Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття icon

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття

Реклама:



НазваУроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття
Сторінка3/18
Дата конвертації03.01.2013
Розмір2.82 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
1. /Пир_жок Г.В/Робота.doc
2. /Пир_жок Г.В/титутлка 2011.doc
Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття
Книга призначена для вчителів загальноосвітніх шкіл та для студентів філологічних факультетів
Тема. Панас Мирний.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні? Зміст, сюжет композиція роману.

Мета: формувати вміння і навички робити ідейно – художній аналіз роману; навчати учнів сприймати великі епічні твори з багатьма сюжетними лініями; поглибити вивчене про роман та про різновиди цього жанру; прищепити любов до творчості цього письменника; розвивати пам’ять, логічне мислення, уяву.

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навиків.

Обладнання уроку: твори Панаса Мирного, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.

1.Розкрийте біографію Панаса Мирного.

Додаткове запитання. Що особливо схвилювало вас у долі цього письменника?

2.Розкажіть про Івана Білика та його співавторство з Панасом Мирним.

Додаткове запитання. Чому Панас Мирний видавав свої твори у Женеві в друкарні Драгоманова і що ви довідалися про друкарню Драгоманова та самого М. Драгоманова?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Виклад нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Треба відзначити, що саме з композиційно – сюжетним аспектом твору авторам не вдалося справитися ідеально. Ще І. Франко зауважував, що коли в оповіданнях Панаса Мирного композиція струнка і прозора, то у великих творах «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»), «вона далеко слабша», і основною хибою таких творів є «несу цільна будова, се радше галерея пишних малюнків, ніж одна повість».

О. Білецький про архітектоніку роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» писав: «Композиція роману схожа на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом. «Передісторія» села Піски ( друга частина роману) вторгається в дію, коли вона вже почалась, і на певний час відводить читача далеко вбік. Саме ця друга частина і належить значною мірою Іванові Білику. Програвши через це щодо стрункості і єдності дії, роман виграв у розумінні історичної повноти».

Зважаючи на такі особливості, а також на недоліки і здобутки в композиції роману варто приділити значну увагу трьом сюжетним лініям : «історії села Піски», сюжетній лінії Максима Гудзя та сюжетній лінії Чіпки Нечипоренка. Хоча якраз головний герой Чіпка, за висловом О. Білецького є основним персонажем, який «надає величезному матеріалу певної єдності», а до того ж є «одним із найяскравіших образів української класичної літератури»,

ІУ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу.

Повідомлення учня про зруйнування Запорозької Січі.

Після своєї перемоги над Полтавою у 1709 році Петро І віддає наказ покарати запорожців за співпрацю з Мазепою і зруйнувати Запорозьку Січ. Це стало відправною точкою ліквідації козацької республіки.

У 1764 році Катерина ІІ позбавила останнього гетьмана Кирила Розумовського влади й уряду.

У 1772 році наступив перший розподіл Польщі між Росією, Німеччиною та Австрією. Внаслідок чого Правобережна Україна відійшла під російське панування. З іншого боку, переможна російсько – турецька війна 1768 – 1774 років змінила геополітичну ситуацію на півдні України та Криму. Відтак інтереси Російської імперії не передбачали існування такої військової організації як Січ, що нараховувала на той час близько 20 тисяч козаків і не мала загальновійськового підпорядкування, а продовжувала зберігати традиції військової демократії. Останнє часто зумовлювало участь запорожців у різних заворушеннях, повстанських рухах, зокрема гайдамаччині.

Командуючому Першою армією, яка знаходилася біля кордонів Запорожжя, генералу П. те келію було надіслано таємне розпорядження зайняти Січ, оголосити про розпуск запорозького козацького війська, заарештувати кошових старшин, звинувативши їх у державній зраді. У розпорядженні прямо йшлося про те, що треба «истребить Кош етих козаков, как гніздо их своевольств».

На Зелені свята 4 червня 1775 року російське військо під керівництвом генерала Те келія обступило Січ і запропонувало козакам здатися. Кошовий атаман Петро Калнишевський тоді мав 85 років ( на Соловках у в’язничій ямі він просидів 25 років, а потім ще два роки прожив у монастирі), був дуже розсудливим та далекоглядним і в порадники взяв собі настоятеля січової церкви архімандрита В. Сокальського. Оскільки російська армія переважала козаків у багато разів. Кошовий атаман і вищий духівник вирішили не проливати крові і прийняли умови Текелія. 5 червня військо Те келія зайняло Січ. Старшина почала переговори, а молодші на кілька днів повністю вийшли з Січі, нібито ловити рибу. Отже, на час захоплення і нищення в орлиному гнізді залишилось кілька десятків старих січовиків. Вони й були взяті росіянами в полон. Текелій наказав Січ палити. Церкву Покрови грабувати, але ще раніше з неї козаки забрали образ Матері Божої Покрови і перевезли в гирло Дунаю на турецькій території, де й осіли. 3 серпня 1775 року цариця видала маніфест про ліквідацію запорозького козацтва, який гласив: « Сечь Запорожская наконец уже раз рушена с истреблением на будуще время и самого названия запорожских казаков». Землі Запорозької Січі увійшли до складу Новоросійської та Азовської губерній, об’єднаних у Катеринославське намісництво.

Невдовзі, щоб убезпечити від участі козаків – утікачів у військових діях на боці Туреччини, їм запропонували повернутися та обіцяні колишні права й привілеї. Але тільки частина козаків повірила цариці й у 1827 році повернулася назад під керівництвом Йосифа Гладкого.

Тих козаків, які ще не були в Україні, невдовзі було згуртовано в полки. У 1874 році в Переяславі таких зібралося 12 000.

Робота над текстом твору.

Бесіда за запитаннями.

1.Як сказано про родючі й неміряні чорноземні землі навколо села Піски в розділі «Січовик». Зачитайте. Які можна зробити висновки?

2.Чому зустріч літнього Мирона Гудзя і Марини Зайцівни письменник зображує в дусі народних уявлень про кохання з першого погляду? Порівняйте епізод біля криниці – копанки з епізодом зустрічі Лавріна та Мелашки з повісті «Кайдашева сім’я».

3.Розкажіть про дитинство Миронового сина Івана. Чим саме тішився батько, споглядаючи забавки свого одинака? Чому?

4. Як сказано у творі, що піщани були вільні і заможні, а робота на полі приносила їм радість? Чому й Мирон, колишній січовик, теж мав радість від хліборобської праці, хоча все – таки побивався, що «пустіє, глухне наш край»?

5. Що мав на увазі старий січовик, коли журився, що «Україна незабаром запліснявіє серед такої каламуті»? Чому він був невдоволений новими порядками й українською старшиною після зруйнування Запорозької Січі?

6.Чому старий Мирон не квапився одружити Івана? Як ви вважаєте, чи мріяв батько, щоб старі часи повернулися і його одинак хоч трохи покозакував?

7. Чому з чотирьох онуків Мирон найбільше любив найстаршого – Максима? Прочитайте уривок від слів: «Од тих переказів січова кров голосно загомоніла у серці малого онука…» до «Старий січовик натхнув свою душу в молодесеньку душу онука!» й проаналізуйте зміст сказаного автором.

8.Розкажіть про ту «недолю, що їхала до ляхів в гості, та завернула в Піски». Що це була за недоля? Розкрийте образ генерала Польського та проаналізуйте мету його приїзду в Піски з Лейбою.

9.Чому громада не зуміла обстояти предковічні права вільних козаків?

10.Як поставився до можливості бути закріпаченим з усіма своїми нащадками Мирон Ґудзь?

11.Чому старий січовик не погодився їхати в столицю рятувати громаду і когось там перепрошувати, як радили односельці, натомість, зникнувши на два тижні, приніс грамоту синові й онукам. А значить усьому своєму родові на майбутнє, що вони – вільні?

12. Чи можна вважати козацьку старшину в містечку Гетьманському зрадниками власного народу? Прочитайте уривок від слів: « Як почули таке піщане… батечки!» до «Генерал розібрав . Недурно ж він терся щось з місяць у Гетьманському – оббивав у старшини пороги; недаром своїми ногами обходив кожну хатку в Пісках» і проаналізуйте його.

13.Розкрийте збірний образ пісківської громади на зборах, коли генерал остаточно вважає їх кріпаками й передає село Піски в оренду Лейбі.

14.Розкрийте образ генеральші і проаналізуйте її приїзд у Піски.

15. Про що свідчить факт руйнування за наказом генеральші Бліщенкової та Мотузчиної хати? Яке враження справило на піщан будівництво генеральшиного палацу?

16. Як поставилися паничі до піщанських хлопчиків?

17.Як описано у творі поступове поневолення Пісок генеральшею? Чому деякі селяни втекли із села, але всі не могли цього зробити?

18.Розкажіть, як пані брала кріпацьких дочок до прислуги собі і своїм дочкам.

19.Розкажіть про весілля двох старших генеральшиних дочок. Чи виходили вони заміж по любові?

20.Чому генеральша погано ставилася до своєї наймолодшої дочки?

21.Як ви вважаєте , те, що панночка переховувала від гніву власної матері свою покоївку і що вподобала українця, сина сотника Саєнка, було великим переступом моралі? Чому генеральша так за це зненавиділа власну дитину й навіть не дала їй посагу?

22.Розкажіть про взаємини Василя Семеновича та Уляни. Як ви вважаєте: чи міг панич одружитися із своєю вагітною кріпачкою? Чому ж вона вийшла заміж за нелюба, до того, ж того самого, що колись , за наказом генеральші жорстоко її побив?

23. Розкрийте образ Потаповича і його взаємини з піщанами. Чому управителя прозвали Іржею і чи було за що? З якої причини при пануванні Потаповича село занепало й збідніло до краю?

24.Порівняйте колишнє багате село Піски з селом часів панування Василя Семеновича ( прочитайте уривок від слів «Зубожіло село» до «Стали тоді величати хутір Красногоркою»).

Самостійна робота учнів.

Коментоване читання уривка із розділу «Нема землі» від слів «Ти знаєш Польського?..- пита Порох, зупинившись навпроти Чіпки…» !і він самотужки потяг з пляшки, тільки булькотало в горлі»..

1.Що нового ви довідались про панську сваволю й вседозволеність?

2. Чому один із розділів роману названо «На волі»? Чи є іронія в цій назві?

3.Якої правди шукали вчорашні кріпаки?

4. Як придушували селянський бунт у Пісках?

5. Як ви ставитеся до спроби Чіпки оборонити діда Уласа? Якби били б когось іншого з кріпаків, захищав би його Чіпка чи ні?

6. Прочитайте розмову Грицька з Христею про те , як покарані кріпаки? Чому ставлення до колишніх кріпаків у Грицька і Христі діаметрально протилежне?


Аналіз четвертої частини роману.

1.Прочитайте уривок з роману «Новий вік» від слів «а тут – як на те – «божевільна воля» незабаром повиводила за собою й діток своїх свавільних: земство, де нема ні мужика, ні пана; мирові суди, де не питають, якого ти роду» до кінця розділу. Чи вдало описано в романі «нові бродіння в масах»?

2. Як ви думаєте, чи міг Чіпка і йому подібні народні захисники зробити в земстві дуже багато для громади?

3.Чому пани намагалися пропхати в земство Кряжова і Совинського?

4.Розкрийте образ Саєнка, сина непокірної пінської дочки і представника козацької верхівки. Як цей чоловік вів себе у земстві? За що його поважали?

5. Як і чому Чіпку вигнали із земства? Чому це вдалося панам?

6. Чи у всьому був бездоганним у земстві Чіпка? Розкрийте різні сторони його діяльності, його взаємини з Дмитренком, становим, громадою.

7. Як ставилися навіть деякі його односельці до того, що голодранець і «москальчук» Чіпка опинився у земстві? Чому вони йому заздрили і ненавиділи?

8.Зробіть висновок, що через історію села Піски, викладену на сторінках роману проглядається типова історія тисяч українських сіл.

Домашнє завдання. Скласти простий план сюжетної лінії , в якій йдеться про історію села Піски.

Підготувати повідомлення з історії про земства.

Підсумок уроку.





Урок №10

Тема. Максим Ґудзь: шлях падіння і причини деградації козацького нащадка.

Мета: формувати вміння і навички робити ідейно – художній аналіз художнього твору; проаналізувати сюжетну лінію Максима Гудзя; розкрити образ козацького нащадка; поглибити вивчене про характеротворення;виховувати учнів у повазі до народної моралі; розвивати мислення, пам’ять, мовлення.

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навиків.

Обладнання: твори Панаса Мирного, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.

1.Проаналізуйте роль панів Польських у трагічній долі села Піски.

Додаткове запитання. Чому колишні вільні люди після зруйнування Запорозької Січі так порівняно легко змирилися з своїм становищем кріпаків?

2.Розкрийте образ Мирона Гудзя.

Додаткове запитання. Чому Максим Ґудзь не став оборонцем прав громади, а подбав про волю виключно своїх нащадків?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Бесіда за запитаннями.

1.Старий Мирон тішився, коли його маленький син бавився у кріпацтво. Чому Іван не радів таким же забавкам Максима?

2.Для чого в романі заздалегідь лунає фраза – пересторога «важка хліборобська праця, а ще важче тому, хто її на селі не знає або не вподобає». Чому Максим не зміг полюбити працю на селі в час своєї юності?

3.Розкажіть про «козацькі» ігри малого Максима.

4.Чому батьки не змушували працювати Максима в полі, а водночас не дбали про те, щоб він опанував якимось ремеслом, якщо байдужий до землі?

5.Як ви вважаєте, те, що найстарший із синів Івана Гудзя перетворювався у сільське ледащо з багатого роду, що не мало впину у своїй нахабності й вседозволеності, можна вважати недоліком виховання в його батьківській сім’ї?

6. Як ставився Максим до дівчат? Чи дотримувався він народної моралі у своїй поведінці? Чому його прозвали Махмедом?

7.Чому генеральша люто ненавиділа Максима , але нічого не могла з ним вдіяти?

8.Як ви ставитесь до того, що батько віддав максима у російську армію? Чи можна було знайти якийсь інший вихід, по – іншому перевиховати сина?

9. Як поставився Максим до своєї рекрутської долі і чому? Чи були в нього ілюзії, що російська армія подібна до козацької? Коли ці ілюзії розвіялись?

10. Розкажіть про «прокормленія». Чи не було це звичайним розбоєм? Як ставився до «прокормленія» Максим? За що його любили офіцери?

11. Чому Максим легко адаптувався у російській армії і не особливо страждав від муштри?

12.Де і як у творі сказано, що каяття за гріхи молодості у Максима все – таки були?

13.Позитивно чи негативно вплинула на Гудзя гуляща Явдошка? Розкажіть історію життя цієї дівчини.

14. Чому Максим усе життя мріяв про подвиг? Чи можна це вважати результатом розповідей діда Мирона маленькому Максимові про козацьку звитягу?

15.Чи здійснив Максим подвиг і чию заслугу приписав собі, щоб стати фельдфебелем?

16.Як ви вважаєте, чи міг Максим після всіх перепитій в його житті повернутися до мирного хліборобського життя, навіть якщо батько залишив йому невелике багатство у Пісках?

17.Чому Максим з дружиною вирішили жити не в самому селі, а на хуторі? Що таїлося за словами колишнього вояки, що у селі багато заздрісників? Чи говорив він правду, чи була якась інша причина, яка унеможливлювала проживання його сім’ї на виду в односельців?

18.Чому Максим не покинув займатися пограбуванням після повернення в Україну? Про що свідчить створення ним банди?

19.Як Максим і Явдоха ставилися до своєї єдиної доньки? Чому готові були її видати за москаля Сидора?

20.Як ставилися батьки Галі до Чіпки і чому їхнє ставлення було саме таким?

21.Якою смертю загинув Максим і чи була вона закономірним кінцем його життя?


УІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу.

Учнівське повідомлення про російську армію.

Багатотисячна російська армія погано фінансувалася урядом. У мирний час підрозділи солдатів ставили на постій у селах, і за короткий час вони обдирали селян, як липку, обкрадаючи та обдурюючи господарів, у яких жили, зводячи селянських дівчат, знущаючись із сільських парубків. Тарас Шевченко про російську армію та російського солдата мав дуже погану думку: «ще як я був дитиною. Мене солдати не вабили, як це звичайно буває з дітьми. Але коли почав приходити до того віку, що вже розумієш справи, дак у мене прокинулося непереможне гидування до «христолюбивого воїнства». Коли трапиться людина твереза, дак неминуче темна і хвастун. А коли буде хоч із невеличкою іскрою розуму і світу, так теж хвастун, а до того ще й п’яниця, лінтюга і розпутник… І треба ж було улесливій долі моїй так уразливо із такою злістю поглумитися із мене й кинути в найсмердючішу гущу оцього «христолюбивого» стану. Коли б з мене був душогуб, кровопивець, то й тоді не можна було б приміркувати для мене більш тяжкої кари, як завдати мене до оренбурзького війська… Трибунал під проводом самого Сатани не спромігся б виректи такого холодного нелюдського присуду, а бездушні справники справили його огидливе до ниточки».

УІІ. Закріплення. Узагальнення.

Групова робота.

Бесіда з елементами дискусії.

Чи могла життєва доля нащадка славного січовика скластися по іншому, якби існувала Запорозька Січ і Україна не втратила своєї незалежності?

Чи був винен особисто Максим Ґудзь у своєму життєвому фіаско і чому саме?

УІІІ. Домашнє завдання. Виписати п’ять цитат до образу Максима Гудзя; визначити експозицію, зав’язку, кульмінацію і розв’язку в сюжетній лінії Максима Гудзя.

ІХ. Підсумок уроку.




Урок№11

Тема. Чіпка Варениченко – захисник народних прав чи здеградована особистість, месник чи злочинець?

Мета: формувати вміння і навички робити ідейно – художній аналіз художнього твору; розкрити образ головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; поглибити вивчене про образ – характер та психологічні аспекти характеротворення персонажів у художньому творі;виховувати учнів у дусі народної моралі та етики, розкрити огидність переступу; розвивати пам’ять, логічне мислення, образність і влучність мовлення.

Тип уроку: урок – бесіда.

Обладнання: твори Панаса Мирного, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

Розкрийте образ Максима Гудзя і зробіть висновок, з якою метою Панас Мирний та Іван Білик виводять у своєму романі цього персонажа?

Які риси характеру Максим успадкував від діда, а які аж ніяк не могли бути притаманними старому січовику в часи його молодості?

Розкрийте образ Явдошки

Чому саме Явдошка, а не Мотря, стала ближчою Чіпці за характером і за духом? Як ставилася Явдоха до Мотрі, коли перейшла жити до зятя в село? Що стало причиною такого переїзду і чи мала Явдошка підстави боятися нападу на хутір банди, яку колись очолював її чоловік?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Виклад нового матеріалу.

Аналіз персонажа за запитаннями.

1.Людина завжди успадковує від батьків певні риси характеру й тип поведінки. Що ви можете сказати про батька та матір Чіпки?

2.Які риси характеру маленького Івана Вареника не викликали у вас захоплення? Чи дублює пізніше Чіпка певні вчинки свого батька ( здатність на розрив стосунків із матір’ю в надто юному віці: втеча Івана на Дон, зневага до Мотрі, підпал пана Польського Іваном - підпал Бородая Чіпкою? Які позитивні риси характеру успадкував Чіпка від Івана Вареника (Остапа Хруща)?

3.Чи в час свого дівоцтва Мотря переймалася проблемою одруження, чи дбала про скриню, чи робила хоч щось для того, щоб вибратися із крайніх злиднів, заробити хоч ще на одну спідницю, вийти заміж?

4. Чи можна вважати байдужість – домінуючою рисою характеру Мотрі? А коли цю рису виявляє Чіпка?

5.Які факти із життя Мотрі свідчать про її ледарство й примітивність натури?

6.Чи могла така мати добре виховати сина, який від народження був яскравою особистістю?

7. Проаналізуйте ставлення долі до Чіпки і до Мотрі. Чому не можна твердити, що доля завжди була жорстокою і немилосердною до цих людей. А варто згадувати, що часто й прихильною

( наприклад, коли громада дала сім’ї землю, на яку не зголосився спадкоємець)?

8.Як ви вважаєте, чиє становище в дитинстві та юності було тяжчим: Чіпки чи Грицька? Відповідь проілюструйте цитатами.

9. Якщо Грицько тяжкою працею досяг достатку, то чи міг Чіпка після втрати подарованого громадою клаптика землі набути статків? Чому?

10. Як ви ставитися до друзів Чіпки: Матні, Люшні, Пацюка?

11. В якому епізоді образ Чіпки Варениченка розкрито найбільш психологічно глибоко?

12. Чи розумів Чіпка, що його друзі зовсім не захищали кріпаків і ніколи не будуть нікого безкорисливо захищати, що сміються з нього через те, що постраждав за діда Уласа? Чому ж тоді Варениченко так швидко змінив свій гнів на милість?

13.Як ви вважаєте намір Чіпки створити банду – шляхетний, месницький чи злочинний? Як у творі говориться про те,, що безкровні грабунки скоро перейшли в страшні кровопролиття?

14.Чому банди Чіпки і Максима Гудзя об’єдналися, а ватажком став саме Чіпка?

15. Розкрийте образ Галі, проаналізуйте сильні і слабкі сторони її характеру.

16. Чому Чіпка після невдачі в земстві знову став на шлях розбою?

17. Чи можна вважати Чіпку Варениченка і Максима Гудзя «пропащою силою» і чому?

18. Проаналізуйте останню зустріч Грицька з Чіпкою. Що свідчить про остаточну деградацію Варениченка і невиправність цієї людини?

Самостійна робота.

Складання порівняльного плану до образу Чіпки і Грицька.

Домашнє завдання. Скласти перелік проблем, які піднято в романі.

Підсумок уроку.




Урок №12

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Реклама:

Схожі:

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconРомантизм в українській літературі 20-40-х років ХІХ століття Сутність напряму
Хvііі століття в Німеччині й панував у літературі Європи й Америки протягом першої половини ХІХ століття

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconТема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ початку ХІХ століття. Мета
Тема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ початку ХІХ століття

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconЕлектронні бібліотеки світової класичної та сучасної літератури
Оригінали та переклади. Бібліотека поповнювалася хронологічно, починаючи з давньогрецької літератури. На сьогодні більш-менш повно...

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconКонкурс на кращу авторську розробку місяця портала «учительский журнал он-лайн» методична розробка уроку світової літератури за темою
Тема уроку: Традиції та новаторські зрушення в поезії середини — другої половини ХІХ століття

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconКалендарне планування українська література
Тема. Вступ. Українські історичні пісні. Пісні Марусі Чурай. (5год 4- ігод М. + 1 год Поз чит. + 1 год Л. р к. + 1 год ткр)

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconРосійська імперія в ІІ половині ХІХ століття. Мета
Мета: Висвітити основні напрями соціально-економічного та політичного розвитку Росії

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconДовідка Київ 2011
З кінця ХІХ століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр. Цьому сприяло прокладання залізниці до Ворохти влітку 1894...

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconКлассификация уроков нетрадиционной формы
...

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconУкраїнська література 11 клас І семестр
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconТема: Развитие украинского искусства в конце ХVІІІ – в первой половине ХІХ вв
Познакомить учеников с достижениями украинского искусства конца ХVІІІ – первой половины ХІХ вв

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconСімперович Володимир Миколайович. Історіографія національно-демократичного руху за суверенізацію та незалежність України на рубежі 80-х 90-х років ХХ століття: дис канд.
Сімперович Володимир Миколайович. Історіографія національно-демократичного руху за суверенізацію та незалежність України на рубежі...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи