхнього відгадування;

- під керівництвом учителя коментує особливості поетичних загадок Глібова;

- з допомогою визначає роль позитивних елементів, гумору, пестливих слів у загадках;

- знає напам’ять одну-дві загадки Л.Глібова;

- уміє передати особливості акровірша.

Розвиток спостережливості на матеріалі загадок.

Розвиток умінь запитати про мало знайоме в загадці.

Розвиток кмітливості як важливого елементу розумової діяльності на основі загадок.

Розвиток логічного мислення.

Поглиблення знань і шліфування умінь читати й відчувати віршовані (метафоричні) образи.

10

2

Прислів’я та приказки
Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
ТЛ: прислів’я, приказка.

Учень:

- пригадує прислів’я та приказки, вивчені у попередніх класах:;

- розрізняє й називає види прислів’їв та приказок;

- з допомогою вчителя відрізняє прислів’я від приказки;

- пояснює прислів’я та приказки, проектуючи на сучасне життя;

- знає напам’ять (на вибір) 5 прислів’їв і стільки ж приказок .

Формування шанобливого ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу.

Розвиток уваги до вибору лексики власних суджень.

На основі афористичності , точності думки прислів’їв та приказок розвиток розумових здібностей учнів, формування їхніх морально-етичних переконань, мудрого поводження в різних життєвих ситуаціях.

11

2

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
Літописні оповіді:
про заснування Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Києва князем Володимиром (подавати на основі “Повісті минулих літ” у переказі В. Близнеця)
“Повість минулих літ” — найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.
ТЛ: літопис.

Учень:

- знає про історичну і літературну пам'ять «Повість минулих літ».

- розуміє значення літописання для нащадків;

- за запитаннями вчителя розповідає про легендарного Нестора Літописця;

- з допомогою вчителя переказує оповіді та аналізує риси характерів руських князів;

- з допомогою вчителя розрізняє казкові та історичні мотиви літописних сюжетів:

- розуміє, що таке літопис.

Розвиток уяви і фантазії на основі літописних оповідань.

Виховання благородства, сили духу, мужності, вірності своєму слову на основі творів.

Наслідування прикладу героїв творів – як бути вільним і чесним у ситуаціях щоденного життя.

Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповідей предків.

Осмислене виконання цих заповідей.

12

4

Олександр Олесь (Кандиба). “Заспів”, “Україна в старовину”, “Наші предки — слов’яни”, “Початки Києва”, “Аскольд і Дір”, “Поход на Царгород”, “Княгиня Ольга”, “Ярослав Мудрий”, “Микита Кожум’яка”
Поезії з книги “Княжа Україна”.
Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України Руси, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.
ТЛ: віршований ритм, драматичний твір і його побудова, гіпербола.

Учень:

- чітко, виразно й усвідомлено читає поезії;

- відповідає на запитання про давньоруських князів;

- за допомогою вчителя висловлює міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого;

- виразно в особах читає драму – казку «Микита Кожум’яка»;

- з допомогою виділяє в ній найнапруженіші епізоди;

- усвідомлює зв'язок історичного минулого з сучасністю.



13

2

Антін Лотоцький. “Михайло-семиліток”
Давньоруські часи України (боротьба киян проти загарбників-печенігів) у літературній інтерпретації. Почуття обов’язку і почуття батьківської любові. Роздуми про добро і зло.
ТЛ: тема художнього твору, сюжет, кульмінація.

Учень:

- пам’ятає та пригадує вже відомі йому важливі історичні події часів Київської Русі;

- вміє (з деякою допомогою) переказувати зміст оповідання;

- визначає тему оповідання;

- розділяє складові сюжету – окремі частини;

- самостійно чи з допомогою дає їм заголовки;

- розуміє, що таке кульмінація і визначає її в творі;

- порівнює образи Михайлика та його брата Лихослава;

- з допомогою вчителя висловлює роздуми про добро і зло, змальовані в творі.

Здатність асоціювати себе з героєм твору – Михайликом, близьким з учнями за віком.

Уміння вести порівняння персонажів.

Висловлювання власного розуміння і оцінки зображуваного в творі.

Осмислення понять добра і зла у площині родинної сфери;

Розвиток уміння осмислено відрізняти добро від зла.

Розуміння понять: патріотизм, вірність, почуття обов’язку.

Активне використання нових слів під час самостійного висловлювання за темою твору.

14

3

Іван Нечуй-Левицький. “Запорожці” (фрагмент)
Цікава сторінка з біографії митця. Літературна казка про запорожців. Показ письменником лицарства, гуманності, патріотизму, сміливості, відваги запорозьких козаків. Роль художніх засобів у творі (гіперболи та ін.), пейзажу, портрета.
ТЛ: пейзаж.

Учень:

- за запитаннями та самостійно переказує зміст фрагментів твору;

- знає про побут, культуру, спосіб життя запорожців;

- знаходить у тексті описи природи, коментує їх з допомогою учителя;

- за запитаннями вчителя характеризує образ Карпа Летючого;

- виділяє в тексті напружені ситуації та зачитує їх;

- коментує роздуми запорожців про долю України;

розділяє реальне від фантастичного;

з допомогою вчителя вигадує власну версію продовження небезпечних пригод хлопця.


Усвідомлення поняття лицарства і гуманних спонук до сміливих рішучих вчинків.

Уміння давати власну оцінку лицарським чеснотам запорожців.

Розвиток уміння самостійно мислити, аргументувати власну думку.

Розвиток уміння міркувати, чи ж схожі тепер ми на Карпа і на запорожців?

Уміння аналізувати художні засоби твору: описи, пейзажі, портрет героя, композиційні елементи.

15

1

Оксана Сенатович. “Малий Віз”
Коротка розповідь про письменницю. Чарівний сон Дмитрика як умовний літературний прийом. Образ допитливого хлопчика. Місце уявного і фантастичного у казці.
Значення історичного минулого для сучасності.

Учень:

- володіє відомостями про літературну казку;

- пригадує з історії України відомості про І. Сірка, запорозьких козаків:

- виразно та вдумливо читає твір;

- за запитаннями чи самостійно розповідає про Дмитрика і його фантастичну пригоду;

- за допомогою вчителя знаходить у тексті художні засоби та коментує їхню роль;

- виділяє фантастичні елементи елементи і пояснює їхню роль.


Розвиток творчої уяви.

Відтворення в уяві різних картин чарівного сну хлопчика.

Розвиток самостійності мислення.

Усвідомлення важливості збереження історичної пам’яті нашого народу.

Розвиток уміння аналізувати твір, переконливо доводити, чим фантастичне відрізняється від реального.

16


2

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
Тарас Шевченко. “За сонцем хмаронька пливе...”, “Садок вишневий коло хати...”
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство.
Картини довколишнього світу, природи у поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

Учень:

- пам’ятає і пригадує відомості про Україні часів Т.Шевченка.

- розповідає (по пам’яті) про дитинство Т.Шевченка і його родину;

- чітко й виразно читає поезії Т.Шевченка:

- орієнтується в художніх засобах творів, з допомогою вчителя знаходить у них епітети, порівняння, метафори;

- декламує по пам’яті вірш «За сонцем хмаронька пливе».


Розвиток уміння висловлювати власні почуття, емоції, які з’являються під час вивчення творів Т. Шевченка.

Виховання почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від творів.

Відтворення настроїв пейзажних поезій.

Уміння уявляти красу, відчувати насолоду від емоційного спілкування зі світом реальним, у якому учні живуть.

На основі вражень і спостережень при аналізі віршів розвиток умінь спілкуватися, висловлювати власну любов до рідної землі, батьківщини.

17




Костянтина Малицька (Псевд. Віра Лебедова, Чайка Дністрова). “Чом, чом, земле моя...”, “Соловей”
Розповідь про письменницю. Вірш-пісня, що стала народною.
Відтворення художнім словом почуття любові до рідної землі. Причини популярності пісні. Художня оповідь про пташку (художній опис “Соловей”). Образ солов’я як втілення творчої особистості, її достойної поведінки, максимальної самореалізації.
ТЛ: художній опис.

Учень:

- розуміє ліричність вірша-пісні «Чом, чом, земле моя»;

- чітко й виразно читає художній опис «Соловей»;

- за запитаннями вчителя розповідає про солов’я;

- пояснює власне розуміння цього образу;

- користується довідковими відомостями з енциклопедії і словників;

- розуміє відмінність між художнім та науковим описами солов’я;

- чітко, виразно з інтонаціями читає пісню «Чом, чом, земле моя…»;

- вчить пісню напам’ять.


Розвиток умінь виділяти художні засоби, використанні в поезії, пояснювати роль питальних речень.

Виховання почуття патріотизму, як вагомого життєвого стимулу для людини.

Розвиток допитливості, аналізу, умінь співставляти інформації.

18

2

Олена Пчілка (Ольга Косач). “Сосонка”
Розповідь про письменницю, що творила і для дітей, та її родину.
Ідея притягальної, захисної сили рідного дому (дому-фортеці). Сосонка як його символ для хлопчика Івася. Дивовижна пригода з ним. Художні засоби твору, особливість його жанрової побудови.
ТЛ: оповідання, експозиція.

Учень:

- знає основні відомості про письменницю та її родину;

- за запитаннями вчителя розповідає про Івася та його пригоду;

- ділить твір на закінчені частини, складає план твору;

- з допомогою вчителя визначає час і місце дії;

- виділяє головних та другорядних героїв твору;

- з допомогою визначає основну думку (ідею) твору;

- вміє відділити реальне від казкового;

- висловлює власну думку про пригоду з хлопчиком;

- разом з учителем виділяє художні засоби твору.

Усвідомлення притягальної сили рідного дому.

Розвиток навичок аналізу художнього тексту.

Розвиток уміння фантазувати.

Використання художніх засобів при аналізі головного героя, місця події.

Розвиток уміння визначити жанр твору за його зовнішніми особливостями та змістом.

19

2

Павло Тичина. “Не бував ти у наших краях!”, “Гаї шумлять...”, “Блакить мою душу обвiяла...”
Коротко про поета і край, де він народився.
Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини.

Учень:

- чітко, виразно, вдумливо читає поезії;

- розглядає й усвідомлює (за допомогою вчителя) кольорову палітру віршів;

- з допомогою вчителя висловлює міркування про способи вираження любові до рідно землі;

- вступає в дискусію при обговоренні віршів П.Тичини;

- вивчає напам’ять один вірш (на вибір);

- розуміє експресію патріотичних почуттів у поезії П. Тичини.

Розвиток естетичного почуття.

Удосконалення умінь аналізувати справжню поезію.

Розвиток абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.

Емоційний розвиток школярів.

Відтворення в уяві картин природи, аналітичних до змальованих у віршах.

Розвиток умінь висловлювати любов до рідної землі.

20

2

Євген Гуцало. “Лось”
Основні відомості про письменника.
Вічне протистояння добра і зла — наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні. Співчуття, милосердя — шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

Учень:

- розуміє зміст оповідання, уміє переказувати його самостійно чи за запитаннями;

- виділяє найбільш вражаючі фрагменти та пояснює їх;

- з допомогою вчителя визначає тему твору;

- самостійно чи з допомогою характеризує образи;

- вдається до власної оцінки зображувального;

- намагається міркувати про світ природи і людини в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.

Виховання співчуття до тваринного світу.

Вміння усвідомлювати турботу про світ природи і рідних людей як неодмінну рису гуманної, гідної поведінки.

Розуміння болючих суперечностей чорного і білого, правди і кривди.

Виховання співпереживання, чутливості до чужої біди, розуміння необхідності боротися зі злом, гартувати характер.

21

2

Богдан-Ігор Антонич. “Весна” (“Росте Антонич і росте трава...”), “Назустріч” (“Росте дитя, мов кущ малини...”), “На шляху”
Основні відомості про поета.
Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.
ТЛ: ліричний герой.

Учень:

- знає цікавий матеріал з дитинства Богдана-Ігоря Антоновича та вміє переказувати його;

- виразно, вдумливо, з відповідною інтонацією читає поезії;

- з допомогою вчителя виділяє в них образ ліричного героя;

- відтворює емоційні почуття героя при читанні поезії;

- з допомогою вчителя робить порівняння між почуттями до природи героя та власним образним баченням природи.

Вивчає напам’ять один вірш (на вибір)

Відчуття загадковості, багатогранності й багатозначності художнього образу;

Розвиток умінь образно бачити світ як важливий чинник розвитку творчих здібностей.

Формування бажання максимальної саморегуляції в житті.

Розвиток емоційно-вольової сфери.

22

2

Григір Тютюнник. “Дивак”
Коротко про письменника.
Ідея неповторності й багатства внутрішнього свiту людини. Паралельність і єдність двох світів — природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, вміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

Учень:

- запам’ятав і переказує цікавий епізод із дитинства письменника;

- виділяє описи природи з допомогою вчителя розуміє їхню роль в оповіданні;

- за запитаннями чи самостійно розповідає про особливості характеру Олеся;

- з допомогою вчителя складає план до характеристики образу;

- висловлює власні міркуванні про характер хлопчика і його поведінку;

- уміє пояснити, чому поведінка Олеся вважається незвичною;

- вміє пояснити назву оповідання;

- з допомогою порівнює літературного героя із собою;

- вміє написати твір про героя.

Розвиток ОРозвиток умінь висловлювати власні міркування про твір та героя.

Важливість розуміння бути індивідуальністю, дбайливо оберігати свою сутність від зовнішніх впливів.

Усвідомлення особливого призначення на землі кожної людини.

Розвиток процесу порівняння.



23

2

Микола Вінграновський. “Перша колискова”, “Ходімте в сад...”, “Сама собою річка ця тече...”
Поезія — особливий спосіб вираження почуттів людини. Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту (“Перша колискова”). Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора.

Учень:

- виразно і вдумливо читає поезії;

- з допомогою вчителя коментує художні описи природи;

-з допомогою виділяє та пояснює епітети і порівняння, наявні в поезіях;

- з допомогою визначає головні ідеї поезії – рідні батьки, рідний дім – сад, річка (в кожного своя), як уособлення тебе і твого внутрішнього світу.


Усвідомлення значення патріотизму в житті людини.

Розуміння значення образного слова для висловлювання почуттів.

Розуміння того, що батьки – найрідніші люди для дитини.

Усвідомлення поняття батьківщина (яка у кожного своя): свій рідний дім, сад, своя річка, яка впадає у Дніпро.

24

2

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
Ознайомлення з доступними для сприймання й цікавими для п’ятикласників творами письменників-земляків.

Учень:

- знає імена письменників – земляків, називає їхні твори;

- розуміє та передає загальний зміст творів (за допомогою вчителя);

- виразно читає і висловлює власну думку про них.

Виховання шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.

Уміння радіти чужим успіхам.

Прищеплення впевненості у собі, віри у власні сили і можливість власних успіхів.
  1   2   3   4   5   6



Схожі:

Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconМатеріали для аудіювання на уроках української мови в початкових класах спеціальної загальноосвітньої школи Підготувала вчитель початкових класів вищої категорії, «старший вчитель» Смілянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату
Щоб оволодіти рідною мовою на належному рівні, необхідно мати сформовані уміння і навички слухання, говоріння, читання і письма....
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconТема: Ось держу я писанку на долонці
Автор: Деревицька О. Г.,вчитель української мови та літератури : Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ...
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconРозробка уроку з української мови Учитель української мови І літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма с.
Учитель української мови І літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма с. Кременівка Володарського району...
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconАктуальні проблеми впровадження поглибленого вивчення української мови та літератури на базі двопрофільного класу
Штобе Н.І., вчитель української мови та літератури Криворізької загальноосвітньої школи
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconПрограма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів, -к.,: Початкова школа, 2006. Мета
Михальчук Лариса Костянтинівна, вчитель початкових класів, Приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Фортуна», м. Бровари
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconБратищенко Ірина Вікторівна заступник директора школи з нвр, вчитель української мови та літератури Київської середньої загальноосвітньої школи №4 організація навчальних дій на уроках української мови,
На уроках української мови, що спрямовані на формування комунікативних умінь у школярів
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconЗбірник матеріалів з української літератури для учнів 7-го класу
Даний збірник матеріалів дозволить доповнити підручник «Української мови та літератури» Слоньовської О., як для класів з українською...
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconРецензія програми гуртка з образотворчого мистецтва для початкових класів Програма гуртка створена на основі державної Програми для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи, „Початкова школа”
Програма гуртка створена на основі державної Програми для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи, „Початкова школа”, Київ,...
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconРішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу
У разі, якщо батьки або особи, які їхзамінюють, в супереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються...
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconУрок з української літератури у 9 класі Таран Тетяна Олександрівна, учитель української мови та літератури Ясинуватської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Тема
Тема: «Вічний серед неволі і святий серед пекла». Філософія життя Григорія Сковороди
Програма з української літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції iconТема: «Властивості степеня із цілим показником» 7 клас Юр`єва Є. Ф. учитель математики 1 категорії Тема: «Властивості степен я із ц ілим показ ником»
Навчально-виховний комплекс «спеціальна загальноосвітня школа I-II ступенів інтенсивної педагогічної корекції – дошкільний навчальний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи