Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття icon

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття

Реклама:



НазваУроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття
Сторінка7/18
Дата конвертації03.01.2013
Розмір2.82 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18
1. /Пир_жок Г.В/Робота.doc
2. /Пир_жок Г.В/титутлка 2011.doc
Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття
Книга призначена для вчителів загальноосвітніх шкіл та для студентів філологічних факультетів
Тема. Лірика І. Франка.

Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком і. Франка; формувати вміння та навички аналізувати прочитані поезії, поглибити вивчене про сонет та громадянську лірику;виховувати інтерес до Франкової поезії, бажання читати вірші;розвивати мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет І. Франка, виставка його творів, висловлювання про Франка.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.

1.Розкажіть про дитячі та юнацькі роки І. Франка.

Додаткове запитання: Що ви довідалися про формування характеру майбутнього митця і вплив на Франка свідомих людей, які ще в маленькому Івасеві помітили й передбачили великий талант?

2.Розкрийте умови становлення таланту Франка та визначте його місце в літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Додаткове запитання. Що ви можете сказати про умови останніх років життя поета?

ІУ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

У.Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Лірика І. Франка надзвичайно цікава і є величезним пластом нашої літератури, причому пластом належно не оціненим, не проаналізованим і не поцінованим. В українській літературі Франко був першим і неперевершеним майстром сонета. Ті недолугі спроби «сонетоплетіння», які робили до нього ( і після), дратували великого майстра й змушували його дохідливо пояснювати «експериментаторам» в цьому жанрі, що далеко не кожен вірш із 14 рядків може називатися сонетом. Франко прямо пише «Присвячено русько – українським сонетарям».

Яким віршованим розміром написаний вірш «Епілог»?

Доведіть, що дана поезія – сонет.

Як ви вважаєте, чому діалектне слово «штирнадцять» у контексті вірша вжито з іронією і легким гумором над недолугими віршописцями?

Учитель. Франко вважав, що в українській літературі сонет мусить мати виразне національне забарвлення. У сонеті «Колись в сонетах Данте і Петрарка» він підкреслює, що в німецькій літературі ( мається на увазі збірка сонетів відомого німецького поета і професора Берлінського університету Фр. Рюккера «Geharhische Sonette») сонет в тяжку для цієї держави хвилину став «панцирним», залізним, як військовий клич. Український же сонет має відображати мирну й лагідну душу нашої нації.

Бесіда за запитаннями.

1.Чому світового рівня сонети Данте, Петрарки, Шекспіра і Спенсера Франко порівнює з дорогоцінним кубком – «різьбленою чаркою»?

2.Поясніть значення античного афоризму «Авгієві стайні», використавши словник крилатих висловів.

3.Франко вільно володів німецькою мовою і читав твори Рюккерта в оригіналі. Яким уявляється Франкові німецький сонет і чому?

4. Яким бачиться авторові сонет української літератури?

5.Для чого служать два риторичні запитання у першій строфі цього сонета?

6. Чому Франко говорить, що схиляється перед Пречистою дівою?

7. Якими словами підкреслена цінність шедевра Рафаеля?

УІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу.

Виразне читання вірша І. Франка «Гімн».

Аналіз поезії.

Варто тут наголосити на тому, що у цьому творі йдеться не про революціонера, як раніше трактувалося, а про національний дух, який може десятиліттями дрімати, щоб, раптово прокинувшись. Несподівано порвати кайдани і дати довгождану волю. Франко передбачає таке явище для України і для українців, а тому наче викликає цей дух нації, вірить у спроможність цього Духа підняти українців на боротьбу за незалежність.

Бесіда за запитаннями.

1.Чому Франко називає дух нації силою, що «Тіло рве до бою»?

2.З якою метою у творі синонімами до виразу «вічний революціонер» стають слова «дух, наука, думка, воля»?

3.Для чого вжито протиставлення пітьми цьому духові нації?

4.Як підкреслено переможність і непоборність національного духу через риторичне запитання?

5.Як ви вважаєте, чому саме цей вірш багатьом читачам – сучасникам Франка припав до душі, а видатні українські композитори С. Людкевич та М. Лисенко написали музику і вірш став відомою піснею?

Коментоване читання та аналіз поезій «Гріє сонечко» і «Гримить».

Учитель. Ці поезії ввійшли до циклу «Веснянки», вони цікаві насамперед тим, що в них паралельно показані події в природі і події в суспільстві. Весна як календарне явище чи гроза як стихія персоніфікуються в образ буржуазної революції ( ось чому у вірші «Гримить» гроза надходить із Заходу, де вже стало вільними чимало держав), яка принесе нації незалежність і державність, але для цього кращі представники народу повинні докласти зусиль, стати сівачами, посіяти й виростити нову думку.

Могутня потенційна сила українського народу показана Франком у вірші «Земле, моя ти всеплодющая мати». Тільки така архетипна сутність як рідна земля може породити національний дух, тому вірші «Гімн». «Моя ти всеплодющая мати». «Гріє сонечко». «Гримить» взаємопов’язхані в сув’язі проблематики і тематики.

Поезія «Розвивайся ти, високий дубе» дихає вірою автора у щасливу долю свого народу на майбутнє. Державність України асоціюється із весною красною. Франко говорить про соборність України:

Встане славна мати Україна,

Щаслива і вільна.

Від Кубані аж до Сяну – річки

Одна. Роздільна.

Бесіда.

1.Чому у даному творі Україна показана в образі матері, а її діти – в образі сиротят?

2. Який заповіт дає Україна їм?

3.Як ви розумієте слова:

Чи ще ж то ви мало наслужились

Москві і ляхові?

Чи ще ж то ви мало наточились

Братерської крові?

1.Порівняйте цю поезію зі співзвучністю їй «не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить».

Учитель. Вірш «Декадент» був написаний у відповідь на дорікання тогочасною критикою за те, що він, поет – трибун , поет – громадянин, несподівано для громадськості проявив слабкість і видав збірку інтимної лірики «Зів’яле листя», в якій герой показаний м’якосердним, зламаним, тужить за нездійсненою мрією, бажає собі смерті, впадає в песимізм, що було характерно для декадентів.

Франка звичайно ображали такі звинувачення, а тому він своїм віршем дав відсіч критиканам, прямо заявивши, що хоча залишиться людиною із всіма людськими слабостями, але не перестає бути сином народу, у волю якого вірить і незалежність та державність якого наближає своєю творчою працею:

Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга –

Се лиш тому, що склалось так життя.

Та є в ній, брате мій, ще нута друга:

Надія, воля, радісне чуття…

Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох.

Мій поклик: праця, щастя і свобода.

Я є мужик, пролог. Не епілог.


Коментоване читання та аналіз «Легенди про вічне життя» І. Франка.

У цьому творі глибокий підтекст. Хоч би як не дорожила кожна людина своїми земними днями, безсмертя б для неї обернулося б страшною трагедією. Саме з цієї причини відмовляється від подарунку богині античний мудрець, саме тому своє безсмертя не уявляє без коханої Роксани Олександр Македонський, прозваний ще за життя Великим, Роксана – без Птоломея. Проте цей геніальний полководець не уявляє свого безсмертя з вродливою персіянкою Роксаною, зате готовий ділити його з куртизанкою. Куртизанка ж приносить горіх безсмертя отруєному Роксаною Александрові Македонському, адже кохає царя. Закономірно, що пересвідчившись в облудності своєї обранки й дійшовши до думки про сутність цього світу, Олександр позбувається дару богині, вкидаючи його у вогонь. Легенда І. Франка вражає динамічністю розвитку подій і ненав’язливим підведенням читача до необхідного висновку.

М. Вороному І. Франко присвятив поезію «Лісова ідилія» . У підтексті цей твір спрямований проти «мистецтва для мистецтва», ідею якого проголосило львівське угрупування модерністів «Молода Муза», ідеологом котрої був М. Вороний. Це угрупування рівнялося на «Молоду Польщу», але польські літератори не мислили себе і своєї творчості без Польщі та й саму назву вони запозичили від політичних діячів. У вірші «Лісова ідилія» Франко дуже влучно сказав про вроджену необхідність митця відгукуватися на потреби нації і часу:

Ах, друже мій, поет сучасний,

Він тим сучасний, що нещасний.

Поет – значить, вродився хворим,

Болить чужим і власним горем.

А сама алхімія слова, філософським каменем в якій Франко вбачав божественну присутність чи божественне втручання, висловлена в афористичній формі:

Слова – полова.

Але вогонь в одежі слова -

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея.

Узагальнення.

Систематизація.

Як бачимо, творчість І. Франка – лірика багатогранна, його поезія глибока і цікава, як, до речі, й проза і драматургія. Тому М. Рильський підсумував: «Він не міг задовольнитися однією манерою, одним стилем, одним характером викладу. Різноманітність тем, сюжетів, мотивів, настроїв у творчості Франка справді дивовижна. Ми бачимо у нього і пристрасні, глибоко напружені й до краю щирі вірші на громадянські мотиви, і неперевершені простотою побутові зарисовки, і великі прозаїчні полотна з сучасного життя…, і гострі, глибоко оригінальні сатири, і м’які, теплі ідилії, і повні розпачу сторінки 2Зів’ялого листя», і своєрідні трактовки біблійних, середньовічних, древньоруських сюжетів… невичерпно різноманітний був Франко і щодо форми. Ми знаходимо в ньому і канонічні форми – терцини, сонети, октави, тріолети, елегійні дистихи. І найрізноманітніші оригінальні строфи, і пісні в характері народних, і тонкі верлібри».

Домашнє завдання.

Вміти аналізувати поезію І. Франка. Вивчити напам’ять «Гімн».

Прочитати збірку «Зів’яле листя». Інд. повідомлення. Сонет.




Урок №25

Тема. Історія написання, особливості та художня цінність збірки І. Франка «Зів’яле листя».

Мета: познайомити старшокласників зі збіркою інтимної лірики; формувати вміння та навички робити ідейно – художній аналіз віршів; поглибити вивчене про поетичний цикл та інтимну лірику;виховувати в повазі до найвищого людського почуття; розвивати пам’ять, логічне мислення, образність і влучність мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання уроку: твори І. Франка, грамзапис пісень, висловлювання про інтимну лірику.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.

Учнівське повідомлення про сонет.

Дайте аналіз сонетів І. Франка, які ви прочитали.

Проаналізуйте вірш «Гімн», «Земле моя ти всеплодющая мати», «Гріє сонечко». «Гримить».

Який висновок ви можете зробити на основі цих поезій?

Розкрийте зміст віршів «Декадент» та «Лісова елегія».

Як вирішує цей митець тему служіння поета народові?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Лекція вчителя.

Першу частину своєї ліричної драми «Зів’яле листя» Франко помістив у збірці «З вершин і низин», а в 1896 році видав всі три частини окремою книжкою з передмовою, що нібито ці вірші він знайшов у готелі, де закінчив життя через нерозділене кохання їх автор. Сучасні дослідники творчості вважають, що Франко подає у цій передмові напівправду Річ у тому, що письменниця Уляна Кравченко надіслала Франкові листи від юнака, який любив її, але вона відмовилася вийти заміж, через що закоханий заподіяв собі смерть. Життєву колізію автор «Зів’ялого листя», а ним, безперечно, був Франко. В першій передмові закінчує словами героя Гете Вертера, які повинні опам’ятовувати самогубців: «Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом».

Перевидаючи «Зів’яле листя» в 1911 році в києві. Франко пише нову передмову і визнає своє авторство.

Сучасні дослідники приходять до висновку, що в основу ліричної драми «Зів’яле листя» лягли власні любовні переживання Франка в часи його юності й зрілості.

Взагалі, в житті Франка було три великих кохання. З першою, вже названою вище, обранкою, не дозволив побратися батько, поставивши перед Франком дилему: або Ольга , або соціалізм. Франко вибрав ідейні переконання й революційну діяльність.

Другою стала Юзефа Дзвонковська. З нею Франко познайомився у Станіславові, пропонував руку і серце, але дівчина, яка взаємно кохала Івана, відмовилася стати його дружиною, бо вже знала про вирок долі: була хвора на туберкульоз. Її Франко у своїх поезіях називав «гордою княгинею». То була велика любов і великі страждання, а водночас дівчина неземної краси, що підтверджує портрет Юзефи зроблений невідомим художником, де Франкова обранка змальована з червоною квіткою у волоссі. Хвороблива блідість обличчя, розкішне розплетене хвилясте волосся і спалені чи то смагою чи просто температурою припухлі губи створюють відчуття, що через зовнішню прекрасну натуру пробивається й краса інша, внутрішня, вольова, свідома своєї сили і свого впливу на чоловіків.

Серед коханих поета найскладніше збагнути Франкові стосунки з Целіною Журовською, третім коханням у його житті. У вірші «Тричі являлася мені любов» автор подає двоїсте визначення суті своєї обранки - «Женщина чи звір». Целіна, на відміну від Ольги чи Юзефи входить у долю Франка раптово й різко, її проекції з’являються в поезії і прозі, але між прототипом і літературними героїнями ширшає і глибшає прірва невідповідності аж майже до невпізнанності при зіставленні «оригіналу» з «дублікатом». Р. Горак у книзі «Тричі мені являлася любов» подає не тільки свою інтерпретацію образу третьої Франкової коханої, а наводить свідчення свого здивування з приводу того і з якої причини інший відомий науковець – Михайло Возняк, - який знав Целіну особисто, так мало приділяв їй уваги в житті Франка: « Чому Михайло Возняк з такою пристрастю розшукував сліди Ольги Рошкевич, а про Целіну Зигмутовську, про яку він знав набагато більше, ніж хто – небудь Мовчав? Ніби навмисне викреслив це ім’я з біографії Франка. Що відштовхнуло його? Обмеженість Целіни Зигмутовської, байдужість до Франка і до його пам’яті? Чи відчуття того, що найкращі твори Франко присвятив або написав під впливом отої байдужої до нього міщанки?» Син І. Франка відгукувався про Целіну сухо, неемоційно, наче ця жінка для сім’ї його батьків та певних конфліктів, які виникали через її існування, нічого не значила: « Пізнався Франко з Целіною Журовською, замужем Зигмутовською, ще в Дрогобичі, коли та сиділа при поштовім віконці і обслуговувала різношерсту публіку. Вона і була тією маніпулянткою, яку так живо описав письменник в однойменній новелі. Франко почував себе при ній несміливо, ні постаттю, ні красою він не міг їй заімпонувати, його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було… Целіна вийшла заміж за поліцейського комісара, мала з ним двоє дітей і швидко повдовіла. Є переказ, що Зигмутовський загинув, виступаючи зі зброєю в руках проти українських виборців. Отже, знову мізер інформації про Целіну як особистість, хоча доля її чоловіка нам хоч трохи прояснює образ садиста Стальського з «Перехресних стежок» І. Франка. Та це ще не все. Горак говорить факти, що Целіна зовсім не розуміла творів Івана Яковича, деякі із прозових вважала образливими, хоч і не читала їх, вважаючи це обтяжливою і марною працею. Навіть коли дослідники намагалися розговорити кохану поета, витягти з неї якісь спогади про Франка, отримати реакцію на його вірші, потуги науковців виявилися марними. У своїй паталогічній байдужості до того, кому мала завдячувати безсмертям у літературі, Франкова кохана страшніша від Шевченкової: Ликера Полусмак, хоч після смерті Тараса збагнула його велич, а до Целіни так і не дійшло ніколи, з яким велетом Духа зустрілася на життєвому шляху «Байдужість Целіни до Франка була вражаюча. Вона навіть не читала і не мала наміру читати «Зів’яле листя»». Для чого? Їй прочитали, запитали, що її найбільше вразило у тій збірці, і вона преспокійно відповіла, що з усього їй найбільше сподобався опис квартири в одному вірші, бо подібну квартиру вона мала на вулиці Вронських у Львові. І більше нічого. Працівники музею Франка показали їй два листи, написані нею до Франка, щоб той дав їй спокій, бо вона не для нього , - і знов ніякої реакції. «Овшім, листи були, але писала не вона, а тітка»… Що змусило Франка так трансформувати примітивну пересічну дівчину в неординарну ліричну героїню? Чому як прототип він вибрав саме її і створив образи дивовижного цілісних і гордих жінок у прозових творах? Що любив у ній, якщо любити йому, інтелектуалу, високодуховній особистості, одному із передових людей планети, світочу нації, в ній просто було нічого?! Але в тім – то й річ, що любов – абсолютно безкорисливе й алогічне почуття, яке не піддається розуму, бо підлягає велінню серця, і тому часто люблять недостойних, нікчемних пустоцвітів. А не тих, хто варті любові.

Коментоване читання та аналіз поезій із збірки «Зів’яле листя».

«Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?», «Ой, ти . дівчино, з горіха зерня», «Безмежнеє поле».

Прослухування грамзапису цих пісень.

У. Первинне усвідомлення поданого матеріалу.

Виразне читання вірша «Безмежнеє поле».

1.Поезія входить у «Перший жмуток» і її ліричний герой має романтичні риси. Це вершник, що прагне звільнитися від нерозділеного почуття швидкою їздою в безмежному полі. У яких творах української та світової літератури ви вже зустрічалися з подібним героєм?

  1. Образ самотності головного героя підкреслений зимовим холодом. Які епітети та метафори для передачі скрижаніння використовує автор?

Ідейно – художній аналіз поезії.

Безмежнеє поле в сніжному завою,

Ой, дай мені обшир і волі!

Я сам серед тебе, лиш кінь піді мною

І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень, утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває.

УІ. Закріплення. Узагальнення. Систематизація.

УІІ. Домашнє завдання. Вивчити поезію «Чого являєшся мені у сні?» напам’ять. Прочитати поему І. Франка «Іван Вишенський».

Підсумок уроку.




Урок №26

Тема. Поема І. Франка «Іван Вишенський».

Мета: познайомити старшокласників з жанром поеми у творчості І. Франка; збагатити знання учнів інформацією про відомих людей минулого; закріпити вивчене про полемічну літературу; формувати вміння та навики аналізувати поетичний твір; виховувати повагу до подвижництва; розвивати пам’ять, логічне мислення, уяву.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання уроку: портрет І. Франка, його твори, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Вперше поема «Іван Вишенський», присвячена Агатангелу Кримському, була надрукована в циклі «Із днів журби» в 1990 році. Іван Вишенський – український поет – полеміст кінця ХУІ – початку ХУІІ століття.

Образ Івана Вишенського як аскета Франка приваблював досить сильно, а тому поет присвятив Вишенському не лише поему, не тільки перекладав його твори, а й навіть написав статтю «Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність»

Робота над текстом твору.

Бесіда за запитаннями.

1.Як описаний Афон у поемі І. Франка? Як показано життя мешканців цього півострова і чому тут ідеальна тиша, яка лише зрідка переривається церковними дзвонами?

2. Пісню «Со святими упокой» виконують під час похорону. Кого ж ховають ченці? Чому ця проблема у творі висвітлена риторичним запитанням?

3.Що має на увазі автор під поняттям «остатній ступінь»?

4.Хто серед ченців удостоюється бути похованим заживо?

5. Як показано хресний хід і аскета, котрий обрав життя самітника?

6.Чому ігумен кілька разів перепитує Вишенського, чи тверде його рішення?

7.Як ставиться Вишенський до свого нового, але вже довічного помешкання?

8.Які спогади хвилюють ченця? Чому він згадує дитинство?

9.Як змальовано у творі величний морський пейзаж, що його спостерігає Вишенський у перший вечір свого проживання у печері? Перелічіть кольори, які використовує Франко для зображення цього пейзажу.

10.Чому Вишенський переймається гнівом до павука, але не звільнює з його лабет муху?

11.Як зображено у творі негоду і як її переносить у своїй печері Іван Вишенський? Чи він картає себе за то, що не може позбутися думок і сумнівів?

12.Як описано у творі вишневий цвіт з України, що його вітер заніс у печеру аскета на Афон?

13.Чому вишневий цвіт викликає у Івана згадку про Україну?

14.Якою постає Україна у спогадах Івана Вишенського?

15.Про що роздумує аскет, коли бачить на морі човен?

16.З якою метою приїхали посланці із рідного краю? Що вони просять зробити Вишенського?

17.Чому Вишенський вирішує не озиватися до посланців і не повертатися на Україну?

Зачитування уривка із поеми. Від слів»Слухай , рідна Україна…» до «Сама думка:»Я їх міг порятувати!» - тобі з неба ад».

18.Яке рішення перемагає всі сумніви?

19.Чи доречним є висновок Вишенського:

Стійте! Стійте! Заверніться!

Я живу ще! По – старому

Ще кохаю Україну,

Решту їй життя віддам!

20.Як ви розумієте слова із поеми:

Розп’ятий! Ти ж лишив нам

заповіт отой найвищий:

свого ближнього любити,

за рідню життя віддать!?

1. Яким способом Вишенський дістається до посланців із України? Чому франко використовує містичний образ шляху із сонячного проміння?

2.Розкрийте авторську позицію в даній поемі.

Узагальнення. Систематизація.

Учитель. Історичні факти свідчать, що Іван Вишенський дійсно повертався з Афону в Україну один раз, коли приїжджав на Галичину до Іова Княгиницького, що заснував Манявський скит і відвідав місто Львів приблизно в 1605 або в 1606 році, але чи в час приїзду Вишенський уже вважався аскетом і жив відлюдником, чи ще ні, цього не встановлено.

Домашнє завдання. Характеристика образу Івана Вишенського. Підготувати повідомлення про святу гору Афон.

Прочитати поему І. Франка «Мойсей».

Підсумок уроку.




Урок №27

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18



Реклама:

Схожі:

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconРомантизм в українській літературі 20-40-х років ХІХ століття Сутність напряму
Хvііі століття в Німеччині й панував у літературі Європи й Америки протягом першої половини ХІХ століття

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconТема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ початку ХІХ століття. Мета
Тема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ початку ХІХ століття

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconЕлектронні бібліотеки світової класичної та сучасної літератури
Оригінали та переклади. Бібліотека поповнювалася хронологічно, починаючи з давньогрецької літератури. На сьогодні більш-менш повно...

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconКонкурс на кращу авторську розробку місяця портала «учительский журнал он-лайн» методична розробка уроку світової літератури за темою
Тема уроку: Традиції та новаторські зрушення в поезії середини — другої половини ХІХ століття

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconКалендарне планування українська література
Тема. Вступ. Українські історичні пісні. Пісні Марусі Чурай. (5год 4- ігод М. + 1 год Поз чит. + 1 год Л. р к. + 1 год ткр)

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconРосійська імперія в ІІ половині ХІХ століття. Мета
Мета: Висвітити основні напрями соціально-економічного та політичного розвитку Росії

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconДовідка Київ 2011
З кінця ХІХ століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр. Цьому сприяло прокладання залізниці до Ворохти влітку 1894...

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconКлассификация уроков нетрадиционной формы
...

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconУкраїнська література 11 клас І семестр
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconТема: Развитие украинского искусства в конце ХVІІІ – в первой половине ХІХ вв
Познакомить учеников с достижениями украинского искусства конца ХVІІІ – первой половины ХІХ вв

Уроки №1-2 Тема. Вступ. Література 70 – 90 – Х років ХІХ століття iconСімперович Володимир Миколайович. Історіографія національно-демократичного руху за суверенізацію та незалежність України на рубежі 80-х 90-х років ХХ століття: дис канд.
Сімперович Володимир Миколайович. Історіографія національно-демократичного руху за суверенізацію та незалежність України на рубежі...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи